Рішення № 6411531, 12.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09 Справа № 15/73

За позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ

про стягнення 26 239 грн. 21 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області від 19.07.01;

від відповідача представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11140 грн. 00 коп. за договором про надання транспортних послуг від 05.08.08 № б/н;

- стягнути з відповідача пеню у розмірі 665 грн. 43 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 166 грн. 36 коп.;

- стягнути з відповідача збільшення суми боргу з урахуванням інфляції 1257 грн. 42 коп.;

- стягнути з відповідача 13010 грн. 00 коп., які згідно наданих 24.04.09р. письмових пояснень є моральною шкодою згідно п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в першому судовому засіданні не заперечив проти наявності боргу перед позивачем за правовідносинами з перевезення.

В наступних засіданнях відповідач не скористався правом на участь свого представника, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті. Витребувані судом документи відповідач не представив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Жодна з ухвал суду не поверталася підприємством поштового звязку через невручення її адресату (відповідачу).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір на надання транспортних послуг від 05.08.08р., за яким позивач зобовязався надати послуги з перевезення вантажів, а відповідач, як замовник за договором, зобовязався вчасно сплачувати послуги по перевезенню.

Наступного дня (06.08.2008р.) між сторонами договору оформлено заявку на перевезення вантажу.

Згідно п. 3.3 договору відповідач повинен був сплатити вартість послуг протягом банківських 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання наданих транспортних послуг.

Виконання зобовязань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною та не заперечується відповідачем.

Також, між сторонами складено акт №38 приймання-здачі виконаних робіт від 26.08.2008р., який підписано обопільно сторонами. Згідно даного акту вартість послуг складає 11140 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем грошових зобовязань утворився борг у сумі 11 140 грн. 00 коп.

Претензія позивача залишена відповідачем без розгляду.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Належним доказом перевезення вантажу є вантажна товарно-транспортна накладна.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи позивача відповідачем не спростовано, належних доказів виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Тому, позовні вимоги по стягненню боргу у сумі 11140 грн. 00 коп. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Обґрунтований розмір інфляційних втрат становить більше ніж заявлений до стягнення. Тому задоволенню підлягають заявлені за позовом вимоги по стягненню інфляційних втрат у сумі 1 257 грн. 42 коп.

Позовні вимоги по стягненню 3% річних у сумі 166 грн. 36 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі п. 4.3. договору позивачем нараховано пеню, яку заявлено до стягнення у сумі 665 грн. 43 коп.

Оскільки обґрунтований розмір пені відповідно до умов договору з урахуванням положень чинного законодавства становить більше аніж заявлений до стягнення розмір, то підлягає задоволенню вимога у заявлені до стягнення за позовною заявою сумі.

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Склад правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача шкоди, є недоведеним з урахуванням наступного.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Позивач не довів всіх складових правопорушення.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в оціненій позивачем сумі 13010 грн. не підлягає задоволенню виходячи з положень ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України за недоведеністю належними певними засобами доказування.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг у сумі 11 140 грн. 00 коп., втрати від інфляції в розмірі 1257 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 166 грн. 36 коп., пеня у сумі 665 грн. 43 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 132 грн. 29 коп. державного мита, а також 59 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вул., Оборонна б. 105в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30597103, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1: борг у сумі 11 140 грн. 00 коп., втрати від інфляції в розмірі 1257 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 166 грн. 36 коп., пеню у сумі 665 грн. 43 коп.., витрати зі сплати державного мита у сумі 132 грн. 29 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 49 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 13.05.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко