Вирок № 64106620, 17.01.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9367/15-к

Провадження №1-кп/761/101/2017

В И Р О К

іменем України

17 січня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарях Колодяжній Ю.М., Бузині К.О., Римарчуку С.А., Петрук О.В., Вергелес Л.В., за участю прокурорів Захарченка Я.В., Гайворонського О.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 420 131 100 000 00924 щодо обвинуваченого:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до висунутого ОСОБА_6 обвинувачення 07.02.2012 наказом начальника Головного управління сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_7 за № 5 -п ОСОБА_6 призначено на посаду директора Київського молодіжного центру праці.

Відповідно до Положення про Київський молодіжний центр праці, затвердженого 21.04.2005 розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 642 ОСОБА_6, перебуваючи з 08.02.2012 на посаді директора Центру, був уповноважений: керувати відповідно до законодавства України діяльністю Центру і в установленому порядку нести відповідальність;організовувати господарську діяльність Центру; видавати накази та контролювати їх виконання; згідно з законодавством приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Центру; самостійно вирішувати питання діяльності та забезпечувати організацію роботи Центру, розпоряджатися в установленому порядку майном та коштами Центру.

Таким чином, працюючи на посаді директора Київського молодіжного центру праці, ОСОБА_6 був наділений організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, тобто був службовою особою.

У лютому 2012 року, ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на особисте незаконне збагачення, вирішив заволодіти коштами Київського молодіжного центру праці, використовуючи своє службове становище.

Згідно розробленого ОСОБА_6 плану злочинної діяльності, він повинен був заволодіти коштами Київського молодіжного центру праці шляхом нарахування та виплати заробітної плати особам, які фактично в Центрі не працювали.

Так, протягом 2012-2013 років, ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище директора Київського молодіжного центру праці, перебуваючи в адміністративному приміщенні вказаної комунальної установи, за адресою вул..Б.Хмельницького, 51-Б, м.Київ, надав вказівки кадровим співробітникам Центра та начальнику відділу «Молодіжна біржа праці» ОСОБА_8, яка не була обізнана про дійсні злочинні наміри ОСОБА_6, приймати на роботу в Київський молодіжний центр праці вказаних ним осіб. При цьому, такі особи в Київському молодіжному центрі праці фактично не працювали. З метою нарахування та виплати заробітної плати, вказаними особами, за вказівкою ОСОБА_6, при невстановлених обставинах, були відкриті карткові рахунки в ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ КБ «Приватбанк», на які нараховувалась заробітна плата.

Платіжні пластикові картки ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ КБ «Приватбанкк», відкриті на паспортні дані осіб, які фактично в Київському молодіжному центрі праці не працювали, перебували у фактичному розпорядженні ОСОБА_6 Після нарахування заробітної плати на карткові рахунки працівників Київського молодіжного центру праці, ОСОБА_6, маючи намір на незаконне заволодіння коштами вказаної комунальної установи, передав платіжні картки юрисконсульту ОСОБА_9, яка діючи за вказівкою останнього та під примусом, знімала кошти з цих карток та передавала ОСОБА_6

Так, 06.02.2012 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 25-ос ОСОБА_10 призначено на посаду заступника начальника відділу «Молодіжний бізнес-центр». За період з 06.02.2012 по 30.11.2012 ОСОБА_10 виплачена заробітна плата в розмірі 15 500,84 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому, ОСОБА_10 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_10 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_10

Крім того, 01.03.2012 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 31-ос ОСОБА_11 призначено на посаду начальника відділу « Молодіжна біржа праці», а з 03.05.202 призначено на посаду фахівця другої категорії відділу «Молодіжна біржа праці» За період з 01.03.2012 по 31.08.2012 ОСОБА_11 виплачена заробітна плата в розмірі 8222,70 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому, ОСОБА_11 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_11 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка, відкрита на ім'я ОСОБА_11

Крім того, 01.02.2012 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 21-ос ОСОБА_12 призначено на посаду заступника начальника відділу «Молодіжна біржа праці». За період з 01.02.2012 по 27.08.2013 ОСОБА_12 виплачена заробітна плата в розмірі 33474,60 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк».

При цьому, ОСОБА_12 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_12 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_12

Крім того, 01.11.2012 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 74-ос ОСОБА_13 призначено на посаду фахівця відділу «Молодіжна біржа праці». За період з 01.11.2012 по 22.08.2013 ОСОБА_13 виплачена заробітна плата в розмірі 16345.61 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк». При цьому ОСОБА_13 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_13 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_13

Крім того, 01.02.2013 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 03-ос ОСОБА_14 призначено на посаду заступника начальника відділу «Молодіжна біржа праці». За період з 01.02.2013 по 11.10.2013 ОСОБА_14 виплачена заробітна плата в розмірі 22 913,36 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому, ОСОБА_14 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працювала та заробітну плату не отримувала. Виплаченими ОСОБА_14 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_14

Крім того, 01.07.2013 наказом директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 за № 25-ос ОСОБА_15 призначено на посаду фахівця другої категорії відділу «Молодіжна біржа праці». За період з 01.07.2013 по 05.09.2013 ОСОБА_15 виплачена заробітна плата в розмірі 1738,51 грн., яка нарахована на картковий рахунок, відритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому, ОСОБА_15 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_15 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова карта відкрита на імя ОСОБА_15

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці, в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_16, у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві» укладено трудові угоди № 08-01/9 від 08.01.2013, № 01-02/24 від 01.02.2013, № 01-03/12 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод, ОСОБА_16 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн, яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_16 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_16 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на імя ОСОБА_16

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_17 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-05/15 від 08.01.2013, № 01-02/29 від 01.02.2013, № 01-03/3 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_17 виплачена заробітна плата в розмірі 8928,88 грн, яка нарахована на картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_17 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працювала та заробітну плату не отримувала. Виплаченими ОСОБА_17 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6, у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на імя ОСОБА_17

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_18 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/5 від 08.01.2013, 01-02/28 від 01.02.2013, № 01-03/2 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_18 виплачена заробітна плата в розмірі 8928,88 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_18 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_18 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на імя ОСОБА_18

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_19 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/4 від 08.01.2013, 01-02/11 від 01.02.2013, № 01-03/18 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_19 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_19 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_19 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на імя ОСОБА_18

