Ухвала суду № 64120750, 18.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/506/17

н/п 1-кс/640/292/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю слідчого - Кравченко Т.О.,

прокурора - Гультай П.М.,

підозрюваної - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м.Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 12016220000000887 від 19.08.2016 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, яка працювала вчителем в Люботинському інтернаті «Дивосвіт», раніше не судимої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с.Санжари, вул. Спортивна, 82,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, -

встановив:

13.01.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, маючи намір, направлений на вчинення незаконної угоди щодо продажу малолітньої громадянки України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з корисливих мотивів, а також з мотивів помсти родині потерпілої, реалізовуючи свій злочинний намір, влітку 2015 року (більш точну дату під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим) почала пошук особи, якій вона мала намір перемістити та продати ОСОБА_6 з метою подальшої її експлуатації. В період часу з літа 2015 року по серпень 2016 року ОСОБА_1 періодично вчиняла дії, спрямовані на пошук особи, з якою вона могла б укласти вищезазначену угоду. В серпні 2016 року ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, спрямованим на переміщення та продаж малолітньої особи, у ході телефонної розмови із раніше незнайомим чоловіком домовилася про зустріч з метою обговорення деталей угоди.

Так 16.09.2016 о 16.35 годині, на перехресті вул. Полтавський шлях та Наріманова в м. Харкові, ОСОБА_1 зустрілася у зазначеному під час телефонної розмови місці з ОСОБА_7, де останній з рук в руки отримав від ОСОБА_1 копії медичної документації потерпілої ОСОБА_6 та фотознімки. Крім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 обговорювала з ОСОБА_7 подальші дії, спрямовані на переміщення та продаж малолітньої дитини з метою її подальшої експлуатації.

Після цього, домовившись про зустріч по телефону, 07.10.2016 приблизно о 16.00 годині ОСОБА_1 зустрілася із ОСОБА_7 в м.Пісочин Харківської області, де отримала від останнього грошові кошти в розмірі 1 тисяча гривень за надання копій медичної документації та фотознімків потерпілої ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_1 провела ОСОБА_7 до місця мешкання потерпілої з метою демонстрації розташування будинку потерпілої та можливих шляхів її переміщення та з метою визначення узгодженого плану дій при переміщенні та продажі дитини.

11.11.2016 та 18.11.2016 приблизно о 16.00 годині на перехресті вулиць Полтавський шлях та Наріманова, попередньо домовившись про зустрічі по телефону, ОСОБА_1, маючи умисел на переміщення та продаж малолітньої особи зустрілась із ОСОБА_7 з метою більш детального узгодження плану дій при виконанні угоди щодо продажу дитини. Обумовлена сума, за яку ОСОБА_1 мала намір продати ОСОБА_6 становить 13,5 тис. доларів США.

21.11.2016 приблизно о 15.40 годині ОСОБА_1, з корисливих мотивів, маючи умисел на переміщення та продаж малолітньої дитини, шляхом обману, діючи по заздалегідь розробленому плану, знаходячись у приміщенні Люботинського інтернату «Дивосвіт», що розташований за адресою: Харківські область, м. Люботин, вул. Кооперативна, 38/8, підійшла до ОСОБА_6, надала їй грошові кошти в розмірі 100 гривень та попрохала сходити до кіоску та купити печива. Одразу ж після того, як дитина вийшла з приміщення інтернату, ОСОБА_1 телефоном повідомила ОСОБА_7 по те, що дитина вийшла на вулицю та пішла по дорозі, після чого прослідувала за нею та сіла в машину ОСОБА_7 і вказала на ОСОБА_6 як на дитину, стосовно якої укладалася угода. Прослідувавши на автомобілі по шляху переміщення ОСОБА_6, тим самим супроводжуючи її, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що в автомобілі, який стоїть позаду автомобіля ОСОБА_7 перебувають особи, які за зазделігідь розробленим планом мали забрати дитину, за що ОСОБА_1 і мала отримати грошові кошти, шляхом обману, через вікно автомобіля, скориставшись довірою дитини, сказала ОСОБА_6, що в автомобілі позаду знаходиться її сестра та чекає на неї. Після того, як дитина направилась та зайшла до автомобіля, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_7 з рук в руки заздалегідь заготовлені імітаційні засоби грошових купюр на суму 13,5 тис. доларів США, після чого була затримана працівниками поліції.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 19.01.2017, однак завершити досудове слідство у зазначений строк не видається за можливе, оскільки для закінчення досудового розслідування, з метою неупередженого виконання вимог чинного кримінального процесуального кодексу України необхідно: отримати висновок раніше призначеної судової експертизи аудіо- відеозаписів; легалізувати всі матеріали стосовно проведення НСРД; з урахуванням здобутих доказів, з метою повноти і всебічності розслідування вказаного кримінального провадження провести інші слідчі (розшукові) необхідність в яких, виникне в ході досудового слідства; скласти письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та вручити його підозрюваній; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Після отримання зазначених доказів вони будуть проаналізовані, що дасть змогу забезпечити швидке, повне та неупереджене розслідування, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 та подальше їх використання в ході судового розгляду.

Результати проведення вказаних слідчих дій мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та можуть бути використані під час судового розгляду, однак їх отримання потребує додаткового часу.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрювана може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на малолітню потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Орган досудового розслідування зазначає, що є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали.

Підозрювана ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала себе винуватою у предявленій підозрі, просила обрати більш мякий запобіжний захід.

При цьому пояснила, що при затриманні, при проведенні досудового розслідування та при знаходженні її в слідчому ізоляторі на неї застосовуються заходи морального та психологічного впливу. Так, при затриманні у неї були викраденні особисті грошові кошти, співробітник поліції на імя «Миколо Іванович» психологічно їй погрожував, також їй відомо про моральний вплив на її сімю. Крім того, при знаходженні в слідчому ізоляторі її психологічно ґвалтують, не надають належну медичну допомогу, у звязку з чим загострились хронічні захворювання. Крім того, зазначила, що при знаходженні в зазначених умовах вона позбавлена можливості готуватись до судових засідань.

Захисник підозрюваної заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш мякий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12016220000000887 від 19.08.2016 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України.

21.11.2016 о 15.50 ОСОБА_1 затримана у порядку ст. 208 КПК України.

21.11.2016 о 22.50 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, тобто торгівлята переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, щодо малолітнього, з використанням обману.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2016, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) строком до 19.01.2017, із визначенням застави у розмірі 413 400 грн.

12.01.2017 постановою першого заступника прокурора Харківської області Степанова А.Б., строк досудового розслідування продовжено до 4-х місяців тобто до 21.03.2017.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваною: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на малолітню потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винної у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, враховуючи також, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення вчиненого проти волі, честі та гідності особи, а також з огляду на вірогідність незаконного впливу на малолітню потерпілу, свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим.

Висновок слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

З вказаних підстав, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.03.2017 р.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти волі, честі та гідності особисвідчать про її підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.149 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 15 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, з огляду на вірогідність незаконного впливу на малолітню потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає необґрунтованим посилання підозрюваної щодо неможливості тримання її в умовах слідчого ізолятора за станом здоровя, оскільки суду не надано медичних висновків щодо її неможливості знаходження в умовах слідчого ізолятора, в якому мається медична частина.

Заява підозрюваної щодо застосування до неї незаконних методів, а саме щодо незаконного затримання, обмеження свободи її пересування, застосовування заходів морального та психологічного впливу до неї, повинні бути перевірені процесуальним керівником прокурором в порядку ст. 206 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваною у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на неї обовязків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 480 000 грн. (1600 грн. х 300 = 480000 гр.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 12016220000000887 від 19.08.2016 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27) в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто до 18.03.2017 р.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 480000 грн. (чотириста вісімдесят тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/506/17, н/п 1-кс/640/292/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і вїзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розяснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Розяснити заставодавцю, що підозрювана ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, та попередити його про обовязки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обовязків.

Покласти на заставодавця наступні обовязки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної; забезпечувати явку, належно повідомленої підозрюваної, обвинуваченої, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваної, обвинуваченої.

Зобовязати заставодавця забезпечити виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обовязків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обовязку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму підозрювану обовязків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобовязати слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_1 про продовження тримання під вартою останньої.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заяви ОСОБА_1 щодо застосування до неї незаконних методів, а саме щодо незаконного затримання, обмеження свободи її пересування, застосовування заходів морального та психологічного впливу до неї.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали з 18.01.2017 р. по 18.03.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя- Божко В.В.