Рішення № 64120271, 12.01.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3555/16-ц>

Провадження № 2/638/196/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2017 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Котяш Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором від 06.10.2014 року в сумі 18938,00 грн., а також три проценти річних у розмірі 773,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 06 жовтня 2014 року між сторонами укладено договір, позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 700,00 доларів США, про що складено відповідну розписку. Відповідно до умов договору позики повернення боргу повинно здійснюватися шляхом повернення всієї суми боргу у строк до 20.10.2014 року. Однак, відповідач у визначений сторонами строк борг не повернув, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості 18938,00 грн. та 3 % річних - 773,60 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідачів на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

У відповідності до приписів ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.10.2014 року укладено договір позики, оформлений розпискою, відповідно до якої ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти на суму 700,00 доларів США. Згідно умов розписки від 06.10.2014 року ОСОБА_2 зобов'язалась повернути всю суму боргу у строк до 20.10.2014 року.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені сторонами строки погашення заборгованості не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 700,00 доларів США.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм, матеріалів справи та враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу на суму 700,00 доларів США.

Крім того суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг 18938,00 грн. що є еквівалентом 700,00 доларів США (700,00 х 2705,4389) та 3 % річних - 773,60 грн.

Питання про стягнення витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 224 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, суму заборгованості за розпискою від 06.10.2014 року в розмірі 18938 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп., три відсотки річних - 773 (сімсот сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -