Рішення № 64119369, 12.01.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1100/16-ц

Номер провадження 2/404/169/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про визначення місця проживання дитини, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про встановлення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони з 28.06.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 28.07.2016 року розірвано. Від шлюбу мають малолітню дитину, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, в зв'язку з чим шлюбні відносини припинилися з січня 2016 року. З моменту припинення спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дійшли згоди щодо місця проживання дитини. Відповідач забрав дитину без відома позивача, і на разі проживає за адресою: АДРЕСА_2. На прохання позивача щодо проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з останньою відповідач не реагує. Крім того, налаштовує дитину проти матері, ОСОБА_1, чим сильно шкодить психічному стану семирічної дитини, що й стало причиною звернення позивача до суду.

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18.05.2016 року для спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про визначення місця проживання дитини (а.с. 67). Зустрічний позов мотивований тим, що у січні 2016 року ОСОБА_1 пішла з дому покинувши дитину, ОСОБА_3 та чоловіка, ОСОБА_2. З того часу позивач додому не поверталась. Місце проживання ОСОБА_1 відповідачеві невідомо. ОСОБА_2 стверджує, що неодноразово телефонував позивачеві з проханням, щоб остання проявила материнську турботу до дитини, але ОСОБА_1 жодного разу додому не з'явилась. Під час спільного проживання сторін вихованням дитини переважно займався відповідач. В результаті чого син завжди мав більшу прихильність до батька. На даний час, дитина взагалі не хоче спілкуватися з матір'ю та тікає від неї, коли вона приходить до школи. Крім того, позивач не має постійного місця проживання у місті Кіровограді, а тому відповідач вважає, що матір не в змозі створити дитині належних умов для його виховання та розвитку.

Позивач та її представник в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову заперечили та просили відмовити в його задоволенні вказавши на його необґрунтованість.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення первісних позовних вимог заперечили в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в зустрічній позовній заяві та просили відмовити в задоволенні первісного позову, задовольнивши зустрічний позов.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Кіровоградської міської ради в судовому засіданні підтримала наданий комісією висновок № 6579/49-05-24 від 11.10.2016 року. Водночас, зазначила, що спостерігається значний вплив батька, ОСОБА_2 на дитину, ОСОБА_3, а також на репліку представника відповідача щодо одноголосного прийняття комісією рішення про визначення місця проживання дитини роз'яснила, що рішення прийнято більшістю голосів членів комісії, не одноголосно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та його представника, представника третьої особи, думку дитини, показання свідків, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відділом реєстрації актів цивільного стану Маловсиківського районного управління юстиції Кіровоградської області 28.06.2008 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 34. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_2, дружини: ОСОБА_4. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 від 28.06.2008 року (а.с. 7). Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.07.2016 року шлюб між сторонами розірвано, що не заперечується сторонами.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 (актовий запис за № 118) від 20.10.2008 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Між сторонами виник спір з приводу визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3.

На час розгляду справи малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_2 та батьками останнього за адресою: АДРЕСА_3

Мати дитини, ОСОБА_1 проживає окремо в орендованій квартирі АДРЕСА_4 про що свідчить договір оренди квартири (житлового приміщення) від 01.04.2016 року (а.с. 129-130).

Вищевказана квартира з усіма зручностями, є автономне опалення. В помешканні зроблений гарний ремонт, є необхідна побутова техніка. Квартира добре мебльована. Для виховання та розвитку дитини є всі умови для проживання дитини. Окрему кімнату можливо виділити для дитини. Зазначене підтверджується актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 05.04.2016 року, складеним головним спеціалістом Служби у справах дітей Кіровоградської міської ради (а.с. 132).

Крім того, позивачу, згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.10.1996 року на праві приватної спільної сумісної власності належить частка квартири АДРЕСА_5

ОСОБА_1 працює у фізичної особи-підприємця «ОСОБА_22.» на посаді перукаря, що підтверджується трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 01.03.2016 року. Заробітна плата позивача становить 1380,00 грн. щомісячно (а.с. 41).

Згідно довідки про доходи № 4 від 25.03.2016 року, ОСОБА_2 працює у фізичної особи-підприємця «ОСОБА_23» на посаді водія. Загальна сума доходу відповідача за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року без урахування аліментів становить 8700,00 грн. (а.с. 59).

