Постанова № 64113410, 11.01.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2627/16-п

Провадження № 3/444/12/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Львові Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, паспорт серії КА № 793303, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 08.04.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 20.11.2016 року о 21 год. 50 хв. на пункті пропуску «Рава-Руська» керував автомобілем Volkswagen Passat 1.9 ТDI, номерний знак ОСОБА_4 RJA 31926 з ознаками алкогольного спяніння: запах з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відомвився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що дійсно перебував в стані алкогольного спяніння, однак транспортним засобом не керував, а їхав як пасажир. Заявив, що транспортним засобом керував ОСОБА_3. Визнав, що надавав своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вимогу працівника поліції, однак пояснював останньому, що транспортним засобом не керував. Те, що в базі даних митного поста він зазначений як водій, пояснив тим, що він є власником автомобіля Volkswagen Passat 1.9 ТDI, номерний знак ОСОБА_4 RJA 31926, а тому саме на нього здійснювалася реєстрація про перетин кордону даним транспортним засобом. Заявив, що додатковим підтвердженням того, що він не керував транспортним засобом, а ним керував ОСОБА_5 є протокол про порушення митних правил № 5077/20910/16 від 20.11.2016 року, який складений на останнього.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ВПОДДЗ бат. № 3 УПП у м. Львові ДПП сержант поліції ОСОБА_2, який є складачем протоколу, показав, що він в складі патрульного екіпажу прибув 20.11.2016 року на митний пост «Рава-Руська» за викликом. До нього підійшов працівник міжвідомчого цільового центру із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи та повідомив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. Свідок ствердив, що він намагався отримати відеозаписи з камер спостереження митного поста, однак йому пояснили, що такі можуть видаватися тільки на офіційний запит. Особисто він не бачив, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, але оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан спяніння, а були присутні свідки того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, він прийшов до переконання про можливість складання протоколу на останнього за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 показав, що він керував транспортним засобом Volkswagen Passat 1.9 ТDI, номерний знак ОСОБА_4 RJA 31926, а не ОСОБА_1, який дійсно перебував в стані алкогольного спяніння, однак був пасажиром автомобіля, а не його водієм. Вказав, що протокол про порушення митних правил складений на нього, оскільки він визнав, що товар в обсягах, що відповідно до статті 387 Митного кодексу України та Постанови КМУ № 434 від 21.05.2012 року обмежений до переміщення через державний кордон України, а саме сало печене з прошарками мяса загальною вагою 47 кг. є його власністю. Факт реєстрації перетину транспортним засобом Volkswagen Passat 1.9 ТDI, номерний знак ОСОБА_4 RJA 31926 саме ОСОБА_1 пояснив тим, що останній є власником даного транспортного засобу.

Судом витребовувалися відеозаписи з камер відеоспостереження, митного поста «Рава-Руська», однак такі на адрес суду не надійшли,оскільки, як вбачається із листа Львівської митниці ДФС № 21544/9/13-70-74/30 від 26.12.2016 року, вони відсутні, бо архів відеозаписів через певний час перезаписується, а архів роботизованих камер відсутній по причині ремонту відповідного відеореєстратора.

Крім того судом викликалися для допиту в якості свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, однак такі на неодноразові виклики в судове засідання не зявилися, хоча про дату та час проведення такого були повідомлені належним чином.

Вважаю, що не має необхідності їх повторного виклику, оскільки з матеріалів справи та показів учасників є достатньо доказів для встановлення обставин справи та прийняття правильного рішення.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1, факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 088007 від 20.11.2016 року;

-поясненнями в судовому засіданні поліцейського ВПОДДЗ бат. № 3 УПП у м. Львові ДПП сержанта поліції ОСОБА_2;

- письмовими поясненнями ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Суд не бере до уваги покази ОСОБА_1, що він не керував автомобілем Volkswagen Passat 1.9 ТDI, номерний знак ОСОБА_4 RJA 31926 з ознаками алкогольного спяніння, оскільки останній визнав, що при перетині державного кордону даним транспортним засобом саме він був занесений в базу даних в якості водія. Крім того, безпосередньо сам ОСОБА_1 визнав, що надавав працівнику поліції посвідчення водія.

Суд не приймає доводи ОСОБА_1, що підтвердженням того, що він не керував транспортним засобом є протоколом про порушення митних правил складений на ОСОБА_3, оскільки такий протокол складається не обовязково на водія автомобіля, а на особу, яка визнає, що товар є її власністю. Із пояснень ОСОБА_3 вбачається, що останній визнав, що товар, який був підставою для складення щодо нього протоколу про порушення митних правил був саме його власністю.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вина полягає в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною .

Обставин, які б обтяжували чи помякшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику, суд враховує помякшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу правопорушника, який не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Відповідно до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 20.11.2016 року, тобто до набрання чинності змінами у Законі «Про судовий збір», тому до нього слід застосовувати ст. 4 ч.2 п. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року (в редакції від 01.09.2015 року), згідно вимог якої, ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 275,60 грн. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього стягнення у виді шрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 ( один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, паспорт серії КА № 793303, виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 08.04.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 275,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної податкової служби у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області для подальшого предявлення до виконання органу державної виконавчої служби за місцем знаходження суду та за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня винесення .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Зеліско Р. Й.