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_20 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/6 від 08.01.2013, 01-02/31 від 01.02.2013, № 01-03/16 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_20 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_20 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працювала в та заробітну плату не отримувала. Виплаченими ОСОБА_20 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на імя ОСОБА_20

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_21 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/11 від 08.01.2013, 01-02/27 від 01.02.2013, № 01-03/14 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_21 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_21 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював в та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_21 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_21

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_22 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/14 від 08.01.2013, 01-02/1 від 01.02.2013, № 01-03/15 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_22 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_22 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_22 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_22

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_23 у рамках реалізації державної програми «Інформаційно-консультативний центр з питань реалізації державної молодіжної політики в місті Києві укладено трудові угоди № 08-01/10 від 08.01.2013, 01-02/10 від 01.02.2013, № 01-03/32 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_23 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_23 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працювала та заробітну плату не отримувала. Виплаченими ОСОБА_23 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_23

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_24 у рамках реалізації державної програми «Забезпечення роботи молодіжного бізнес-інкубатора» укладено трудові угоди № 08-01/25 від 08.01.2013, 01-02/8 від 01.02.2013, № 01-03/20 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_24 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_24 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_24 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_24

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_25 у рамках реалізації державної програми «Забезпечення роботи молодіжного бізнес-інкубатора» укладено трудові угоди № 08-01/29 від 08.01.2013, 01-02/17від 01.02.2013, № 01-03/20 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_25 виплачена заробітна плата в розмірі 8928,91 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_25 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_25 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_25

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_12 у рамках реалізації державної програми «Забезпечення роботи молодіжного бізнес-інкубатора» укладено трудову угоду № 01-03/33. За період з 01.03.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаної трудової угоди ОСОБА_12 виплачена заробітна плата в розмірі 3462,70 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_12 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_12 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_12

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_26 у рамках реалізації державної програми «Підвищення рівня професійної підготовки молодих підприємців» укладено трудові угоди № 08-01/30 від 08.01.2013, № 01-02/18 від 01.02.2013, № 01-03/28 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_26 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_26 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працювала та заробітну плату не отримувала. Виплаченими ОСОБА_26 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_26

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_27 у рамках реалізації державної програми «Підвищення рівня професійної підготовки молодих підприємців» укладено трудові угоди № 08-01/27 від 08.01.2013, № 01-02/19 від 01.02.2013, № 01-03/22 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_27 виплачена заробітна плата в розмірі 9662,40 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_27 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_27 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_27

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_28 у рамках реалізації державної програми «Підвищення рівня професійної підготовки молодих підприємців» укладено трудові угоди № 08-01/21 від 08.01.2013, № 01-02/6 від 01.02.2013, № 01-03/24 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_28 виплачена заробітна плата в розмірі 4831,22 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_28 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_28 . грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_28

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_29 у рамках реалізації державної програми «Профорієнтація молоді» укладено трудові угоди № 08-01/32 від 08.01.2013, № 01-02/2 від 01.02.2013, № 01-03/7 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_29 виплачена заробітна плата в розмірі 8485,16 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_29 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_29 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_29

Крім того, у 2013 році між Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_30 у рамках реалізації державної програми «Профорієнтація молоді» укладено трудові угоди № 08-01/26 від 08.01.2013, № 01-02/15 від 01.02.2013, № 01-03/23 від 01.03.2013. За період з 08.01.2013 по 31.12.2013 відповідно до вказаних трудових угод ОСОБА_30 виплачена заробітна плата в розмірі 8928,91 грн., яка нарахована на картковий рахунок,відкритий в ПАТ «Укрсиббанк». При цьому ОСОБА_30 у Київському молодіжному центрі праці фактично не працював та заробітну плату не отримував. Виплаченими ОСОБА_30 грошовими коштами заволодів ОСОБА_6 у розпорядженні якого знаходилась платіжна пластикова картка відкрита на ім'я ОСОБА_30

Усього, протягом 2012-2013 років, ОСОБА_6, являючись директором Київського молодіжного центру праці, перебуваючи в адміністративному приміщенні вказаної комунальної установи, за адресою м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 51-Б, використовуючи надане йому службове становище, заволодів грошовими коштами вказаної комунальної установи в сумі 237 651,88 грн., призначеної для виплати заробітної плати особам, які у вказаній комунальній установі не працювали.

Таким чином, ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення, яке кваліфіковане за ч.4 ст.191 КК України, а саме в умисному заволодінні чужим майном службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, у великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав.

Надав показання у яких зазначив, що у лютому 2012 році він був призначений директором Київського молодіжного центру праці в якому пропрацював до жовтня 2013 року. Під час роботи в нього виник конфлікт з ОСОБА_31 та Костюченком - керівниками Головного управління сім'ї, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, які неодноразово вимагали від нього укладення угод з певними юридичними особами для закупівлі канцелярських товарів та оргтехніки. Оскільки він не погоджувався виконувати їх накази, йому погрожували розправою та кримінальним провадженням і наступним ув'язненням. Вважає, що дана справа є наслідком помсти з боку керівників вказаного управління ОСОБА_31, колишнього працівника правоохоронних органів, маючого впливові зв'язки у цій сфері за його незгоду співпрацювати з афільованими до них юридичними особами.

Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_9 та ОСОБА_24 особисто були заінтересовані в тому, щоб обмовити його у вчинені даного злочину, оскільки в наступному ОСОБА_17 стала директором Молодіжного центру, а ОСОБА_9 винна йому гроші, які він передавав їй у борг для придбання квартири. ОСОБА_24 також мав певні амбіції та вважав себе більш обізнаним у роботі, був на нього ображений за переведення на іншу посаду.

Він ніколи не працевлаштовував осіб, які в наступному не працювали, не отримував за них заробітну плату, не надавав незаконних вказівок ні ОСОБА_17 ні ОСОБА_9, ні іншим підлеглим щодо працевлаштування фіктивних працівників, ніколи не мав у своєму розпорядженні банківських карток останніх, не отримував та не привласнював нараховану заробітну плату працівникам Центру.

З найманими працівниками ніколи не мав ніяких стосунків, їх оформленням та укладанням трудових угод займалась виключно ОСОБА_8.