З наданих сторонами доказів вбачається, що житлові умови та рівень матеріального забезпечення як батька дитини, так і матері, є рівними.

Крім того, за довідкою № 1399 від 04.04.2016 року, виданою Квартальним комітетом № 28 Кіровського району міста Кіровограда, ОСОБА_1 мешкала, але без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 з вересня 2007 року по січень 2016 року постійно разом зі своєю родиною: чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 (а.с. 47).

Згідно характеристики голови Квартального комітету № 28 Кіровського району міста Кіровограда, позивач приймала активну участь в будівництві будинку за вищевказаною адресою, виховувала сина до семирічного вік без зауважень від сусідів та мешканців кварталу. Опитування сусідів показало, що ОСОБА_1 як мати та як людина заслуговує на дуже добру характеристику (а.с. 48).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 13). Згідно характеристики ОСОБА_1 за місцем реєстрації, позивач зарекомендувала себе тільки з хорошої сторони. Доброзичлива, працьовита, користується авторитетом у сусідів. За період проживання скарг від сусідів не надходило. Займається вихованням дитини, ОСОБА_3, займається його оздоровленням, лікуванням та створює умови для всебічного розвитку. В зловживанні спиртних напоїв та наркотичних засобів помічена не була (а.с. 43).

Відповідно до довідки-характеристики № 259 від 19.02.2016 року, виданої виконавчим комітетом Маловисківської міської ради відносно ОСОБА_1, компрометуючими матеріалами відносно вищевказаної громадянки міська рада не володіє (а.с. 42).

За Витягом з амбулаторної картки позивача від 19.02.2016 року Комунального закладу «Маловисківський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_1 здорова (а.с. 44).

В характеристиці голови квартального комітету № 28 Кіровського району міста Кіровограда від 27.03.2016 року щодо батька дитини, ОСОБА_2 зазначено, що за весь час проживання в районі зауважень від сусідів та від голови квартального комітету не мав (а.с. 60).

З місця роботи відповідача надано також позитивну характеристику від 25.03.2016 року фізичної особи-підприємця «ОСОБА_24.» та зазначено, що в період знаходження на робочому місці (з 23.06.2014 року по теперішній час) останній зарекомендував себе з позитивної сторони. Ділові якості проявив на височайшому рівні, постійно має прагнення до самовдосконалення. По характеру спокійний, урівноважений, скарг від клієнтів жодного разу не поступало. Тільки позитивні відгуки. (а.с. 61).

За довідкою від 08.04.2016 року, ОСОБА_2 завжди особисто з березня 2015 року по даний час приводить свого сина, ОСОБА_3 на секцію карате, що знаходиться в будинку АДРЕСА_7 та забирає його з занять (а.с. 62).

Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда» повідомлено від 12.08.2016 року за № 1612-03, що ОСОБА_3 знаходиться під наглядом АЗПСМ № 8 Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда» з 29.02.2016 року. Історія розвитку з моменту народження дитини відсутня (ф 112/о). Батько дитини не знає місце знаходження ф. 112/о. За період з 29.02.2016 року по 08.08.2016 року (період окремого проживання батьків) дитина двічі хворіла гостро респіраторно вірусними інфекціями (період окремого проживання батьків). За допомогою звертався батько дитини ОСОБА_2 (а.с. 101).

Дитина відвідує Православний центр духовно-морального та естетичного розвитку імені Святої праведної Єлизавети при храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці за заявою батька (а.с. 58)

Також, виконання сторонами батьківських обов'язків, участь їх у вихованні малолітньої дитини підтверджується показаннями свідків, відомостями наданими із дошкільних навчальних закладів, які відвідував ОСОБА_3 проживаючи разом з матір'ю, а пізніше проживаючи лише з батьком, психолого-педагогічними характеристиками (а.с. 45-46).

