Постанова № 64113832, 17.01.2017, Франківський районний суд м. Львова

450/2132/16-к

1-кп/465/28/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі колегії суддів:

головуючого судді Кузь В.Я.

судді Мартьянової С.М.

судді Масендича В.В.

за участю секретаря Янковської С.Ю.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувального акта. долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування тьа переданих прокурором матеріалів у кримінальному провадженні, що внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140270000154 від 30 січня 2016 року, колегією суддів , -

В С Т А Н О В Л Е Н О:

Згідно змісту обвинувального акта, затвердженого прокурором 25 серпня 2016 року, та оголошеного в судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження по суті,

ОСОБА_1, року ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженцю смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, українцю, громадянину України, непрацюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому, останній раз 129 серпня 2016 року Сихівським районним судом м. Львова за ч. 2 ст.185 КК України до 2 років шести місяців позбавлення волі,

18 серпня 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст.152, п. п. 9, 10 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Як зазначено в обвинувальному акті: « Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 січня 2016 року у період з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., точний час не встановлено, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи разом із ОСОБА_2 неподалік АЗС «Укрнафта» №13004, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, Гамаліївська сільська рада, на автодорозі «Київ-Чоп», 0+500 м, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння банківською карткою ОСОБА_2 та грошовими коштами, які знаходились на банківському рахунку, доступ до якого здійснюється за допомогою вказаної банківської картки, під надуманим приводом завів останню у безлюдне місце в лісовому масиві, що відноситься до Борщовецького лісництва та знаходиться на відстані близько 130 м від автодороги «Київ-Чоп», де із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, шляхом нанесення удару долонею своєї руки по обличчю ОСОБА_2, відкрито викрав офіційний документ - банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, видану на ім'я останньої.

За обвинувальним актом, слідчий та прокурор вважають, що ОСОБА_1 даними своїми умисними діями вчинив викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.357 КК України.

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_1, обвинувачується також у тому, що у цей же день та в межах вказаного часу, після вчинення викрадення банківської картки у ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у зазначеному вище місці, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу, маючи умисел на зґвалтування потерпілої ОСОБА_2, використовуючи її безпорадний стан, а саме сильне алкогольне сп'яніння, застосовуючи при цьому свою переважаючу фізичну силу, з метою подолання опору ОСОБА_2, повалив її на землю, після чого, всупереч волі останньої, вступив із нею в статеві зносини природнім способом, тобто зґвалтував ОСОБА_2

Відтак, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 з метою приховання раніше вчинених ним злочинів, а саме зґвалтування ОСОБА_2 та викрадення у неї банківської картки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останньої, розпочав здушувати пальцями своїх рук шию ОСОБА_2, від чого та втратила свідомість. Продовжуючи задумане та використовуючи невстановлений предмет, ОСОБА_1 розпочав вводити його в піхву та анальний отвір потерпілої, чим спричинив останній тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи №22/2016 від 18.02.2016, у потерпілої виявлено рвану рану в ділянці промежини заднього проходу, піхви, розрив круглої зв'язки матки, розрив в ділянці прямо кишково-маткової заглибини, розрив шийки матки, стінки піхви, зовнішнього стискача ануса, розрив лівої маткової труби з оточуючими крововиливами навколо розривів, які в сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що привели до травматичного шоку і смерті ОСОБА_2

За обвинувальним актом, слідчий та прокурор вважають, що ОСОБА_1 даними своїми умисними діями вчинив зґвалтування, а саме, статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та з використанням безпорадного стану потерпілої особи, що спричинило особливо тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.152 КК України, а також умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, поєднане із зґвалтуванням та з метою приховати інший злочин, тобто кримінальне правопорушення, передбачене п. 9, 10 ч.2 ст.115 КК України.

Органи досудового розслідування та прокурор, що здійснював процесуальне керівництво і затвердив обвинувальний акт, обвинувачують ОСОБА_3 ще й у тому, що він, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 є мертвою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно, таємно викрав із її сумки мобільний телефон марки «DONOD» ІМЕІ:НОМЕР_2, вартість якого, згідно висновку експерта №9/297 від 24.05.2016, становить 412 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», яка матеріальної цінності не становить, та мобільний телефон марки «Асеr S510», SNID: НОМЕР_4, S/N: НОМЕР_5 вартість якого, згідно висновку експерта №9/308 від 17.06.2016, становить 1399 гривень, чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 1811 гривень.

Продовжуючи свій злочинний умисел, на заволодіння грошовими коштами потерпілої, що знаходились на банківському рахунку, відкритому в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_2, 11 січня 2016 року о 20 год. 52 хв., продовжуючи перебувати в стані алкогольного сп'яніння уже за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 95, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи вищевказану викрадену у ОСОБА_2 банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1, через банкомат ПАТ КБ «ПриватБанк» №8884 повторно, таємно викрав із банківського рахунку грошові кошти в сумі 1000 гривень, а об 21 год. 06 хв. повторно зняв ще 40 грн., завдавши потерпілій майнової шкоди на суму 1040 грн.