Ніколи не надав вказівок приймати на роботу людей з тим, щоб отримувати за них заробітну плату, особисто не давав вказівок головному бухгалтеру не виплачувати заробітну плату працівникам та не привласнював будь-яких коштів, що були нараховані їм як заробітна плата.

Зазначив, що напередодні затримання в жовтні 2013 року його викликали до колишнього очільника КМДА ОСОБА_32, у кабінеті якого йому демонстрували пачку банківських карток, стверджуючи, що нібито за цими картками отримуються кошти за фіктивних працівників в установі, яку він очолює. Про існування таких обставин він дізнався саме з бесіди з ОСОБА_32, чув про це вперше , був здивований. Уважав, що його намагаються скомпрометувати з тим, щоб вимусити звільнитися з посади. А на його місце повинні були призначити більш відданого та слухняного працівника, який би виконував вказівки керівників Управління справ молоді та спорту.

Зазначив, що органом досудового розслідування слідство проведено поверхнево, не з'ясовано ким підписувались трудові угоди, накази про прийом на роботу, чи містять вони його підписи чи підписи інших осіб, не призначено та не проведено експертизу, в тому числі дактилоскопічну з метою підтвердження чи спростування наявності слідів відбитків пальців рук на вилучених в нього пластикових картках. Не встановлено та не перевірено ким і на якій підстав відкривались ці карткові рахунки, хто саме, де і в який час отримував з банкоматів грошові кошти за банківськими картками. Не перевірені підстави для нарахування заробітної плати вказаним особам, не враховано, що у 2012 році усі отримували заробітну плату безпосередньо за місцем роботи по платіжним відомостям, не перевірено табелю обліку робочого часу і виходів на роботу кадрових співробітників.

Уважає, що справа не містить об'єктивних даних які б вказували на його причетність до вчинення даного злочину, усі обвинувачення побудовані на показаннях свідків, до яких необхідно ставитись критично.

Зазначив, що більшість осіб, які мають статус свідків залучали до роботи в Київському молодіжному центрі праці, приймали участь у ряді заходів за відповідними програмами, про що ними складались творчі звіти, які були вилучені під час обшуку за місцем його роботи, в період його відпустки. Слідчий свідомо не долучив вказані творчі звіти до матеріалів кримінального провадження, де залучені працівники звітували про обсяг виконаних ними робіт, ці творчі звіти містили фотокартки, де зафіксована присутність працівників на відповідних заходах.

Вказав, що безпосередньо ОСОБА_8 займалась залученням працівників, саме їй передавались документи для прийняття їх на роботу, вона спілкувалась з ними та координувала дії найманих працівників, вважає, що колишнє керівництво Київської міської ради використало ОСОБА_8 та інших у незаконному його обвинуваченні у вчиненні злочину, якого він особисто не вчиняв, в обмін на підвищення цих осіб, які будуть лояльними до керівництва Ради та будуть беззаперечно виконувати їх накази.

Вказав на те, що 25.10.2013 року приблизно о 15.00 годині був затриманий працівниками СБУ і утримувався в приміщенні УБОЗу по вул.Антоновича у м.Києві, без надання захисника, де до нього застосовувалися заходи фізичного примусу, про що є відмітка в журналі СІЗО № 13, коли він був оглянутий при поміщенні його до слідчого ізолятора.

Зазначив, що зустріч 25.10.2013 була інсценізована ОСОБА_9, яка просила зустрітися з нею з тим, щоб повернути борг у розмірі 25 000 грн. та розповісти про події у Центрі у період його перебування у відпустці.

Потім, перебуваючи на території кафе, вона вручила папку з грошима і сказала, що тут гроші, які вона отримувала раніше у борг. Після чого його було затримано. Він ніколи не передавав банківські карти ОСОБА_9 для зняття з них коштів, не надавав такого розпорядження, не примушував своїх працівників працювати та не отримувати заробітної плати. Вказав на те, що чеків при здійсненні огляду місця події не було виявлено та вилучено, вони несподівано з'явились у справі після його затримання.

Стверджував, що банківські карти були підкинуті працівниками правоохоронних органів під час проведення огляду місця події, яке проводилось за участю значної кількості осіб, що вільно пересувались по залу і мали можливість покласти картки до кишені його пальто, що висіло неподалік від його столику та не перебувало у полі його зору. Стверджував, що можливо це були ті самі картки, які йому демонстрували у кабінеті очільника КМДА.

Незважаючи на те, що захисниками неодноразово заявлялись клопотання про проведення дактилоскопічної експертизи цих карток, така експертиза слідчим умисно не була проведена.

Уважає, що слідчий та прокурор не перевіряли доводи на підтвердження його невинуватості у вчиненні злочину, оскільки були особисто зацікавлені та вимагали в нього хабар за закриття справи, про що ним подано заяву про вчинення злочинів, яка внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також вказав, що прокурором ОСОБА_68 та слідчим ОСОБА_69 вчинено посадовий злочин, які у незаконний спосіб виносили постанови про продовження строків досудового розслідування, про що існує висновок експерта, який підтвердив, що одна з таких постанов не містить підпису прокурора ОСОБА_73, а відтак слідчі дії виконані поза межами строків досудового розслідування.

Стверджував, що кримінальне провадження відносно нього сфальсифіковане з залученням осіб, які були зацікавлені у його звільненні з тим, щоб помститись йому, як керівнику.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, що передбачено ст. 25 КПК України.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора, що передбачено ст. 92 КПК України.

Втім пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України визнається судом недоведеним з наступних підстав.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у повторному заволодінні грошовими коштами комунальної установи Київського молодіжного центру праці в сумі 237 651,88 грн. шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом, а саме: показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_33, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_27, ОСОБА_34, ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_19, речові докази, документи: протоколи негласних (розшукових) слідчих дій, протоколи огляду місця події, протоколи огляду, акт позапланової ревізії, трудові угоди, акти прийому здачі робіт, платіжні доручення на перерахування коштів на банківські рахунки, постанови про визнання речовими доказами, інші докази.

