Ухвала суду № 64113162, 12.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 316/3132/13-ц Головуючий у І-й інстанції Ткаченко І.М.

Провадження № 22-ц/778/43/17 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого Онищенка Е.А.

Суддів Трофимова Д.А.

Крилової О. В.

При секретарі Книш С В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, 04.08.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є AT «ОТП Банк», та у відповідності до ст. ст. 512-514 ЦК України правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір.

Згідно з умовами кредитного договору та кредитних заявок банк здійснив видачу кредитних коштів відповідачу в сумі 33 000,0 доларів США. Призначення кредиту -придбання житла. Кошти за кредитним договором були отримані позичальником, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 04.08.2006 року.

Кредит у іноземній валюті видавався на підставі генеральної банківської ліцензії № 191 від 02.03.1998 року та дозволу до неї № 191-1 від 03.12.2001 року, що були надані АКБ «Райффайзенбанк Україна» з урахуванням вимог законодавства.

Згідно з умовами кредитного договору ( п.1.1 частини № 2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит, що визначений в частині № 1 цього договору (33 000,0 доларів США), а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання, як це вказано у цьому договорі.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору - позивачем було повідомлено відповідача про вимогу про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором яка станом на 09.12.2013 року складає 1 639 421, 48 грн.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задовленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Судом встановлено, що 04 серпня 2006 року між .АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником - якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 укладений кредитний, згідно з п. п. 2, 3 якого останньому наданий кредит у розмірі 33 тис. доларів США зі сплатою 11 % річних терміном до 04 серпня 2021 року на придбання житла (а. с. 18).

18 березня 2011 року ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір купівлі-продажу кредитного портфеля, згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 (а. с. 7-16).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 станом на 11 червня 2014 року склала 1 639 421 грн 48 коп., з якої: заборгованість за кредитом - 27 490,91 доларів США. що еквівалентно 324 489 грн 53 коп.; заборгованість за відсотками -2 378,46 доларів США, що еквівалентно 28 074 грн 20 коп.. пеня -1 286 857 грн 75 коп. (а. с. 132).

Із вказаного розрахунку вбачається, що останнє погашення кредиту відбулося 18 листопада 2009 року.

Разом з тим із довідки ПАТ «ОТП Банк» від 04 червня 2010 року № 206-01-015/123 вбачається, що станом на 04 червня 2010 року заборгованість за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 відсутня (а. с. 47).

Також на повідомленні ПАТ «ОТП Банк» від 20 серпня 2010 року № 22-2/728019 керуючим Енергодарським відділенням ПАТ «ОТП Банк» Атаманів В.І. зроблено запис про те, що станом на 02 вересня 2010 року простроченої заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 немає (а. с. 46).

Згідно з випискою про рух грошових коштів на поточному рахунку відповідача у ПАТ «ОТП Банк», відкритому для виконання кредитних зобов'язань, ОСОБА_4 належним чином сплачувалися грошові зобов'язання за кредитним договором від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 до 04 лютого 2011 року (а. с. 44-45).

Крім того, відповідач неодноразово зазначав у запереченнях та апеляційній скарзі про неможливість внесення з березня 2011 року кредитних коштів у зв'язку з відмовою банку, а з довідки ПАТ «ОТП Банк» від 28 листопада 2012 року № 462/206-3 вбачається, що поточний рахунок № НОМЕР_1, який зазначений у кредитному договорі від 04 серпня 2006 року № ML-200/545/2006 (а. с. 18), відсутній і проведення розрахунково-касових операцій клієнтом заданим рахунком неможливе (а. с. 127).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідач не мав можливості виконати зобов'язання за кредитним договором щодо внесення кредитних

коштів та чи повідомляв банк позичальника про зміну поточного рахунка для сплати кредиту, а відтак і прострочення кредитора.

Статтями 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку , що позивачем не надано доказів вини відповідача у створенні заборгованості, не належного виконання своїх зобов'язань, а з матеріалів справи вбачається, що саме банк не повідомив відповідача про зміну кредитора , зміну рахунку на який повинно бути сплачуватися кошти, що є підставою для стягнення коштів за кредитним договором в повному обсязі до настання часу його дії, тобто до 04 серпня 2021 року.

На перевірку доводів апеляційної скарги справа двічі відкладалася з наданням строку представникам ТОВ «ОТП Факторинг Україна» представити спростування довідки ПАТ «ОТП Банк» від 28 листопада 2012 року (а. с. 127 ), яка свідчить про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості за кредитним договором.

Отже докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» має право на продовження кредитних правовідносин з відповідачем та у разі порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором з урахуванням можливості його виконувати , вимагати його дострокового повернення, та на звернення до суду.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 червня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: