Ухвала суду № 64122257, 12.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

12 січня 2017 р. Справа №805/4017/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання - Маковецькій О.О.,

за участю:

представника першого відповідача - Тернинко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Гранд"

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області,

Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Гранд", звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 8 квітня 2016 року № 0015811303/941 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте Жовтневою об'єднаною держаною податковою інспекцією м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.

Як вбачається з посилань позивач та не спростовано відповідачем, спірне рішення отримано товариством нарочно 14 червня 2016 року (а.с. 3, 8).

Відповідно до п. 2 ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платник протягом десяти календарних днів після надходження рішення має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня.

Будучи незгодним з цим рішенням позивач звернувся зі скаргою на нього до ГУ ДФС у Донецькій області 22 червня 2016 року (а.с. 135-137, 178-180).

Рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 25 липня 2016 року № 4093/10/05-99-10-01-12-1, яке отримано позивачем 25 серпня 2016 року (а.с. 181), скаргу позивача залишено без розгляду з підстав пропущення позивачем строку оскарження, а саме - у зв'язку зі тим, що спірне рішення другого відповідача направлено останнім позивачу поштою 13 квітня 2016 року за адресою 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Казанцева, будинок 14А із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Останнє повернуто поштою 16 травня 2016 року із зазначенням причин невручення - за «закінченням терміну зберігання» (а.с. 138-141).

Вказане підтверджується матеріалами справи (а.с. 205-207).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований саме за зазначеною в направленні адресою (а.с. 128, 131).

Відповідно до п. 7 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449), рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі якщо неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З аналізу положень Інструкції № 449 вбачається, що рішення вважається врученим, якщо його направлено платнику листом з повідомленням про вручення за зареєстрованою адресою навіть у разі, якщо таке поштове відправлення повернулось із незалежних від податкового органу причин, наприклад, у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Враховуючи, що поштове відправлення зі спірним рішенням повернуто поштою 16 травня 2016 року (а.с. 205), зі скаргою на нього позивач звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області 22 червня 2016 року (а.с. 135-137, 178-180), десятиденний строк оскарження спірного рішення у досудовому порядку товариством пропущено.

Не погодившись із відповіддю ГУ ДФС у Донецькій області на свою скаргу, 2 вересня 2016 року позивач, у десятиденний строк з дня отримання такої відповідача, звернувся із повторною скаргою від 2 вересня 2016 року № 15-0916 на спірне рішення другого відповідача до ДФС України (а.с. 142-144, 182-184).

Рішенням ДФС України від 27 вересня 2016 року № 20940/6/99-99-11-02-02-25 повторну скаргу позивача знов залишено без розгляду з підстав того, що первинна скарга подана до ГУ ДФС у Донецькій області з порушенням десятиденного строку оскарження спірного рішення та цим органом по суті не розглядалась (а.с. 145-146).

Рішення ДФС України від 27 вересня 2016 року № 20940/6/99-99-11-02-02-25 позивачем отримано 11 жовтня 2016 року (а.с. 147, 185).

Не отримавши позитивних рішень органів фіскальної служби вищого рівня щодо розгляду його скарги на спірне рішення другого відповідача, позивач 21 жовтня 2016 року звернувся до суду із даним позовом (а.с. 3-7, 155).

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2, 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що обов'язковим елементом (обов'язковою умовою) застосування місячного строку, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на відповідне рішення, є наявність адміністративного оскарження спірного рішення в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено за матеріалами справи, позивачем було порушено порядок досудового оскарження спірного рішення, встановлений п. 2 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI, оскільки при оскарженні спірного рішення другого відповідача до податкового органу вищого рівня не дотримано десятиденного строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Спірне рішення надіслано другим відповідачем позивачу поштою 13 квітня 2016 року за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача із рекомендованим повідомленням про вручення поштового, втім, повернуто поштою 16 травня 2016 року із зазначенням причин невручення - за «закінченням терміну зберігання» (а.с. 138-141).

Тобто, з урахуванням Інструкції № 449, спірне рішення вважається врученим позивачу 16 травня 2016 року.

Беручи до уваги недотримання позивачем приписів Інструкції № 449 в частині строків оскарження рішення в адміністративному порядку, враховуючи приписи ч. 5 ст. 99 КАС України та той факт, що до суду позивач звернувся 21 жовтня 2016 року (а.с. 155), суд дійшов висновку про порушення строку, встановленого КАС України для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні питань щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, несвоєчасне звернення позивача до суду з даним позовом було викликане не недбалим ставленням позивача до своїх прав та обов'язків, а його намаганням вирішити спір у позасудовому порядку. Пропуск позивачем строку звернення до суду не є таким, що перешкоджає встановленню об'єктивної істини у справі та не пов'язаний з, наприклад, бездіяльністю позивача, так як перше оскарження до ГУ ДФС Донецької області мало місце через 8 днів після фактичного отримання товариством спірного рішення Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя; друге, до ДФС України - через 8 днів після отримання позивачем рішення ГУ ДФС про залишення його скарги без розгляду; до суду позивач звернувся через 10 днів після отримання рішення від ДФС України.

Крім цього суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 22 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вбачається з Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" (відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують практику зазначеного суду при розгляді справ як джерело права) правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, судам слід звертати увагу на фактичні обставини справи. За висновками Європейського суду з прав людини наслідки пропуску строку позовної давності підлягають застосуванню виключно у разі наявності сумніву щодо можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу. Незначне пропущення строку звернення до суду за умови відсутності ознак недбалого ставлення позивача до реалізації права на справедливий судовий розгляд не може бути перешкодою для надання судового захисту порушеним правам особи.

На підставі вкладеного вище, беручи до приписи ст. 22 Конституції України, ст. 100 КАС України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та судову практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Керуючись ст. 9, 99, 100, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Гранд" строку звернення до суду із позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні в присутності представника першого відповідача.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду цієї справи.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17 січня 2017 року.

Суддя Волгіна Н.П.