На підтвердження своїх вимог та заперечення зустрічних позовних вимог позивач посилалась на показання свідків, які в судовому засіданні зазначали, зокрема, свідок ОСОБА_9, що знає ОСОБА_1 з 2003 року, а саме: з моменту вступу до інституту. Приблизно в 2008 році познайомилася з ОСОБА_2. Свідок є хрещеною матір'ю ОСОБА_3. Найчастіше ОСОБА_25 спілкувалася зі своїм похресником на свята (вечері, дні народження), крім того інколи заїжджала в гості. Проте зараз свідок дуже рідко спілкується з ОСОБА_3 через власні сімейні клопоти. Знає позивача як матір уважну, турботливу, люблячу свою дитину. Більшу відповідальність за ОСОБА_3 несла ОСОБА_1, в свою чергу дитина дуже була прихильна до матері. Свідку відомо, що ОСОБА_3 відвідував карате, на яке водила його ОСОБА_1. Також матір дитини водила останнього на підготовку до шкоди. Зазначила, що бачила, як ОСОБА_1 готувала їжу для дитини, інколи позивачеві допомагала мати відповідача. ОСОБА_11 когось боявся із батьків не помічала. В будинку родини ОСОБА_1 завжди було прибрано та затишно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила, що познайомилася з ОСОБА_1 у 2012 році на роботі, відтоді почали товаришувати. Стверджує, що знає все про сім'ю позивача зі слів ОСОБА_1, яка постійно ділилася зі свідком всіма своїми негараздами та радощами. Неодноразово бачила ОСОБА_11, який з радістю проводив час з матір'ю. В свою чергу ОСОБА_1 займалася розвитком дитини як особистості, водила його на гуртки. Знає, що здоров'ям дитини також займалася мати, оскільки остання не раз запитувала чим свідок лікує свою дитину. Також вказала, що у ОСОБА_11 здібності до малювання, які допомагала розвивати ОСОБА_1, яка також гарно малює. ОСОБА_6 вихована дитина, але інколи свідку здавалося, що він трішки закритий, побоюється батька, не може вступати з ним у спір. На даний час за місцем роботи позивач характеризується позитивно, є ведучим спеціалістом. Свідок зазначила, що в більшій частині сім'ю утримувала ОСОБА_1 та її матір. В присутності дитини свідок ніколи не бачила позивача в нетверезому стані. Також зі слів позивача їй відомо, що після розірвання шлюбу, чоловік ні разу не давав позивачеві дитину без своєї присутності чи присутності свекрухи.

Свідок ОСОБА_13 працює вчителем в навчально-виховному об'єднанні № 25, має стаж роботи 30 років, вчитель вищої категорії. Також свідок є першою вчителькою ОСОБА_3. В судовому засіданні свідок надала такі показання. ОСОБА_3 як тільки прийшов до школи був дуже підготовленим, гарно спілкувався з дітьми, був дружній. Перший семестр в родині ОСОБА_3 спостерігалась сімейна ідилія, батьки по черзі забирали дитину зі школи. Однак, в жовтні місяці ОСОБА_3 на уроці малювання намалював дивний малюнок, на якому зображено воронку від вибуху, танки, зброю, яскраві вибухи. З приводу вказаного малюнку у свідка була розмова з матір'ю, яка зазначила що тато інколи дозволяє грати дитині в комп'ютерні ігри, що можливо і стало підставою для їх відтворення на малюнку. Разом з тим, вже в лютому місяці до школи прийшов батько, ОСОБА_2 з вимогою, щоб ніхто проти волі дитини не забирав його із навчального закладу. Перший день після вказаної розмови хлопчик пішов зі школи з мамою, проте згодом у ОСОБА_3 з'явився телефон і коли мама приходила за ним до школи, дитина одразу телефонувала або татові, або бабусі, також відмовлялася іти з матір'ю. В присутності дітей та дорослих ОСОБА_3 говорив мамі грубощі, на що тато зауваження не робив. ОСОБА_14 змінилася, він став маніпулювати, показувати свою прихильність до тата та зневагу до матері. Дитина загалом здібна, але перестала показувати свою взірцевість. Пізніше батько дитини наполіг перевести дитину до іншого класу та заборонив останньому спілкуватися зі свідком. В серпні місяці декілька разів вирішувалось питання щодо переведення ОСОБА_14 до іншого класу за заявою відповідача, оскільки мати дитини не вбачала для цього підстав. Під час з'ясування думки ОСОБА_14 щодо вищевказаного питання він зазначив, що так бажає тато. ОСОБА_2 забороняв допускати позивача до дитини, яка постійно боялася тата.

