Ухвала суду № 64112604, 16.01.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.01.2017

провадження 4-с/331/6/2017

справа 331/7778/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Качан К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», суб»єкт оскарження: державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця,

в с т а н о в и в :

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулась до суду із скаргою про визнання неправомірними і скасування постанов державного виконавця Єфімової Ю.А. від 27.09.2016 року про відмову у відкритті виконавчих проваджень № 52353581, № 52353612, № 52353535 та № 52353489. Також, просила зобов»язати державного виконавця усунути перешкоди та відкрити виконавчі провадження за виконавчими документами №2/331/2154/13, виданими 17.12.2013 року Жовтневим райсудом м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь банку по кредитному договору.

У судовому засіданні представник банку скаргу підтримала на підставах, зазначених у скарзі.

Державний виконавець Єфімова Ю.А. проти задоволення скарги заперечує, надала письмові заперечення і пояснила, що правомірно відмовила у відкритті виконавчих проваджень.

Заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, повідомлені про розгляд справи в передбаченому п.5 ч.5 ст. 74 ЦПК України порядку, до суду повторно не з»явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

17.12.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи у справі №2/331/2154/13.

Постановами державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті виконавчих документів та у відкритті виконавчих проваджень на підставі п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження». В обґрунтування постанов зазначено, що довіреність представника стягувача, який 26.09.2016 року подав заяви про примусове виконання, не відповідає вимогам діючого законодавства.

Положення ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) містили вичерпний перелік підстав для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження.

Так, згідно п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) на яку міститься посилання в оскаржуваній постанові, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших, передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, ненадання стягувачем, навіть належним чином засвідченої копії довіреності свого представника разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки на законодавчому рівні, це не закріплено як обставину, що виключає здійснення виконавчого провадження, чого прямо вимагає п.8 ч.1 ст. 26 Закону.

П.2.11.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮ України №512/5 від 02 квітня 2012 року(в редакції, що діяла на той час) передбачено, що після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленої довіреності оригінал такої довіреності, у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.

Положеннями частин 1, 4, 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) встановлено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов»язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. l ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 17 Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

26.09.2016 року із заявою про примусове виконання виконавчих листів до Олександрівського ВДВС звернувся представник стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

За змістом ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Підстави припинення представництва за довіреністю та скасування довіреності також визначені ст.ст. 248, 249 ЦК України.

При зверненні представника стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчими документами №2/331/2154/13 від 17.12.2013 р., довіреність була чинна і не скасована.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчі документи і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбачених цим законом, і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем Олександрівського ВДВС Запорізького ГТУЮ у Запорізькій області Єфімовою Ю.А. невірно застосовано норми ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час), яке призвело до винесення незаконних постанов ВП№ 52353581, № 52353612, № 52353535 та № 52353489 від 27.09.2016 р., які підлягають скасуванню.

При цьому, скарга не може бути задоволена в повному обсязі.

Так, у скарзі окрім скасування постанов державного виконавця, порушується питання про зобовязання державного виконавця усунути перешкоди та відкрити виконавчих проваджень за виконавчими документами №2/331/2154/13, виданими 17.12.2013 року

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служи під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов»язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов»язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вирішення питання про відкриття виконавчого питання відноситься до виключної компетенції державного виконавця, а тому саме скасуванням вищезазначених постанов суд належним чином відновлює порушені права стягувача. При цьому, оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження скасована, державний виконавець зобов»язаний повторно розглянути заяву представника стягувача про примусове виконання виконавчого документа, та прийняти рішення, яке відповідає положенням законодавства.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 208-210, 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_1 від 27.09.2016 року про відмову у відкритті виконавчих проваджень № 52353581, № 52353612, № 52353535 та № 52353489.

Зобов»язати державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_1 розглянути заяви представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 26.09.2016 року про примусове виконання виконавчих документів № 2/331/2154/13, виданих 17.12.2013 року.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення, особами, які були відсутні в судовому засіданні, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Смолка І.О.