Так, свідок ОСОБА_8 вказала, що вона працювала у Київському молодіжному центрі праці на різних посадах, в останнє на посаді заступника начальника, начальника відділу Молодіжної біржі праці. До її обов'язків входило підбір кадрів залучених працівників та організація заходів за їх участю. Рішення про їх працевлаштування приймав особисто ОСОБА_6 про що видавав наказ. У період, коли Центр очолював ОСОБА_6 в установі працювала менша кількість працівників, ніж це передбачено штатним розписом. Працівники подавала документи для працевлаштування, їм відкривались карткові рахунки у банку, на які нараховувалась заробітна плата. Таких працівників, було близько 10 осіб, серед яких були ОСОБА_20, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_17 - її сестра. Усі вони були працевлаштовані, їм нараховувалась заробітна плата, однак вони не працювали, заробітну плату не отримували. Вказані обставини їй відомі від самих працівників та її сестри ОСОБА_17, від ОСОБА_6, який пояснив, що кошти фіктивних працівників, витрачаються на потреби Центру та організацію заходів.

Механізм працевлаштування був наступний: вона особисто давала оголошення про набір працівників, до Центру звертались люди, проходили співбесіду у директора, залишали свої документи, відкривали рахунки у банку, отримані картки залишали у ОСОБА_6

Особисто вона цього не бачила, однак звичайний механізм працевлаштування саме такий. Про те, що банківські картки були особисто у ОСОБА_6 їй відомо зі слів самих працівників та зі слів ОСОБА_6

У ОСОБА_6 бачила в розпорядженні конверти з прізвищами співробітників (яких назвати не може), потім стопку банківських карток. Кому саме належали ці картки не знає.

Підтвердила, що після звільнення ОСОБА_6 з посади, вона очолила Київський молодіжний центр праці.

Про злочинні дії ОСОБА_6 щодо заволодіння коштами фіктивних працівників не повідомляла правоохоронні органи з тих підстав, що ОСОБА_6 їй погрожував звільненням, залякував, вона побоювалась за своє життя.

Свідок ОСОБА_17 надала свідчення в яких вказала про те, що про наявність вакансій у Київському молодіжному центрі праці їй стало відомо від сестри ОСОБА_8, яка працювала в цьому закладі.

При особистому спілкуванні з ОСОБА_6 вона передала останньому для працевлаштування копію паспорту та ідентифікаційного коду. ОСОБА_6 пообіцяв, що їй зателефонують найближчим часом та запросять на роботу. З Центру так ніхто і не передзвонив та роботу їй не надали. Про те, що вона була працевлаштована до Київського молодіжного центру праці, на її ім'я відкрито картковий рахунок у банку вона дізналась лише під час досудового розслідування. У Центрі працювала на добровільних засадах, як волонтер приймала участь у деяких заходах. Заробітну плату за це не отримувала.

Свідок ОСОБА_33 вказав, що з травня 2013 він працював у Київському молодіжному центрі праці, займався організацією масштабних заходів, залучав студентів відповідно до програм, кількість студентів і де вони працювали йому не було відомо, у період відпустки ОСОБА_6 тимчасово виконував обов'язки директора, кошти для заходів виділялися державою, заробітну плата працівникам центру нараховувалася безготівково бухгалтером відповідно до штатного розпису на банківські картки. Йому не відомо яка кількість працівників працювала у центрі та чи отримували особи, які не були працевлаштовані заробітну плату. Під час виконання ним обов'язків директора Центру він лише один раз підписував зарплатну відомість яку готував бухгалтер. Працював заступником директора в період відпустки та після звільнення ОСОБА_6 приблизно два місяці.

Після проведення слідчих дій в Центрі ним були скликані збори працівників, прізвища яких значились у штатному розписі. Із 36 осіб за штатом на збори з'явилось близько 60%,, інші написали заяви про звільнення, оскільки їм не було відомо про своє працевлаштування до Центру.

Підтвердив існування конфліктних стосунків ОСОБА_6 з керівництвом Управління молоді та спорту.

Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що з 1993 року по 2013 рік він працював у Київському молодіжному центрі праці, займав різні посади, у тому числі посаду регіонального директора. Заробітну плату отримував готівкою до 2012, після того як директором став ОСОБА_6 заробітну плату не отримував, хоча і ставив свій підпис у відомостях. З 01.02.2012 оформив банківський рахунок у Приватбанку, отримав карту, яку передав до бухгалтерії, кому не пам'ятає.

У 2012 році, коли заробітну плату видавали на підприємстві, він лише ставив свої підписи у відомостях, а гроші залишав на розвиток Центру.

Механізм прийому на роботу йому не відомий, про невиплату заробітної плати іншим він не обізнаний.

Вказав, що ОСОБА_6 не чинив на нього ніякого тиску та не примушував до того, щоб він не отримував заробітну плату. Хто за нього отримував кошти йому не відомо. Підписи у відомостях на отримання заробітної плати ставив добровільно, гроші залишав у бухгалтерії на розвиток підприємства.

Підтвердив існування конфліктних стосунків у ОСОБА_6 з керівництвом Управління молоді та спорту КМДА.

Свідок ОСОБА_9 надала показання про те, що у період 2012 - 2014 вона працювала у Київському молодіжному центрі праці на посаді головного юрисконсульта. З 2012 року заробітну плату отримувала готівкою. Потім ОСОБА_6 видав наказ про перерахування заробітної плати на банківські картки. Починаючи з лютого 2012 помітила, що в установі працює менше людей, аніж зазначено у штатному розписі. Реально працюючих було близько 15 осіб, замість 36 по штату. Після того, як заробітна плата почала надходити на карткові рахунки, її викликав ОСОБА_6 та наказав знімати кошти з банківських карток працівників та передавати йому. Кожного місяця він передавав їй різну кількість банківських карток, з яких вона знімала кошти та передавала обвинуваченому. На картках були написані прізвища та пін коди доступу. Спочатку усі картки зберігались у ОСОБА_6, потім для оперативності він передав ці карти їй і вони збереглись у неї в кабінеті. Приблизно двічі на місць у період з літа 2012 по жовтень 2013 року вона знімала кошти в різних банкоматах за різними адресами. Які саме суми знімались, за чиїми картками, у якій кількості, де саме не пам'ятає та пояснити не може. Усі кошти, яких за період 2013 року було близько 70 000 грн. передавала особисто ОСОБА_6

До її обов'язків входило перевіряти та візувати накази про прийом на роботу, відомості про виплату заробітної плати, штатні розписи, а тому вона чітко знала тих, хто оформлений фіктивно. Знає, що в такий спосіб була оформлена ОСОБА_17 яка є сестрою ОСОБА_8

Усю роботу за оформлених, але не працюючих працівників вона виконувала особисто, готувала за них звіти, які писала зі слів ОСОБА_6, не розуміючи, що фальсифікує документи.

