Рішення № 64109010, 12.01.2017, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 583/1075/16-ц

провадження № 2/588/5/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Маслова В.В., за участі секретаря Ноздріної В.О., позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області, Головного управління національної поліції в Сумській області, Охтирського міськрайонного суду Сумської області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

04.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області, Головного управління національної поліції в Сумській області, Охтирського міськрайонного суду Сумської області про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 24.11.2008 відносно неї за постановою начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Сумської області Матвійчук В.А. було порушено кримінальну справу №08800092, за фактом заволодіння шахрайським шляхом коштами кредитної спілки «Народний кредит» за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, зловживання нею своїм службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

У подальшому, по вказаній кримінальній справі, (з 10.12.2013 кримінальне провадження №12013200060001580) вона перебувала під слідством та судом до 05.03.2016, тобто до того часу, коли слідчим Охтирського відділу поліції (м. Охтирка) Головного управління Національної поліції в Сумській області Ярмак М.С. було винесено постанову про закриття кримінального провадження.

За час цього кримінального переслідування вона затримувалась, перебувала під вартою, засуджувалась судом, відносно неї обирався запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, на її особисте майно накладався арешт. Окрім того, з нею проводились слідчі та процесуальні дії, вона була направлена для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Позивачка у позові зазначає, що в результаті такого незаконного затримання та арешту, безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності і засудження за тяжкий злочин, тривалого перебування під підпискою про невиїзд їй було спричинено моральні страждання. За час кримінального переслідування вона втратила здоров'я, перенесла гіпертонічний криз, проходила лікування з діагнозом: пост травматичний стресовий розлад, втратила можливість працювати за фахом. З огляду на вказані обставини позивачка просила суд тягнути з Державного бюджету України, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби на її користь моральну шкоду завдану незаконними діями органів досудового розслідування та суду в розмірі 1500642 грн.

В судове засідання позивачка та її представник з'явились та підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник прокуратури Сумської області в судове засідання з'явився, проти позову частково заперечував. Зазначив, що позовні вимоги позивачки є обґрунтованими в частині стягнення моральної шкоди, виходячи із мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування її під слідством чи судом. В інший частині вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачкою не надано достатньо доказів тих обставин, на які вона посилається в обґрунтування розміру спричиненої їй моральної шкоди. Крім того, є необґрунтованими доводи позивачки щодо її перебування під слідством з 13.01.2009 по 05.03.2016, оскільки упродовж 2009 року кримінальна справа неодноразово зупинялася, а 29.12.2014 взагалі була закрита. У подальшому 28.05.2015 постанова про закриття була скасована заступником прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури, та 05.03.2016 кримінальна справа була закрита на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. За цей час підозра позивачці не пред'являлася, тобто статусу підозрюваної вона не набула. Тому, фактично позивачка перебувала під слідством 63 місяці і 11 днів.

Представники Охтирського міськрайонного суду Сумської області, а також Державної казначейської служби України, в судове засідання не з'явились, подали суду заяви, у яких розгляд справи просили провести без їх участі, а у задоволенні позову відмовити, у зв'язку із необґрунтованістю заявлених позивачкою вимог.

Представник Головного управління національної поліції в Сумській області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, мотивуючи рішення, зазначає про наступне.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів справи 24.11.2008 відносно позивачки - ОСОБА_1 за постановою начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Сумської області Матвійчук В.А. було порушено кримінальну справу №08800092, за фактом заволодіння шахрайським шляхом коштами кредитної спілки «Народний кредит» за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, зловживання нею своїм службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.(а.с.3)

За наслідками проведеного досудового слідства вказана справа неодноразово направлялась до суду, а обсяг обвинувачення неодноразово змінювався.

За результатами розгляду кримінальної справи, судом ухвалювалось рішення як про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, так і про направлення справи на новий судовий розгляд та на додаткове розслідування.

Так, за постановою Охтирського міськрайонного суду від 17.06.2011 кримінальну справу № 08800092 за обвинуваченням ОСОБА_1 було повернуто на додаткове розслідування, а ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08.09.2011 вказану постанову суду першої інстанції було скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд в іншому складі суду.(а.с.30,31)

Вироком Охтирського міськрайонного суду від 17.05.2012 ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України та призначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з конфіскацією майна. Проте, вже 30.08.2012 ухвалою апеляційного суду Сумської області вказаний вирок суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд в іншому складі суду. (а.с.32-43)

Постановою Охтирського міськрайонного суду від 23.10.2013 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 209 КК України було повернуто прокурору Сумської області на додаткове розслідування.(а.с.44)

Як вбачається з матеріалів справи подальше розслідування кримінальної справи №08800092 здійснювалось за правилами п. 6,7 роз. ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012, в межах досудового розслідування кримінального провадження № 120132000600001580.

Так, 10.12.2013 відомості про вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120132000600001580, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

29.12.2014 за постановою старшого слідчого СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області вказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 було закрите у зв'язку з встановленням відсутності в її діях складу кримінального правопорушення. (а.с.45-46)

28.05.2015 заступником прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 120132000600001580 від 29.12.2014 було скасовано, кримінальне провадження відновлено, а матеріали для проведення подальшого досудового розслідування направлено до СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області. (а.с.47)

05.03.2016 постановою слідчого СВ Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України. (а.с.52-54)

Таким чином, вказані обставини дають підстави для висновків про те, що позивачка перебувала під слідством та судом у період:

1)з 24.11.2008 (дата порушення кримінальної справи №08800092) по 29.12.2014 (дата винесення постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 120132000600001580), що складає 6 років 1 місяць та 5 днів;

2)з 28.05.2015 (дата винесення постанови про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 120132000600001580) по 05.03.2016 (винесення постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 120132000600001580), що складає 9 місяців та 6 днів.

При цьому, суд вважає обґрунтованими посилання представника Прокуратури Сумської області на те, що при визначенні відповідного часового періоду, до його складу не підлягає включенню час, коли кримінальне провадження № 120132000600001580 було закрите, тобто з 30.12.2014 по 27.05.2015, оскільки у вказаний період позивачка дійсно не перебувала під слідством.

У той же час, суд вважає необґрунтованим посилання вказаного представника відповідача на те, що з часу внесення відомостей про вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120132000600001580 та закриття вказаного кримінального провадження, згідно з постановою слідчого від 29.12.2014, позивачка втратила свій процесуальний статус підозрюваної, а тому з цього часу вона не перебувала під слідством.

До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що чинне кримінально процесуальне законодавство не передбачає автоматичного завершення слідства по кримінальним справам, які не були завершенні до набрання чинності Кримінально процесуальним кодексом України від 13.04.2012.

Натомість, як вбачається з п. 6,7 роз. ХІ «Перехідні положення», вказаного Кодексу, кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом перебувають у провадженні органів досудового слідства, залишаються у провадженні цих органів до завершення розслідування незалежно від зміни їх підслідності відповідно до цього Кодексу. Оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Після набрання чинності цим Кодексом оперативно-розшукові заходи, слідчі та процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та положеннями цього Кодексу.

За таких обставин, час протягом якого здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 120132000600001580, слід зарахувати до строку перебування позивачки під слідством незалежно від того, що слідчим не було прийняте рішення про оголошення їй підозри.

Також, суд бере до уваги, що згідно з довідкою управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України в Сумській області станом на 07.08.2015 ОСОБА_1 рахувалась як особа, яка з 24.11.2008 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальній справі №08800092. (а.с.55)

Посилання представника Прокуратури Сумської області на те, що час, протягом якого кримінальна справа №08800092 була зупинена слідчим, слід виключити з періоду, коли позивачка була під слідством, суд також не бере до уваги, оскільки зупинення досудового слідства не має своїм наслідком, припинення кримінального переслідування особи.

Таким чином, судом встановлено, що загалом позивачка перебувала під слідством та судом 6 років 10 місяців та 11 днів (6 років 1 місяць та 5 днів + 9 місяців та 6 днів).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2017 рік було установлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Разом із тим, відповідно до п. 3 роз. II «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 1 січня 2017 року) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачці за один місяць перебування під слідством та судом не може бути меншим ніж 1600 грн.

Разом із тим, розглядаючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди позивачці з огляду на конкретні обставини справи, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за час перебування під слідством та судом позивачка затримувалась, протягом 3 днів перебувала під вартою, засуджувалась судом, відносно неї обирався запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, на її особисте майно накладався арешт. Окрім того, з нею проводились слідчі та процесуальні дії, вона була поміщена до психіатричної лікарні для проходження стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Вказані обставини підтверджуються копіями відповідних процесуальних документів. (а.с.10-12,14,16,17,30-44)

Разом із тим, згідно з показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є батьками позивачки, життя їх дочки внаслідок вищевказаних подій зазнало сильних змін. Зокрема, після того, як дочку затримали та взяли під варту у неї почались проблеми з психічним здоров'ям, у зв'язку із чим вони були вимушені її лікувати у психіатричних медичних закладах. Також, внаслідок того, що дочка знаходилась під слідством та судом, а також у зв'язку із тим, що відомості про її притягнення до кримінальної відповідальності були розповсюджені у засобах масової інформації, вона не могла працевлаштуватись у м. Охтирка, а через запобіжний захід у виді підписки про невиїзд вона не могла залишити місце свого проживання та знайти роботу в іншому місці. Внаслідок цього, всі труднощі по вихованню та утриманню її неповнолітньої доньки лягли на них.

Аналогічні обставини повідомила і сама позивачка у своїх поясненнях.

Як вбачається з дослідженої судом медичної карти ОСОБА_1, а також з висновку судово - психіатричного експерта №401 від 12.10.2016 (а.с.199), внаслідок перебування позивачки під слідством та судом вона дійсно проходила стаціонарне та амбулаторне лікування у психіатричних лікувальних установах та їй було встановлено діагноз: пост травматичний стресовий розлад.

Таким чином, на переконання суду, з урахуванням встановлених судом обставин справи, характеру та обсягу страждань позивачки, характеру її немайнових втрат, втрат пов'язаних із погіршенням стану здоров'я, ступеню зниження престижу, з урахуванням засад розумності та справедливості, належною сумою відшкодування завданої моральної шкоди слід вважати 150 000 грн.

Відповідно заявлені на вказану суму вимоги позивачки підлягають задоволенню. Натомість в іншій частині заявлені вимоги суд вважає необґрунтованими.

Не вважає суд обґрунтованими і заперечення представника Прокуратури Сумської області, в частині того, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачці слід виходити з розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом, оскільки на переконання суду такий розмір відшкодування не відповідатиме тим моральним стражданням, яких зазнала позивачка. При цьому суд бере до уваги, що під час перебування позивачки під слідством та судом до неї застосовувався ряд суттєвих обмежувальних заходів, таких як затримання, тримання під вартою, обрання запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, арешт майна, направлення до медичного закладу для проведе судово-психіатричної експертизи, що прямо впливали на розмір її душевних страждань та призвели до часткової втрати здоров'я.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги, положення ч.1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», згідно яких відшкодування такої шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до положень пп. 1 ч. 1 п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03 серпня 2011 № 845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Відтак, стягнення коштів на відшкодування завданої позивачці шкоди має бути здійснене шляхом їх списання з відповідного рахунку Державного бюджету.

З огляду на зазначене, суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Прокуратури Сумської області, Охтирського міськрайонного суду Сумської області, як заявлені до неналежних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 213, 214, 215, 217 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Сумської області, Головного управління національної поліції в Сумській області, Охтирського міськрайонного суду Сумської області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 150 000 грн. шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з дня його проголошення, а для осіб, які не були присутні під час його проголошення протягом 10 діб з дня отримання його копії.

Суддя В. В. Маслов