Ухвала суду № 64115738, 17.01.2017, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/2476/16-а

Провадження № 2-а/503/3/17

УХВАЛА

17 січня 2017 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника третьої особи - Кодимського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Кодимського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кодимська районна державна адміністрація Одеської області, Кодимська районна рада Одеської області, Кодимське районне бюро технічної інвентаризації, про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Кодимської міської ради Кодимського району Одеської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача та скасувати рішення Виконавчого комітету Кодимської міської ради № 285 від 18 квітня 2007 року щодо визнання та оформлення права власності на обєкт нерухомого майна в м. Кодима - будівлю культурно-спортивного комплексу НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцею м. Кодими, що розташовані в м. Кодима по вул. Садова, 3, Кодимського району Одеської області, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно Серії ЯЯЯ № 723673 від 18.04.2007 року, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно від 18.04.2007 року за Кодимською районною радою Одеської області.

Позивачем до суду було подано клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача, військової прокуратури Південного регіону.

В судовому засіданні позивач підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник третьої особи - Кодимського районного бюро технічної інвентаризації проти заявленого клопотання не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також, що він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач проти заявленого клопотання заперечував, вказавши, що згідно п. 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", дана справа підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства.

Представник третьої особи - Кодимського районного бюро технічної інвентаризації у вирішенні заявленого клопотання поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Кодимської районної ради Одеської області в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти заявлених позовних вимог не заперечує.

Представник третьої особи - Кодимської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані ними письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

Отже, виходячи з положень даної статті, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору може бути лише особа, саме на права, свободи, інтереси або обов'язки якої може вплинути рішення у справі.

В той же час, відповідно до положень ч. 2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Крім того, прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідно до вказаних норм законодавства, саме прокурору надано право вирішувати здійснювати чи не здійснювати представництво інтересів держави в адміністративному суді, у якій формі здійснювати це представництво, та у випадку здійснення такого представництва, на прокурора покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для його здійснення, а тому клопотання позивача, з приводу залучення до участі у справі, військової прокуратури Південного регіону, саме в якості третьої особи на стороні позивача, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому, субєктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, наявність лише субєктної ознаки, зокрема участь у справі органу місцевого самоврядування саме по собі не є підставою для визначення юрисдикції такого позову за адміністративним судом.

Як вбачається з даного позову, предметом спору є рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради № 285 від 18 квітня 2007 року у частині надання згоди Кодимській районній раді Одеської області щодо оформлення права власності на будівлю культурно-спортивного комплексу НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ліцею в м. Кодима", що розташована в м. Кодима по вул. Садова, 3, загальною площею 1358,1 кв.м.

Вважаючи це рішення незаконним, позивач просить його скасувати, а також скасувати видане на підставі цього рішення свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно та його державну реєстрацію.

Вирішуючи питання щодо підвідомчості даного спору, суд незалежно від формулювання позовних вимог, виходить не лише зі складу сторін спору та його предмета, а також враховує підставу позову, що визначається сутністю правовідносин, з яких виник спір, і яка визначає правове становище сторін спору стосовно одна одної.

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що у випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган місцевого самоврядування) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

В п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" зазначено, що якщо орган місцевого самоврядування бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК України. Ураховуючи положення статті 1 ЦПК України та статті 2 КАС України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК України визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори розглядаються в порядку цивільного судочинства (п. 26 постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01 березня 2013 року).

Положеннями п. 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", на які посилається позивач визначено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, виходячи зі змісту вказаних положень, в порядку адміністративного судочинства підлягають розгляду лише справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця.

В даному ж спорі предметом розгляду є рішення виконавчого комітету Кодимської міської ради скасування якого буде мати наслідком скасування свідоцтва про право власності та державної реєстрації, а тому заперечення позивача з приводу заявленого представником відповідача клопотання, з посиланням на п. 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" судом не можуть бути взяті до уваги.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах Кодимська міська рада Одеської області здійснювала адміністративно-господарські, а не владно-управлінські функції, суд приходить до висновку, що у вказаному спорі відсутні ознаки, які б відносили його до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 53, 60, 157 КАС України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача, військової прокуратури Південного регіону - відмовити.

Клопотання представника Кодимської міської ради Одеської області про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Кодимського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень суб'єктів владних повноважень - закрити.

Розяснити позивачу, що він має право звернутись із вказаним позовом до Кодимського районного суду Одеської області в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Б.С. Сердюк