Свідки, які були допитані за клопотанням відповідача, ОСОБА_2 на підтвердження заперечень по первісному позову та обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначали таке.

Свідок ОСОБА_15, який є зятем ОСОБА_2, а саме: чоловіком двоюрідної сестри відповідача, в судовому засіданні зазначив, що живе через паркан від будівлі родини ОСОБА_2 з 1991 року, а тому часто заходив до них та навпаки. Одного разу ОСОБА_2 12.01.2016 року запросив свідка до себе додому де відбувався скандал відповідача з дружиною. На той час ОСОБА_1 була в нетверезому стані, дуже погано розмовляла та збирала речі. ОСОБА_3 бігав по хаті та дуже плакав, оскільки не хотів іти з дому. В той день свідок говорив з матір'ю позивач по телефону, оскільки остання не в змозі була розмовляти. ОСОБА_16 благала переконати свідка вмовити позивача, щоб та нікуди не йшла та залишилася вдома, проте ОСОБА_1 зібрала речі та пішла. Вказав, що на його думку більше турбувався про дитину ОСОБА_2 та його батьки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17, бабуся ОСОБА_3 та матір відповідача зазначила, що хлопчик багато малює. У своїх малюнках висвітлює любов до тата, пишучи на малюнках його ім'я. Демонстративного дитина нічого не робить. У ОСОБА_2 це третій офіційний шлюб, проте від попередніх шлюбів він дітей не має. ОСОБА_1 віддала дитину до дитячого садочка дуже рано в рік та сім місяців, хоча мала можливість сидіти з дитиною вдома. Свідок зазначила, що оскільки проживала в одному будинку з сім'єю його сина, постійно допомагала невістці по господарству. Коли ОСОБА_3 ще був маленьким, ОСОБА_1 ходила до міста та поверталася додому із запахом палива та алкоголю. Позивач в себе вдома прибирала, проте в дворі нічого не робила. ОСОБА_16 на свята з подружками полюбляла випивати та прагнула вільного життя. Були випадки, коли ОСОБА_3 відмовлявся їхати до міста ОСОБА_18, де проживають батьки позивача, оскільки казав, що дід та баба п'ють там горілку разом з мамою. Коли позивач їздила сама до міста ОСОБА_18 приблизно на 2-3 дні, ОСОБА_3 ніколи не запитував коли приїде мама. При цьому, коли у відрядження їздить ОСОБА_2 дитина завжди цікавиться коли приїздить тато та з нетерпінням чекає його. На тренування дитину водив ОСОБА_2. Також свідок зазначила, що був випадок, коли ОСОБА_1 прийшла додому у сильному алкогольному сп'янінні та почала дитину близько 18:00 год. вкладати спати, кричала на нього. ОСОБА_3 злякався такої поведінки матері та прибіг до бабусі, дуже плакав та був знервований. Свідок разом з дитиною піднялися на другий поверх, де побачили, щ о позивач збирає своє речі та речі дитини у пакети. Дитина не бажала йти з матір'ю, однак ОСОБА_1 забрала свої речі та поїхала з місця проживання на автомобілі, який приїхав за нею. ОСОБА_3 спостерігав у вікно, як мати разом з невідомим чоловіком вантажить речі до автомобіля, у нього виникла істерика, хлопчик сховався за диван, з якого його неможливо було дістати. ОСОБА_3 вважає, що він з батьком не потрібні матері. Їхати до матері він проти, оскільки боїться, що вона його забере і кудись завезе.

ОСОБА_19, яка також була допитана в якості свідка, зазначила, що раніше проживала навпроти будинку родини ОСОБА_1, а тому бачила поведінку позивача та її відношення до сім'ї, оскільки дуже часто приходила до них додому. Менше року назад були зимові свята. Родина свідка привезла вечерю батькам відповідача. В той день, в кімнату де сиділи гості забіг ОСОБА_3, який плакав та був стурбований, оскільки ОСОБА_1 прийшла додому в нетверезому стані. До цього ОСОБА_3 постійно був з бабусею. ОСОБА_3 більше прив'язаний до батька. ОСОБА_1 часто затримувалася на роботі. Після того, як позивач покинула сім'ю, вона не відвідувала ОСОБА_3. Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 на свята п'є виключно горілку, при чому на рівні з чоловіками.

Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, суд керується наступним.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 Сімейного кодексу України).

Згідно частини другої статті 161 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Тобто, для розлучення неповнолітньої дитини, якою є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю необхідна наявність виняткових обставин, що передбачені частиною другою статті 161 Сімейного кодексу України.

До того ж, головним критерієм при визначені місця проживання дитини є інтереси цієї дитини, які повинні привалювати над інтересами батьків. Про це йде мова в рішенні Європейського суду з прав людини «Гоффманн проти Німеччини» (2001 pоку), яким розкриваються принципи статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи ситуацію, яка склалася в родині малолітнього ОСОБА_3, а також те, що дійти згоди щодо місця проживання дитини у позасудовому порядку батьки дитини не можуть, практичним психологом, консультантом Кіровоградської міської ПМПК ОСОБА_8 проведено психологічне обстеження дитини про встановлення емоційного контакту до одного з батьків, в ході якого зроблено висновок, що ОСОБА_3 бажає проживати та емоційно прихильний до батька, але спілкування з матір'ю для нормального психологічного розвитку дитини повинно бути налагодженим в житті ОСОБА_3 (а.с. 103-107).

Водночас в судовому засіданні встановлено, що після розірвання шлюбу сторони перебувають у неприязних стосунках. Відповідач під час розгляду справи продемонстрував негативне ставлення до позивача не лише як до матері своєї дитини, а й як до жінки. З його позиції вбачається категоричне небажання сприяти налагодженню відносин сина з матір'ю у разі неповернення позивача в сім'ю.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішення між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (частина перша статті 163 Сімейного кодексу України).

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини залежить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

В судовому засіданні була вислухана думка дитини, ОСОБА_3, який зазначив, що на святкуванні Нового року хоче бачити тільки бабусю, тата та дідуся. З уроками йому допомагає тато та інколи бабуся, які також у разі хвороби водять його до лікаря. Виявив бажання їздити на автомобілі як тато. Стосовно матері, ОСОБА_1 зазначив, що вона нічого не вміє. Раніше мама читала йому книжки, проте на зараз не робить цього. Останній раз до перукарні його водив тато, раніше зачіску йому робила мама. Також дитина зазначила, що не хоче нічого чути про маму, за нею не сумує, оскільки розлучилися вони з нею досить погано. ОСОБА_3 сказав, що це мама пішла від нього та батька, а тому згадувати про неї він не бажає. Батьки постійно сварилися через те, що мама полюбляла вживати алкогольні напої. ОСОБА_3 стверджує, що мама всім говорить неправду, додому не приходить. Коли мама приходить в школу, ОСОБА_3 одразу дзвонить батькові або бабусі. Хлопчик сказав, що сам собі пообіцяв, що не буде жити з мамою. Батько, зі слів хлопчика, не розповідає що матір, ОСОБА_1 потрібно любити та поважати. ОСОБА_11 відвідування недільної школи (Православний центр духовно-морального та естетичного розвитку імені Святої праведної Єлизавети при храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці) ОСОБА_11 зазначив, що йому це не дуже цікаво.

Психолог ОСОБА_20 прокоментувала висловлювання ОСОБА_11 та його поведінку під час надання пояснень так, що по рухам малолітнього ОСОБА_3 (розгойдуванні дитини в різні боки в положенні сидячи) видно було, що тема про маму для нього дуже болюча. Претензії до матері звичайно у дитини присутні, проте не виключається і вплив на ОСОБА_3 з боку бабусі та батька, ОСОБА_2. Про дорослий вплив на дитину видно з його висловлювань. Психолог вказала, що своїми діями батьки дуже травмують хлопчика. В даній ситуації, яка виникла, всі повинні сприяти налагодженню відносин ОСОБА_3 з матір'ю, оскільки спілкування з останньою у даному віці є становлення ОСОБА_3 у спілкуванні з жінками у майбутньому, а також застерегла батьків, що якщо на зараз не вжити жодних заходів до покращення психоемоційного стану дитини, його відношення до матері, то ОСОБА_3 доведеться лікувати від психічного розладу.