За обвинувальним актом, слідчий та прокурор дані дії ОСОБА_1 кваліфікують як самостійні злочини, і як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України .

Сторона обвинувачення - прокурор

Прокуратури Львівської області

Сенюта Андрій Васильович

Сторона захисту - адвокат

Каспрів Ростислав Ігорович

Представник потерпілої сторони ОСОБА_6

Обвинувальний акт на розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває, у зв'язку із визначенням підсудності відповідно до ухвали апеляційного суду Львівської області від 16 вересня 2016 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2016 року, визначено склад колегії суддів у складі: головуючого судді Кузь В.Я. та суддів Мартьянової С.М. і Масендича В.В.

Відповідно до ухвали головуючого судді від 21 вересня 2016 року, підготовче судове засідання призначено на 26 вересня 2016 року, в якому серед питань, передбачених ст. 314 - 316 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке судом задоволено ( т. 1 ас. 73 -74, 82 - 85).

Встановлено також, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 був обраний 28 квітня 2016 року та закінчився 20 вересня 2016 року після чергових продовжень, в останнє відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова ( т. 1 ас. 73 - 74).

В ході підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акта від 26 вересня 2016 року, судом задоволено клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою. У подальшому строк тримання під варто судом продовжено до 20 січня 2017 року відповідно до ухвали від 22 листопада 2017 року.

Підстави таких рішень викладені в ухвалах.

В черговому судовому засіданні прокурор, після передачі ним суду документальних доказів та допиту експерта, просить суд звернути увагу на те, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був продовжений обвинуваченому, закінчується, у зв'язку з цим, клопоче про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , мотивуючи тим, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися.

Адвокат в судовому засіданні з позицією прокурора не погодився, просить суд звернути увагу на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суттєво знизились. Привертає увагу на право його підзахисного на справедливий розгляд справи у розумні строки, як це передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод». Вважає, що надані прокурором докази не підтверджують вини його підзахисного, а крім того підлягають визнанню не належними та недопустимими.

Обвинувачений в судовому засіданні з доводами захисника погодився.

Судом встановлено, що обраний обвинуваченому у даному кримінальному провадженні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, закінчується 20 січня 2017 року, розгляд справи по суті ще не завершено, а відтак, доцільним є розгляд питання продовження запобіжного заходу у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України.

Так, відповідно до вказаної норми закону, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відтак, колегія суддів заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника , дослідивши матеріали кримінального провадження в частині поданих прокурором доказів, результатів допиту експерта, з урахуванням встановлених судовим слідством інших фактичних обставин справи, які з метою забезпечення всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на засадах законності та з метою оцінки цих доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, щодо необхідності продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до двох місяців, але не більше ніж на 60 днів.

При цьому, судом приймаються до уваги мета та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України, згідно якої, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, запобігання спробам, у тому числі й вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та ухилятися від суду, підставою, - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому наявність судимостей, розмір майнової шкоди, як це передбачено ст. 178 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 вказаного закону, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини про наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність підстав застосувати більш м'який запобіжний захід.

Врахувавши вказані вище вимоги, думку учасників процесу, те що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд керуючись ст. 331 КПК України вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід тримання під вартою до завершення розгляду справи судом, але не більше ніж на два місяці.

Таке своє рішення колегія суддів мотивує тим, що обвинувачений засуджений до позбавлення волі строком на два роки шість місяців та відбуває покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29 серпня 2016 року. Строк відбування покарання за даним вироком рахується з 15 квітня 2016 року, тобто з моменту етапування ОСОБА_1 у Львівську установу виконання покарань № 19 для проведення слідчих дій ( т. 2 ас. 146- 147).

Отже, судом встановлено, що обвинувачений так, чи інакше позбавлений волі , хоч і не у даному кримінальному провадженні, а тому продовження строку тримання під вартою не порушить його права на свободу в розумінні конституційних прав.

Крім того, національним законодавством не передбачено іншого механізму як той, що встановлений судом для забезпечення явки обвинуваченого в судові засідання без шкоди його інтересам.

Приймаючи дане рішення, суд як і раніше, однак з урахуванням нових обставин, а саме, що станом на 17 січня 2017 року розгляд матеріалів кримінального провадження не може бути завершеним з підстав складності та об'єму досліджуваного матеріалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176,177,178, 183, 197, 331,369, 372 ,375 КПК України,

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1, року ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів у кримінальному провадженні № 12016140270000154 від 30 січня 2016 року.

Строк дії ухвали встановити з 17 січня 2016 року по 17 березня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Кузь

суддя С. Мартьянова

суддя В. Масендич