Ухвала суду № 64119090, 02.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14191/16-ц

Провадження № 2/344/5154/16

У Х В А Л А

02 листопада 2016 р. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову в справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №36/16 від 17.07.2008 року.

Ухвалою від 02 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

В заяві вказано, що відповідачі не виконують зобов`язання за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, ухиляються від виконання обовязків, покладених на них, користуються майном та не дають можливості перевірити стан в якому перебуває заставлене майно, мають намір здійснити відчуження належного їм майна та з метою уникнення виконання зобовязань перед позивачем, планують покинути територію України. Тому позивач просив суд забезпечити позов у спосіб накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2. В якості забезпечення позову обмежити право виїзду ОСОБА_1 та накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом, а такого виду забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України ЦПК не передбачає.

Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК.

Представник позивача просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачам, при цьому не вказує яке майно належить відповідачам, де це майно та грошові кошти знаходяться.

Заявником не наведено суду обставин щодо достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що в заяві представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в заяві позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий суддя С.О. Бородовський