У ході дослідження психоемоційного стану малолітнього, ОСОБА_3 з'ясовано, що найважливішими, значимими людьми для нього є батько та бабуся по батьковій лінії, що, зокрема, підтверджується малюнками (а.с. 63, 64), на яких мати дитини відсутня, будь-яких розповідей про неї ОСОБА_3 уникає. Разом з тим, судом встановлено, що виклад думок ОСОБА_3 та його висловлювання про матір, ОСОБА_1, свідчать про сформованість такої думки дорослими членами сім'ї, які на даний час проживають з дитиною та чинять вплив на відношення останнього до матері та загалом на його самовираження як особистості в житті.

Таким чином, надавши оцінку всім дослідженим доказам, суд прийшов до переконливого висновку, що визначення місця проживання дитини з батьком є фактичним позбавленням дитини спілкування з матір'ю, оскільки відповідач не тільки не сприяє налагодженню відносин сина з матір'ю, а й всіляко перешкоджає цьому, що вже на даний час завдає шкоду психоемоційному стану дитини та може призвести до незворотніх наслідків у вихованні ОСОБА_3 та майбутньому його ставленні до матері та до жінок взагалі.

З дослідженого можна зробити висновок, що дитина стала заручником неприязних відносин між її батьками, знайшли підтвердження і доводи позивача, що відповідач налаштовує дитину проти неї, так як із спілкування з дитиною вбачалося, що на свідомість дитини існує постійний вплив, який став причиною негативного ставлення до матері.

Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 Сімейного кодексу України).

За поданням служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, двічі розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, про що надано висновок № 6579/49-05-24 від 11.10.2016 року, яким вирішено вважати за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 102, 118).

Водночас суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки враховуючи всі обставини справи та психоемоційний стан дитини, вважає його недостатньо обґрунтованим. Висновок ґрунтується виключно на результатах психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_3, в той час як інших вагомих аргументів та виключних обставин за яких дитина повинна бути розлучена з матір'ю в ньому не наведено. Крім того суд вважає, що саме висновки психологічного обстеження ОСОБА_3, а також та реакція на матір, яка спостерігалась під час розгляду справи викликає занепокоєння та дає підстави вважати, що подальший вплив батька завдає шкоду психоемоційному стану та здоров'ю дитини.

Таким чином, враховуючи викладене, вік дитини, відсутність виняткових обставин для розлучення малолітнього ОСОБА_3 з матір'ю, вчинення психологічного тиску на дитину, вчинення дій, спрямованих на формування у останнього негативного ставлення до матері, ОСОБА_1, а також те, що в майбутньому розірвання зв'язку між дитиною та матір'ю може призвести до негативного впливу на спілкування ОСОБА_3 з жінками, його розвиток як особистості, суд вважає, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком не відповідає інтересам дитини та визначає місце проживання ОСОБА_3 з матір'ю.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги по первісному позову заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню, що в даній справі повністю виключає задоволення зустрічного позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративний справах» № 4191-VI, від 20.12.2011 року, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Станом на 02.08.2016 року, 25.08.2016 року, 26.10.2016 року та 18.11.2016 року 40 відсотків від встановленої законом мінімальної заробітної плати становить 551,20 грн., станом на 12.01.2017 року - 640,00 грн. Згідно даних журналу судового засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_21 перебувала у судових засіданнях: 02.08.2016 року25.08.2016 року, 26.10.2016 року та 18.11.2016 року - 7 годин 2 хвилини; 12.01.2017 року - 1 годину 29 хвилин, тому заявлені вимоги, щодо відшкодування витрат на правову допомогу (500,00 грн. окремі процесуальні дії поза судовим засіданням + 2500,00 грн. участь адвоката в судових засіданнях), документально підтвердженні (а.с. 2, 8), підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 19, 141, 157, 160, 161, 163, 171 Сімейного кодексу України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про визначення місця проживання дитини, відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9; відома адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 551,20 грн. судового збору, а також 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда