Постанова № 64122290, 12.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Житомир справа № 806/2187/16

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про скасування постанови про накладення шрафу ВП №51691103 від 21.10.2016 року,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 21.10.2016 року ВП № 51691103.

В обґрунтування позову зазначає, що спірна постанова є протиправною, так як у державного виконавця були усі передбачені законом підстави для зупинення, відстрочення або розстрочку виконання рішення суду, проте він неправомірно виніс постанову про накладення штрафу, у той же час постанову про стягнення виконавчого збору не винесено, що підтверджує той факт, що державний виконавець не вчинив жодних дій для примусового виконання рішення суду. Також додав, що вважає винесення даної постанови являється перекручуванням норм права, викликане упередженим ставленням державного виконавця Голубович Н.П. до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як наслідок, безпідставне накладення штрафу та неналежне виконання державним виконавцем обов'язків у частині зупинення виконавчого провадження.

Протокольною ухвалою від 12.01.2017 року суд замінив відповідача на Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 52-55), вказавши, що боржником не надано підтверджуючих документів повного або часткового виконання рішення, а також документів, які підтвердили обставини на підставі яких держаний виконавець зобов'язаний зупинити проведення виконавчих дій, а також відкласти проведення виконавчих дій, що вказує на безпідставне невиконання рішення суду.

Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про накладення штрафу від 21.10.2016 року ВП № 51691103, якою на позивача за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі № 806/2253/15 про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області видати наказ про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення проекту землеустрою накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналогічні норми містить розділ XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що штраф застосовується до боржника у разі невиконання ним без поважних причин вимог державного виконавця про необхідність виконання судового рішення у встановлений ним строк.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Стосовно посилання представника позивача на те, що однією з підстав невиконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі № 806/2253/15, є те, що вона була оскаржена до Вищого адміністративного суду України усіма учасниками процесу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, після набрання законної сили судовим рішенням по справі № 806/2253/15, а саме 29.03.2016 року позивач повинен був виконати судове рішення в обов'язковому порядку, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги дане твердження, так як воно є безпідставним.

Стосовно доводів представника позивача, що невиконання судового рішення було зумовлено набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" від 18 лютого 2016 року, суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 набрав чинності з 03.04.2016 року та вніс зміни до статті 134 Земельного кодексу України про обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності для передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах).

Разом з тим, суд наголошує, що даний ОСОБА_4 від 18 лютого 2016 року не вносив зміни до порядку виконання судових рішень, а відносини між Позивачем по даній справі та ОСОБА_3 щодо порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки мали місце до набуття чинності зазначених змін та регулювалися чинним на той час законодавством, про що ухвалено відповідне судове рішення, яке набрало законної сили.

Більш того, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області не враховано вимоги статті 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення цього Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" щодо врегулювання відносин, що мали місце до дня набрання чинності цим Законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Враховуючи дату набрання чинності Постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 в адміністративній справі №806/2253/15 року, посилання Позивача на неможливість вчасно виконати судове рішення у зв'язку із змінами в законодавстві, що мали місце в майбутньому, знову ж таки є безпідставними.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вказує, що 26.07.2016 року подало до Житомирського апеляційного адміністративного суду клопотання про роз'яснення рішення суду та клопотання про відстрочення виконання рішення, які у зв'язку із витребовуванням матеріалів справи до Вищого адміністративного суду України станом на жовтень не розглядались. Отже, враховуючи ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, позивач вважає, що якщо опустити той факт що наявні визначені законом підстави зупинення виконавчого провадження існують також поважні (навіть непереборні) обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду у даний час.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дана норма, на яку посилається позивач, застосована ним недоречно, так як вона регулює порядок зупинення перебігу строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а рішенням по справі № 806/2253/15 строк для його виконання судом не встановлювався, а виконавчий лист до примусового виконання стягувачем відповідачу був поданий 18.07.2016 і виконавче провадження за ним було відкрито постановою від 21.07.2016.

При цьому суд звертає увагу, що позивач листом від 13.09.2016 № 11-6-0.6-9490/2-16 повідомив відповідача про звернення до Житомирського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про роз'яснення рішення суду та просив відкласти провадження виконавчих дій, при цьому ніяких доказів на підтвердження цього не надав, а тому, як правильно вказав представник відповідача, підстав, передбачених законодавством, для зупинення виконавчого провадження не було.

Щодо листа позивача від 28.07.2016 № 11-6-0.6-8160/2-16, адресованого відповідачу, то представник останнього заперечує його отримання, а доказів на спростування цього позивачем не адано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийнято постанову про накладення штрафу від 21.10.2016 року ВП № 51691103 у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 17 січня 2017 р.