Ухвала суду № 64122454, 17.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

17 січня 2017 року 810/4485/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1доДисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі голови палати Лісниченко Єлизавети Сергіївнипровизнання протиправними дій та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в особі голови палати Лісниченко Єлизавети Сергіївни про визнання протиправними дій та нечинним рішення від 23.12.2016, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.12.2016 до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, інтересам та професійній діяльності до ухвалення рішення у справі по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2016 заяву про вжиття заходів забезпечення позову залишено без руху, в якій зазначено спосіб та строки усунення недоліків.

Позивач виконав вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2016 у спосіб та у строки, що у ній зазначені.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З урахуванням викладених положень, суд дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання без проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно частини 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіривши зазначені у клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та викладеним обставинам, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування поданого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, за переконанням суду, позивачем не обґрунтовано та не доведено, що до прийняття у справі судового рішення по суті дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів в обґрунтування підстав щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не надано доказів, які б свідчили про існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Крім того, у відповідності до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі стане саме фактичним ухваленням рішення без розгляду справи по суті.

Таким чином, суд констатує недоведеність позивачем підстав для забезпечення позову, визначених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.