Постанова № 64111776, 11.01.2017, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________

Справа № 299/3628/16-а

Номер рядка звіту 18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Бак М.Д.,

секретар судового засідання - Лемак А.М.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, позивач просить визнати незаконними дії інспектора СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3 щодо складання постанови (серія БР № 268169) від 14.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а також визнати протиправною вказану постанову, якою на нього, позивача, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що 14.12.2016 року близько 21.50 год., керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz C200", проїжджаючи по вул. Ф. Раковці в смт. Вилок Виноградівського району, був зупинений інспектором СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3, який попросив відкрити багажне відділення автомобіля. На його, позивача, питання щодо законності такої вимоги, інспектор сказав вийти з автомобіля для складання постанови та попросив документи. Після чого відносно нього було складено оскаржувану постанову. Інспектор пояснив йому, що він не зупинився на знак "Стоп", чим вчинив адміністративне правопорушення. Проте це не відповідає дійсності. Так, він, позивач, здійснив повну зупинку транспортного засобу на вимогу дорожнього знаку 2.2 та продовжив рух, що можуть підтвердити свідки, які перебували в автомобілі. Крім того, інспектор знаходився за поворотом, тому фізично не міг бачити, чи здійснив він зупинку.

Притягнення до адміністративної відповідальності вважає незаконним та необгрунтованим. Відповідачем порушено вимоги п. 8 Розділу XIII наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", що виявилося в тому, що оскаржувану постанову заповнено нечитабельним, нерозбірливим почерком, в тому числі в частині зазначення того, вимоги якого дорожнього знаку порушено, не вказано ім"я та по батькові інспектора, який її склав. Жодних доказів того, що він, позивач, порушив правила дорожнього руху, у відповідача не було. При складанні постанови відповідачем не дотримано вимоги ст. 280 КУпАП щодо з"ясування обставин у справі про адміністративне правопорушення, не встановлено навіть суті правопорушення. В порушення ч. 4 ст. 258 КУпАП відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення, хоча він, позивач, оспорював порушення правил дорожнього руху. Складена постанова не містить відомості згідно ст. 283 КУпАП.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, надавши пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просять суд позов задовольнити у повному обсязі. Позивач додатково пояснив, що відносно нього відповідачем було складено та вручено йому один документ, який він надав суду, у даному документі він зазначив, що не згідний з тим, що допустив порушення. Відповідачем не заслухано пояснення свідків, які перебували в автомобілі, з мотивів родинних відносин. Оскаржувану постанову винесено з порушенням його прав та вимог законодавства. Просить вирішити питання про відшкодування на його користь понесених витрат по сплаті судового збору.

Відповідач в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується розписками до судових повісток (а.с. 20, 26), про причини неприбуття не повідомив, клопотання не поступали. Відповідно до ст. 128 КАС України справу розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надала показання про те, що вона є дружиною позивача та 14.12.2016 року перебувала разом з ним в автомобілі. Вони їхали з Угорщини. В центрі смт. Вилок перед поворотом на м. Виноградів чоловік зупинив автомобіль на знак та вони поїхали направо. Через 25-30 м були зупинені інспектором поліції. Інспектор перевірив у чоловіка документи та покликав до службового автомобіля. Вони довго розмовляли. Згодом вона, свідок, підійшла та з"ясувала, що чоловікові призначили штраф за те, що не зупинився на знак "Стоп". Вона казала інспекторові, що чоловік здійснив зупинку, проте інспектор зазначив, що вони родичі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала показання про те, що вона є сестрою дружини позивача та 14.12.2016 році близько 22.00 год. разом з сестрою перебувала на задньому сидінні автомобіля, яким керував позивач. Позивач повністю зупинився перед знаком "Стоп" та поїхав в сторону Виноградова. За поворотом, на відстані приблизно 30 м від повороту, їх зупинив інспектор поліції, який сказав водієві надати документи та вийти з автомобіля. Вони довго розмовляли, про що їй, свідкові, не відомо. Згодом дізналася, що позивачеві призначили штраф.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідків, з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.12.2016 року, серія БР № 268169, яку винесено інспектором СРПП № 2 Виноградівського ВП капітаном поліції ОСОБА_3, до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).

У постанові вказано, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Mercedes C200" н.з. LZМ 444 14.12.2016 року о 21.50 год. в смт. Вилок по вул. Ф. Раковці порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 (Стоп), не здійснивши повну зупинку транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач заперечив порушення ним правил дорожнього руху, зокрема, недотримання вимог дорожнього знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", та зіслався на порушення відповідачем передбаченого законом порядку складання постанови про застосування адміністративного стягнення.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

З"ясування наведених вище обставин проводиться шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки в порядку ст. 252 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як пояснив в судовому засіданні позивач він заперечував констатацію відповідачем в усному порядку того, що ним допущено порушення вимог дорожнього знаку, при цьому покликався на покази свідків, проте його заперечення не були прийняті до уваги, протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складено, свідків не допитано. Факт відмови відповідача у заслуховуванні пояснень свідків підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4

Згідно положень частин 2-4 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судове засідання відповідач не з"явився, що виходячи з наведених вище положень закону є свідченням того, що відповідач не заперечує проти позову, суду не було представлено докази на підтвердження правомірності дій відповідача по складанню оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надано документи, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача. Відтак, твердження позивача щодо незаконності дій відповідача та протиправності оскаржуваної постанови відповідачем не спростовано.

Як вказувалося вище постанова у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі про накладення адміністративного стягнення, виноситься за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Висновок про вчинення адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та відповідно існування підстав для складання уповноваженим працівником Національної поліції постанови про накладення адміністративного стягнення може бути зроблено за наявності доказів вчинення особою адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовано відсутністю таких доказів та такі доводи заслуговують на увагу.

Так, з пояснень позивача в судовому засіданні та показань свідків вбачається, що оскаржувану постанову відповідачем складено на основі особистих спостережень, об"єктивність яких заперечено позивачем. При тому, що позивач заперечував порушення ним вимог правил дорожнього руху, при розгляді справи не заслухано пояснення свідків-очевидців, при винесенні постанови не складено протокол про адміністративне правопорушення.

За відсутності даних про вчинення правопорушення та доказів винуватості позивача були відсутні передбачені законом підстави для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тобто, для складання оскаржуваної постанови, а, отже, дії відповідача по її складанню не відповідають вимогам ст.ст. 280, 283 КУпАП.

З огляду на наведене, прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтоване, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні позивача до суду ним сплачено судовий збір у розмірі 1102,40 грн.(а.с. 16а), тому дану суму слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 7-12, 14-15, ч. 2 ст. 71, 86, 94, ч. 3 ст. 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії інспектора СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3 щодо складання постанови (серія БР № 268169) від 14.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Визнати протиправною та скасувати постанову (серія БР № 268169) від 14.12.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором СРПП № 2 Виноградівського ВП ОСОБА_3, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 1102,40 грн. (одну тисячу сто дві гривні сорок копійок) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 16.01.2017 року.

Головуючий ОСОБА_6