Рішення № 64119149, 17.01.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/728/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,

з секретарем: Удудяк І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокутської сільської Ради, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсною довіреності № 84 виданої Старокутською сільською Радою 22.05.1996 року, -

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулася до відповідача та третьої особи з позовом про визнання недійсною довіреності № 84 виданої Старокутською сільською Радою 22.05.1996 року.

В судове засідання позивачка не з"явилася, звернулася до суду з заявою, в якій повідомляє суд про неможливість її прибуття в судове засідання в зв"язку із хворобою.

Із позовних вимог та уточнених позовних вимог вбачається, що у 1996 році за висновками комісій МСЕК позивачка була визнана інвалідом II групи. Однак, її стан здоров"я все більше погіршувався і вона важко захворіла, в результаті чого на підставі висновків лікарів її було визнано за рішенням Косівського районного суду недієздатною. У зв'язку з видужанням, 27.01.2016 року рішенням Косівського районного суду позивачку було поновлено у дієздатності. В зв"язку із чим, вона вирішила сама особисто виготовити всі необхідні документи на всю свою власність в тому числі на часнику будинку та частину земельної ділянки, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Шевченка, 62. Відповідно до рішення Косівського районного суду, ще від 2008 року за нею було визнано 1/2 господарства, що знаходиться на земельній ділянці, що в с. Старі Кути по вул. Шевченка, 62. Однак, звернувшись у відповідні установи щоб оформити Акт на право приватної власності на земельну ділянку та необхідні документи та документи на право власності на половину будинку, який знаходиться на даній земельній ділянці, то виявилося, що згідно сесії Старокутської сільської ради від 29.12.1993 року за № 56-1 і зареєстрована у книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 1118 було передано у приватну власність батькові її чоловіка ОСОБА_3 0,20 га землі та у натурі, а після вимірів працівниками фірми «Гектар» виявилось, що є тільки до 0,18 га землі, тобто 0,02 га взагалі немає. При витребуванні всіх необхідних документів, вияснилося, що частину земельної ділянки, яка в минулому належала батькові її чоловіка, а тепер належить їй, в шахрайський спосіб привласнили собі її сусіди - ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Зокрема, шляхом видачі 22.05.1996 року від імені ОСОБА_5 завіреного секретарем сільської Ради доручення на ОСОБА_6 на право подарувати земельну ділянку в розмірі 0,28 га.(в яких є і її 0,02 га землі), що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Шевченка 64, та розташоване на ній господарство її опікуну ОСОБА_4. Дане доручення зареєстроване в Старокутській сільській раді за № 84 від 22 травня 1996 року і підписане недієздатною ОСОБА_5, яка була визнана недієздатною згідно рішення Косівського районного суду від 14.06.1990 року. Таким чином, позивачка просить скасувати дане доручення, що після цього відновити своє порушене право.

Представник Старокутської сільської Ради, сільський голова ОСОБА_7, в судове засідання не з"явився. Узвязку з чим суд ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Представник третьої особи ОСОБА_2, по довіреності, ОСОБА_8, в судове засідання не з"явився.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). А згідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як вбачається із рішення Косівського районного суду від 14 червня 1990 року (а.с.5), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Старі Кути, Косівського району визнана недієздатною. Копію вказаного рішення суду вирішено направити в Старокутську сільську раду народних депутатів для призначення ОСОБА_5 піклувальника. На виконання вказаного рішення суду, опікуном недієздатної ОСОБА_5 було призначено ОСОБА_9.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК (в редакції 1963 року) громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому ЦПК України, і над ним встановлюється опіка. Таким чином, законодавство України пов'язує втрату особою дієздатності з прийняттям судом рішення про визнання її недієздатною. Відповідно до п.9 Постанови ПВС України, від 28 березня; року N 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», за загальним правилом громадянин вважається недієздатним з часу набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним.

При цьому, статтею 52 ЦК передбачено, що угода, укладена громадянином, ви визнаним недієздатним через душевну хворобу або недоумство, є недійсною.

Згідно з частиною 2 ст. 16 ЦК від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, оскаржуване позивачкою доручення було складено від імені недієздатної ОСОБА_5 про уповноваження ОСОБА_6 розпоряджатися належним їй майном, а не опікуном недієздатної, ОСОБА_10, а тому таке доручення в порядку 48 ЦК є недійсним, як таке, що не відповідає вимогам закону.

На підставі наведеного, ст. 16, 48, 52 ЦК (в редакції 1963 року) та керуючись ст.ст. 61, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності від 22.05.1996 року та зареєстрованої у реєстрі за № 84 від імені недієздатної ОСОБА_5 про уповноваження нею ОСОБА_6 укласти від її імені договір дарування будинковолодіння та земельної ділянки, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Шевченка, 64, Косівського району, Івано-Франківської області.

Визнати недійсною Довіреність видану секретарем Старокутської сільської ради від 22.05.1996 року та зареєстровану у реєстрі за № 84 видану від імені недієздатної ОСОБА_5 про уповноваження нею ОСОБА_6 укласти від її імені договір дарування будинковолодіння та земельної ділянки, що знаходиться в с. Старі Кути по вул. Шевченка, 64, Косівського району, Івано-Франківської області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Косівського районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Б.В. Сабадах