ОСОБА_6 погрожував їй розправою у разі невиконання його вказівок та неможливістю працевлаштування до інших установ, а тому під тиском вона змушена була виконувати його злочинні накази.

Їй відомо, що підбором кадрів займалась ОСОБА_8, а оформленням штатних працівників займались працівники бухгалтерії.

Вказала, що один із працівників Центру оформлював картки в «Укрсиббанку» потім їх роздавав на підприємстві. Хто саме це був не знає. Восени 2013 року вона звернулась з заявою про вчинення злочину ОСОБА_6, в той же день у присутності працівників СБУ отримала з банкомата кошти із карток, що були в її розпорядженні, застосовуючи пін-коди, які були написані на кожній картці. За її участю було проведено ряд слідчих дій, зроблено ксерокопії карток, потім отримані кошти з банкоматів по карткам, які були у неї в наявності. Після чого були зроблені ксерокопії цих коштів та вони були їй вручені. Далі вона отримала інструкції з вказівками про те, як вона має себе поводити при спілкуванні з ОСОБА_6 та при передачі йому грошей.

Наступного дня зателефонував ОСОБА_6 та запросив її на зустріч до ресторану «Євразія», що розташований в районі цирку по вул. Дмитрівська в м.Києві де вона вручила ОСОБА_6 гроші, чеки та картки, після чого він був затриманий.

Свідок ОСОБА_23 зазначив, що особисто знайомий з обвинуваченим, з яким підтримував ділові стосунки. Зі слів працівників СБУ йому стало відомо, що було відкрито декілька банківських рахунків власникам яких нараховувалась заробітна плата.

Він особисто передавав ксерокопію свого паспорту та коду в приймальню секретарю ОСОБА_70. для оформлення трудової угоди.

Зазначив, що працював у центрі з 2010 року, був директором філії, заробітну плату у Центрі нараховували на банківську картку, яку він отримав ще в 2010 році. Де і при яких обставинах він відкривав банківський рахунок не пам'ятає. Стверджував, що заробітну плату, яка була нарахована в розмірі 9662 грн. 40 коп. він не отримував, трудові угоди не укладав..

Свідок ОСОБА_27 підтвердив, що не працював у Київському молодіжному центрі праці, не отримував заробітної плати. У 2012 році подав до центру необхідні документи з метою укладення трудового договору. Про те, що він працевлаштований у Центрі дізнався від слідчого. З ОСОБА_6 не спілкувався, ніяких документів йому не передавав, трудових угод не укладав.

Свідок ОСОБА_34 вказав, що працював у Київському молодіжному центрі праці з 2012 по 2014 на посаді начальника господарського відділу. Заробітну плату отримував на банківську карту «ПриватБанк». Про факти невиплати заробітної плати працівникам та працевлаштування фіктивних працівників йому нічого не відомо. Особисто з залученими спеціалістами працювала ОСОБА_8, яка висловлювала бажання зайняти посаду директора Центру. Підтвердив, що ОСОБА_6 у 2013 році допоміг ОСОБА_9 придбати квартиру.

Свідок ОСОБА_18 надав свідчення в яких вказав про те, що у 2012 він зустрічався в приміщенні Київського молодіжного центру праці з ОСОБА_8, яка надавала інформацію з приводу вакансій. Після чого він підшукував студентів для роботи в Київському молодіжному центрі праці.

Він особисто у Київському молодіжному центрі праці не працював, заробітну плату не отримував. Надавав послуги та приймав участь у заходах Центру на добровільні основі.

ОСОБА_8 зателефонувала йому та повідомила про необхідність оформити карту в «УкрСиббанку» та відати їй. Після оформлення вказаної карти він передав її ОСОБА_8, яка поклала конверт з картою до столу, у ящику якого він побачив ще декілька аналогічних конвертів. Працював у центрі приблизно півтори року, до його обов'язків входило пошук студентів та їх працевлаштовування на посади, які пропонувала ОСОБА_8.

Ніяких трудових угод він особисто не підписував, гроші не отримував, з ОСОБА_6 з цього приводу не спілкувався.

Свідок ОСОБА_28 повідомив про те, що він працював у Київському молодіжному центрі праці протягом шести місяців у 2013 - 2014, розробляв для центру офіційний сайт. На роботу оформлювався у відділі кадрів. Оформив заробітну карту, яку він віддав до бухгалтерії. Періодично на його телефон приходили СМС повідомлення про зняття коштів з картки.

З ОСОБА_6 він не знайомий та не спілкувався, банківську карту йому не передавав. Заробітну плату у розмірі 300 грн. щомісячно отримував у бухгалтерії. Кому саме з працівників Центру віддав банківську карту не пам'ятає. Заробітну плату, що йому була нарахована у розмірі 16 000 грн. не отримував. Умови роботи та розмір заробітної плати погоджував з ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_25 надав показання про те, що у 2013 році його товариш на ім'я ОСОБА_9 запропонував працевлаштуватися у Київському молодіжному центрі праці, після чого він надав йому копію паспорта та ідентифікаційного коду для працевлаштування.

Ніяких банківських карток він не відкривав, заробітної плати не отримував, про його офіційне працевлаштування був повідомлений під час допиту у слідчого.

Свідок ОСОБА_16 вказав, що під час навчання в університеті влаштувався до Київському молодіжному центрі праці де пропрацював 2 роки, отримував заробітну плату приблизно 700-900 грн. Його безпосереднім керівником була ОСОБА_8. Документи на працевлаштування до центру передавав ОСОБА_8. Банківських карток не оформлював. Заробітну плату у розмірі 6000 грн., що булав нарахована на банківську карту не отримував. З ОСОБА_6 з приводу працевлаштування не спілкувався. Звіти про виконану роботи безпосередньо передавав ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_35 підтвердила, що працювала у Київському молодіжному центрі праці з 2012 по 2014 роки на посаді бухгалтера. Центр співпрацював з «Приватбанком» та «Укрсиббанком». У «Приватбанку» працівники самостійно оформлювали банківські картки. Заробітна плата працівникам спочатку видавалась готівкою касиром Центру на підставі відомості, потім Центр перейшов на обслуговування до банківських установ.

Підтвердила, що у період роботи ОСОБА_6 проводились перевірки за наслідками яких не було виявлено порушень з виплати заробітної плати. Їй не було відомо, що хтось отримував заробітну плату за інших працівників. Також не відомо, що трудові угоди оформлювались, проте особи не працювали у центрі. ОСОБА_8 оформлювала працівників за трудовими угодами, ОСОБА_6 не мав жодного відношення до працівників, які були влаштовані за угодою. Відносно штатних працівників проводилось табелювання. Підтвердила, що ОСОБА_20, ОСОБА_24 та ОСОБА_14 працювали у відділу ОСОБА_8. Заступником ОСОБА_6 були ОСОБА_33 та ОСОБА_24. Заробітну плату нараховувала бухгалтерія на підставі табелю обліку робочого часу, наказів керівника. ОСОБА_12 отримував заробітну плату та розписувався у відомостях. Оформленням та прийомом працівників займались співробітники відділу кадрів, готові документи надходили до бухгалтерії.

Свідок ОСОБА_19 повідомив про те, що у Київському молодіжному центрі праці він не працював, однак у період навчання в університеті співпрацював з Центром, брав участь у тренінгах, нарадах. Трудової угоди з центром не укладав, заробітної плати не отримував. Персональні документи надавав до Центру з тим, щоб брати участь у заходах.

На допит до СБУ його запросила ОСОБА_8, вона ж проінформувала про затримання ОСОБА_6

Про те, що на його ім'я відкрито банківський рахунок та видано картку не знав. Особисто оформленням рахунку не займався.

Свідки сторони захисту ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 підтвердили доводи обвинуваченого з приводу існування конфлікту, який виник між директором Київського молодіжного центру праці та очільниками Головного управління сім'ї, молоді та спорту.

ОСОБА_39 вказав на ОСОБА_8 як на особу, що вимагала від нього надати паспорти студентів для оформлення студентів.

Судом встановлено, що у період роботи з 08.02.2012 по 28.10.2013 під час того, як ОСОБА_6 очолював Київський молодіжний центру праці до цієї установи було працевлаштовано ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_27, які фактично не працювали, трудових угод з Київським молодіжним центром праці не укладали, заробітну плату не отримували. Ці обставини підтверджуються показаннями вказаних осіб та показаннями свідка ОСОБА_33

Аналізуючи показання свідків, суд встановив, що представлені стороною обвинувачення докази, як самі по собі так і в сукупності з іншими письмовими доказами не доводять винуватості ОСОБА_6 у пред'явленому йому прокурором обвинуваченні.

Так, їх свідчення не містять фактичних даних, які прямо чи опосередковано вказують на те, що саме ОСОБА_6, як про те зазначено в обвинувальному акті, надавав вказівки співробітникам Центру та начальнику відділу «Молодіжна біржа праці» ОСОБА_8 приймати на роботу в Київський молодіжний центр праці вказаних ним осіб та у заволодінні грошовими коштами в сумі 237 651,88 грн., призначеними для виплати заробітної плати особам, які в комунальній установі не працювали.

Так, свідки ОСОБА_25, ОСОБА_19 та ОСОБА_28, ОСОБА_27 безпосередньо з ОСОБА_6 з приводу працевлаштування не спілкувались, ніяких вказівок від нього не отримували.

Свідки ОСОБА_16 підтвердив, що документи для працевлаштування передав ОСОБА_8, яка була його безпосереднім керівником та перед якою він звітував про роботу. ОСОБА_6 він знає, як керівника установи, з ним особисто не спілкувався.

Свідок ОСОБА_18 також не надав даних, які б свідчили про наявність вини в діях обвинуваченого, про його причетність до заволодіння грошовими коштами. Він підтвердив, що спілкувався з ОСОБА_8 з нею співпрацював протягом півтори року, в його обов'язки входив пошук роботи для студентів. ОСОБА_8 надавала йому вказівки щодо необхідності оформлення банківського рахунку в «Укрсиббанку» та вимагала від нього передачі їй банківської картки.

Особисто з ОСОБА_6 він не спілкувався, трудових угод з ним не підписував.

Аналогічно показання свідка ОСОБА_27 також не містять даних, які б об'єктивно вказували на наявність вини в діях ОСОБА_6, як службової особи Київського молодіжного центру праці щодо якого він надав відомості про те, що з ним не спілкувався.

Свідок ОСОБА_23 також не надав даних, які викривають ОСОБА_6 у вчиненні злочини, ним підтверджено факт того, що ксерокопії власних документів їм надавалось до приймальні секретарю з метою працевлаштування. Втім він не пам'ятає чи укладалась з ним така угода чи ні. З приводу роботи філії звітував перед ОСОБА_8.

Показання свідка ОСОБА_28 також не містять даних, які б викривали ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину. Він підтвердив, що був офіційно працевлаштований у Київському молодіжному центрі праці, де про розмір заробітної плати та обсяг робіт домовлявся з дівчиною на ім'я ОСОБА_8. Усі дії по працевлаштуванню відбувались у бухгалтерії, потім він отримав банківську картку, яку віддав або до відділу кадрів або до бухгалтерії, точно вказати не зміг. За виконану роботу отримав 300 грн. в місяць, які передавались йому безпосередньо в бухгалтерії.

Свідки ОСОБА_34, який працював начальником господарського відділу та ОСОБА_35 - головний бухгалтер Київського молодіжного центру праці в судовому засіданні взагалі не надали ніяких викриваючи ОСОБА_6 показань.

Так, ОСОБА_34 лише підтвердив версію обвинуваченого щодо наявності перед ним боргових зобов'язань у ОСОБА_9, якій він допоміг у придбанні житла та наявності конфлікту у ОСОБА_6 з керівництвом.

Свідок ОСОБА_33, який працював на посаді заступника директора Київського молодіжного центру праці у період з 07.05.2013 по 01.01.2015 також не надав даних, які б свідчили про вину обвинуваченого, причетність його до оформлення та працевлаштування осіб, які фактично працювали. Його показання не містять даних які б вказували на наявність вини в діях ОСОБА_6 щодо заволодіння коштами, призначеними для виплати заробітної плати, щодо яких пред'явлено обвинувачення.

Показаннями свідка ОСОБА_33 сукупності з показаннями свідків ОСОБА_28, ОСОБА_23, ОСОБА_40, ОСОБА_18,ОСОБА_16. ОСОБА_71 підтверджено, що з вказаними особами були укладені трудові угоди, за якими вони фактично не працювали, нараховану їм заробітну плату не отримували.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що працював у Київському молодіжному центрі праці, в тому числі й в період з 2012 по 2013 рік, коли директором був ОСОБА_6

Від ОСОБА_6 йому ніяких розпоряджень щодо неотримання заробітної плати не надходило, таких вказівок він не надавав. У цей період він заробітну плату не отримував, хоча розписувався у відомостях. В наступному оформив рахунок в КБ «Приватбанк», а картку залишив у бухгалтерії. При цьому не зміг конкретно назвати прізвище або посаду особи, якій він безпосередньо передав власну банківську карту.

При цьому показання ОСОБА_17 щодо безпосередньої передачі документів для працевлаштування ОСОБА_6 не вказують самі по собі на те, що саме він вчинив усі дії, пов'язані з оформленням, виготовленням трудової угоди, її підписання, складення акту виконаних робіт, відкриття банківського рахунку та отримання особисто або через третіх осіб коштів з цих рахунків.

Таким чином показання вищевказаних свідків не містять даних, які б підтверджували вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_6

Показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд не може покласти в основу обвинувачення з наступних підстав.

Ряд свідків: ОСОБА_41, ОСОБА_18. ОСОБА_28 прямо вказали на те, що документи зі своїми персональними даними надавали для працевлаштування ОСОБА_8. ОСОБА_18 прямо вказав на ОСОБА_8, як на особу, на вимогу якої він оформив та передав банківську картку, ОСОБА_39 - свідок захисту вказав на ОСОБА_8, зазначаючи, що вона вимагала від нього передачі паспортів студентів для їх оформлення. ОСОБА_28 вказав на неї, як на особу з якою він спілкувався з приводу працевлаштування, координував дії по роботі, визначався з розміром та порядком отримання заробітної плати.

Свідок ОСОБА_34 начальник відділу Центру та бухгалтер Центру ОСОБА_35 підтвердили, що до повноважень ОСОБА_8 входила співпраця з залученими працівниками, що працювали за трудовими угодами, саме вона координувала та контролювала їх роботу. Отже, зазначені свідки вказали на причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину.

У відповідності до вимог ч.4 ст.41 КПК України особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

Таким чином, ОСОБА_8 повинна була усвідомлювати протиправний характер власних дій та наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності.

Втім, остання органом досудового розслідування не притягнута до кримінальної відповідальності, щодо неї відсутні відомості про пред'явлення підозри або про закриття кримінального провадження, як співучасника злочину у відповідності до вимог ст.284 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 є зацікавленою у тому, щоб оговорити ОСОБА_6, оскільки сама перебуває під тягарем кримінальної відповідальності, до якої не притягнута поряд з ним, а тому її показання спрямовані виключно на ухилення від кримінальної відповідальності.

Показання ОСОБА_8 з приводу виконання незаконних вказівок ОСОБА_6 під примусом є надуманими та нічим не підтверджені.

Жодний зі свідків сторони обвинувачення не підтвердив доводи ОСОБА_8 щодо існування реальної загрози її життю, висловлювання погроз на її адресу з приводу звільнення з займаної посади. Інших доказів, які б об'єктивно підтверджували факт загрози життю чи здоров'ю, або погроз на їх реалізацію, вчинення психічного тиску стороною обвинувачення не надано.

Окрім того, ОСОБА_8 за період роботи понад один рік з приводу тиску на неї не зверталась до вищестоящих та до правоохоронних органів, не інформувала про це інших співробітників, не вживала заходів для звільнення з роботи, а фактично приєдналася до вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що матеріали кримінального провадження, які були надані стороною обвинувачення: додатки до акту позапланової ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності Київського молодіжного центру праці за період з 01.01.2012 по 01.01.2014 року (а.с.36-42 т.3) свідчать про наявність господарських відносин між суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 та Київським молодіжним центром праці в особі директора ОСОБА_6 з яких вбачається, що Центр користувався послугами ОСОБА_8, купував або брав в оренду обладнання та матеріали, які вона постачала. Заборгованості за надані послуги, або порушень під час перевірки не встановлено. Наявність письмових документів свідчить про те, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підтримувались нормальні ділові стосунки, що на думку суду виключає існування таких обставин, як перебування у робочих стосунках під примусом та погрозами життю та здоров'ю, а відтак доводи ОСОБА_8 спростовуються вищевикладеними доказами.

Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 не підтвердила даних, які містяться в обвинувальному акті щодо надання особисто їй вказівок ОСОБА_6 на фіктивне працевлаштування осіб та не надала даних про дії співробітників відділу кадрів, лише вказала про звичайний механізм працевлаштування, який існував в установі.

Окрім того, суд наголошує, що показання ОСОБА_8 були неконкретними, протягом допиту змінювались, остання не могла повідомити конкретне джерело інформації, відповідала загальними фразами.

З аналогічних підстав судом не можуть бути покладені в основу обвинувачення показання свідка ОСОБА_9, які також на думку суду спрямовані виключно на уникнення кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_9 працювала на посаді головного юрисконсульта Київського молодіжного центру праці, тобто є особою, що має юридичну освіту. Остання повинна була усвідомлювати, що накази ОСОБА_6 носять явно злочинний характер, її дії у продовж 2012 -2013 років щодо отримання заробітної плати за фіктивно працевлаштованих осіб та їх передача ОСОБА_6 носять протиправний характер, вона є співучасником - виконавцем даного злочину.

Остання у відповідності до вимог ч.4 ст.41 КК підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. Втім, поряд з ОСОБА_8 вона не притягнута до кримінальної відповідальності, щодо неї відсутні відомості про закриття кримінального провадження.

Підстави з яких вказані особи, як співучасники злочину, не притягуються до кримінальної відповідальності прокурором не були повідомлені, з цього приводу документів про звільнення їх від кримінальної відповідальності не надавалось.

