Рішення № 64114907, 12.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/7114/16-ц

Провадження № 22-ц/792/71/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Спірідонової Т.В.,

суддів Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар Шевчук Ю.Г., Кошельник В.М.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2016 року у справі за позовом виконавчого комітету Хмельницької міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом та просив відібрати у ОСОБА_3, ОСОБА_5малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування для влаштування; стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачі є батьками ОСОБА_4, 06.07.2002р.н. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не належним чином виконують батьківські обовязки, не дбають про здоровя, розвиток дитини, не забезпечують здобуття сином освіти, не забезпечують дитину належним чином продуктами харчування, не мають виховного впливу на сина, що призвело до нездобуття ним освіти. За інформацією НВК №6 м.Хмельницького учневі 6-Б класу ОСОБА_4 організовано навчання за індивідуальною формою у період з 20.04.2015 року по 29.05.2015 року, проте вчителі навчального закладу не мали змоги жодного разу відвідати учня вдома та провести з ним навчальні заняття індивідуально, оскільки їм не відчиняли двері в квартиру. За неналежне виконання батьківських обовязків у березні 2016 року правоохоронними органами на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.03.2016 року прийнято рішення щодо ініціювання питання про відібрання у відповідачів сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення їх батьківських прав. _______________

Головуюча у першій інстанції - ОСОБА_6 Категорія: 48

Доповідач - Спірідонова Т.В.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2016 року позов виконавчого комітету Хмельницької міської ради в частині позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на утримання дитини залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2016 року позов задоволено та відібрано у ОСОБА_3, ОСОБА_5 неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав та передано органу опіки та піклування виконавчому комітету Хмельницької міської ради для влаштування. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про відібрання дитини, оскільки не зясовано, чи виявили інші родичі бажання взяти дитину та чи мають вони можливість забезпечити дитину сімейним вихованням. У висновку виконавчого комітету Хмельницької міської ради про доцільність відібрання дитини не вирішено питання про можливість передачі дитини іншим родичам. В рішенні суду не наведено належних та допустимих доказів того, що мати дитини перешкоджала вчителям проводити уроки по індивідуальному плану, а також не надано доказів того, що матеріально-побутові умови дитини становили б небезпеку для життя і здоровя дитини.

Апелянт ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_5 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не зявилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник апелянта ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.

Представник позивача виконавчого комітету Хмельницької міської ради- Тамойко В.Б., заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, а саме обовязку забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам закону в повній мірі.

Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом директора НВК №6 м.Хмельницького №139-у від 25.02.2015 року ОСОБА_4 було зараховано до складу учнів 6-Б класу з 25.02.2015 року.

Наказом директора НВК №6 м.Хмельницького від 17.04.2015 року №268 організовано з 20.04.2015 року до 29.05.2015 року індивідуальне навчання за індивідуальним навчальним планом учня 6-Б класу ОСОБА_4 на підставі висновку ЛКК №617 від 14.04.2015 року.

Наказом директора НВК №6 м.Хмельницького від 22.09.2015 року №571 з 01.10.2015 року до 27.05.2016 року організовано індивідуальне навчання за індивідуальним навчальним

планом учня ІНФОРМАЦІЯ_2, висновку ЛКК №2086 від 25.08.2015 року.

Проте уроки, передбачені розкладом занять, з учнем 7-Б класу ОСОБА_4 за індивідуальною формою навчання проведено не було, оскільки учителям жодного разу не вдалось відвідати дитину вдома та провести заняття, дверей квартири ніхто не відчиняв.

Вказані обставини підтверджуються: доповідною запискою від 15.10.2015 року заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_7; наказами директора НВК №6 м.Хмельницького №631 від 15.10.2015 року, №656 від 30.10.2015 року, №727 від 01.12.2015 року, №783 від 28.12.2015 року, №71 від 01.02.2016 року, №141 від 01.03.2016 року, №220 від 01.04.2016 року, № 276 від 29.04.2016 року, №319 від 27.05.2016 року «Про неоплату вчителям годин відведених на індивідуальне навчання учня 7-Б класу ОСОБА_4».

Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_4 перевели до 7-Б класу за результатами І семестру. Відповідач ОСОБА_3 звернулась до школи з приводу оформлення індивідуального навчання сина, отримала підручники, однак більше до школи не зявлялась, завдань для дитини не отримувала, вчителів у квартиру для проведення уроків не впускала. ОСОБА_4 не виконав навчальний план і рішенням педагогічної ради №6 від 27.05.2016 року його не було переведено до наступного класу і він вважається таким, що вибув зі школи.

Наказом директора НВК №6 м.Хмельницького від 27.05.2016 року №318 вирішено не переводити до наступного класу та вважати таким, що вибув зі школи, учня 7-Б класу ОСОБА_4

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_4, затвердженого начальником служби у справах дітей 11.07.2016 року, умови проживання дитини задовільні, він займає окрему кімнату, має місце для відпочинку, одяг, продукти харчування.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, щокожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.2ст.29 Закону України «Про загальну середню освіту»батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані: забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання.

Оцінивши наявні у справі докази суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачами не вживалися належні заходи щодо забезпечення умов для здобуття сином повної загальної середньої освіти. Також, суд правильно виходив з того, що представником позивача відповідно до ст.60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві щодо того, що відповідачі не дбають про здоровя дитини, не забезпечують його належним чином продуктами харчування.

Разом з тим, висновок суду щодо необхідності відібрання дитини у відповідачів є передчасним.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24.03.2016 року № 01-34-546/16 відібрання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, є доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно із ч.1ст.170 Сімейного Кодексу Українисуд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п. 2-5 ч.1ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Відповідно до пунктів 2-5 частини першоїстатті 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви відповідача ОСОБА_3 наказом директора Корницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Самбірського району Львівської області від 16.11.2016 року №80 зараховано ОСОБА_4, 06.07.2002р.н., учнем 7 класу.

Згідно з листом директора Корницької СЗШ І-ІІ ступенів від 04.01.2017 року у школі з 09.12.2016 року було оголошено позачергові канікули у звязку із ремонтом опалювальної системи, учням та батькам було запропоновано індивідуальну форму навчання з подальшим відпрацюванням навчального матеріалу з метою виконання навчальних програм та планів. На даний час ОСОБА_4 знаходиться на амбулаторному лікуванні, йому надіслано матеріали для підсумкових атестацій.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Позиція, що дитина може бути розлучена з матір'ю у виняткових випадках, також викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України».

Колегія суддів вважає, що представником позивача не наведено будь-яких виключних обставин, які б викликали крайню необхідність розлучення дитини з батьками. При цьому враховується, що відібрання дитини позбавить дитину батьківської турботи та допомоги і може призвести до погіршення її становища.

За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 606грн.32коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову виконавчого комітету Хмельницької міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 606 грн. 32 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/ ОСОБА_9

Судді: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова