Постанова № 64122712, 17.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6192/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2016 р. № 106707-13.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 16.12.2015 р. він є власником автомобіля марки Nissan Murano, 2013 року випуску, об'єм двигуна 3498 см.куб. Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області було винесене податкове повідомлення-рішення від 18.06.2016 р. № 106707-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25000 грн., яке позивач вважає неправомірним. Так, пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України передбачає, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Однак згідно розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, що належить позивачу, його вартість складає 695055,33 грн., що є меншим за 1033500 грн. (1378 грн. х 750), у зв'язку із чим даний автомобіль не є обєктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб. Зважаючи на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом.

Позивач до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; згідно наданої до суду заяви, розгляд справи просив здійснити без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення проти адміністративного позову не надав.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.12.2015 р. є власником легкового автомобіля Nissan Murano, обєм двигуна 3498 см. куб., дата першої реєстрації 08.11.2013 р.

18 червня 2016 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 106707-13, яким визначила ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб (18011000) за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. (а.с. 13).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції від 01.06.2016 р.) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Згідно з пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, обєму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з п.267.4 ст.274 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПКУкраїни).

Відповідно до положень п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно з п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України).

Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, який був чинний на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403, встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - транспортні засоби) з метою визначення доходу від їх продажу (обміну) для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403, середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля-продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно до п.13 вказаного Порядку середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Судом встановлено, що станом на 08.10.2016 року ціна нового транспортного засобу Nissan Murano, 2013 року випуску, об'ємом двигуна 3,5 куб. см. в Україні становила 1499580 грн.; середньоринкова вартість транспортного засобу 695055,33 грн.

Згідно з ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн. Тобто об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що складає 1033500 грн. (750 х 1378 грн.).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для визначення позивачу за 2016 р. суми податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., оскільки належний йому транспортний засіб не був обєктом оподаткування цим податком в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення).

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у контексті розгляду даної справи суд також враховує висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011 року у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011 року у справі «Серков проти України» позицію в частині необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу податкових зобов'язань з транспортного податку з фізичних осіб, що також суперечить принципам соціальної справедливості, нейтральності і стабільності оподаткування, передбаченим статтею 4 Податкового кодексу України.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

На підставі положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 18.06.2016 р. № 106707-13.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

СуддяІ.В. Завальнюк