Таким чином, ОСОБА_9 може бути зацікавлена в тому, щоб оговорити ОСОБА_6, оскільки сама перебуває під тягарем кримінальної відповідальності, до якої не притягується як співучасник - виконавець злочину.

Доводи ОСОБА_9 відносно того, що у продовж значного часу, більш ніж рік виконувала явно злочинні накази ОСОБА_6 під примусом та погрозами є неспроможними, не підтверджуються будь-якими іншими доказами, окрім її голослівних показань.

Безпосередньо тривалий строк вчинення та частота дій, яку здійснювала ОСОБА_9 з метою зняття коштів з банкоматів ( раз на місяць по найманим співробітникам і два по залученим, з її слів) ставить під сумнів реальне існування тиску, погроз та примусу під впливом яких у продовж такого значного часу можливо вчиняти одноманітні дії, не усвідомлюючи їх злочинність.

За цей період ОСОБА_9 не відмовилась від вчинення явно злочинних наказів, не вжила заходів з метою викриття злочинних дій, не звернулась з заявою до правоохоронних органів, не повідомляла про існування таких обставин іншим співробітникам, а фактично приєдналась до вчинення злочину.

Її звернення з заявою до правоохоронних органів 25.10.2013 року співпало з періодом, коли виник конфлікт у обвинуваченого з керівництвом Управління молоді та спорту Київської міської ради.

Таким чином, підтверджується версія обвинуваченого з приводу існування конфліктних стосунків, з керівництвом Головного управління молоді та спорту КМДА наслідком яких стала фальсифікація відносно нього кримінального провадження.

Хоча обвинувальний акт і містить дані про те, що ОСОБА_9 діяла під примусом, втім таких даних, які б об'єктивно підтверджували зазначену обставину, окрім показань самої ОСОБА_9, суду не надано.

Судом під час судового розгляду створювались необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Стороні обвинувачення надавалась можливість у продовж більш ніж двох років забезпечити явку інших заявлених свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_15, ОСОБА_46, а всього 15 осіб.

Разом з тим, у порушення вимог ч.3 ст.23 КПК, яка встановлює, що сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит незалежним та неупередженим судом, присутність вищевказаних свідків сторона обвинувачення не забезпечила, а суд вичерпав усі можливі заходи по сприянню їх явки шляхом направлення телефонограм, судових викликів, неодноразових постановлень ухвал про їх привід та надання доручень для встановлення їх місця проживання.

Таким чином, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_42, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_24 не були допитані в судовому засіданні, а тому не підтвердили доводи сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Слід звернути увагу, що показання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інших допитаних свідків не містить даних про механізм працевлаштування фіктивних працівників, хто саме виготовляв трудові угоди, накази про призначення на роботу, акти здачі-прийому виконаних робіт, коли у який спосіб та де, з застосуванням яких саме технічних засобів, хто підписував ці трудові угоди та інші документи. У який спосіб та ким оформлювались банківські карти, хто саме з працівників центру та за чиїм доручення займався відкриттям цих карток, у який спосіб вони оформлювались і відкривались у банківський установі, при тому, що необхідна або особиста присутність цих осіб або наявність довіреностей, яким чином ці картки потрапили у розпорядження ОСОБА_6

Вказане взагалі залишилось поза увагою слідства та прокурора. Сторона обвинувачення не навела способу вчинення злочину, не відобразила ці дані у обвинувальному акті, дані про це не були отримані у суді при допиті свідків та досліджені інших доказів.

Не з'ясовано також хто саме, де, в яких місцях та установах банку у період з 2012 по 2013 включно знімав грошові кошти з банківських карток і у яких сумах. Така інформація не витребувана з банків шляхом вчинення тимчасового доступу або в інший процесуальний спосіб.

При цьому прокурор та слідчий, складаючи та погоджуючи обвинувальний акт обмежились лише загальної вказівкою на існування певних трудових угод, укладених між Київським молодіжним центром праці в особі ОСОБА_6 з конкретними працівниками та зазначили загальну суму, яку було перераховано на виконання цих договорів на рахунки, працівників, відкриті в банківських установах, за дворічний період з 2012 по 2013 рік, вказавши, що заволодів усіма коштами ОСОБА_6, в розпорядженні якого перебували платіжні пластикові картки відкриті на ім'я ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_42, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_14, ОСОБА_47, ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_23,ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_16, ОСОБА_19

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ряд таких рішень, наприклад «Коробов проти України» від 21.10.2011 містить твердження про те, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Втім, аналізуючи усі належні та допустимі докази у сукупності та у взаємозв'язку, прокурором не було доведено поза розумним сумнівом, що банківські картки відкриті на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_48, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 , ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 , ОСОБА_12 перебували в розпорядженні ОСОБА_6

Саме перебування таких карток у певної особи без сукупності інших доказів не може беззаперечно свідчити про заволодіння коштами, які нараховані на відповідні банківські рахунки.

Інші докази сторони обвинувачення також не доводять вини ОСОБА_6, поза межами розумних сумнівів, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Судом були досліджені наступні документи, на підставі яких прокурор вважає встановленою та доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч.4 ст.191 КК України.

Наказ № 5-п від 07.02.2012 начальника Головного управління у справах сім'ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_7 про призначення на посаду директора Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6 з 08.02.2012 року.

Дані, що містяться у витягу з кримінального провадження № 420 131 100 000 00924, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2013 про те, що ОСОБА_6, являючись директором Київського молодіжного центру праці, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, 25.10.2013 о 15 год.15 хв. , зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволодів грошовими коштами вказаної комунальної установи в сумі 16250 гривень, призначених для безпідставної виплати заробітної плати ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_25, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_43, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_37, які фактично в Київському молодіжному центрі праці не працювали.

При цьому, в графі «Заявник або потерпілий» зазначеного витягу міститься інформація «Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень».

Внесення даних до ЄРДР проведено старшим слідчим ОСОБА_72.

Як свідчать дані, що містяться у рапорті старшого слідчого СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_57 від 25.10.2013 року (а.с.44 т.2) на ім'я Першого заступника начальника ГУМВС України в м.Києві - начальнику слідчого управління ОСОБА_58, останній зареєстрований в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУ МВС України в місті Києві лише 30.10.2013.

В цьому рапорті слідчий повідомляє про надходження заяви ОСОБА_9 та просить дозвіл на реєстрацію вказаної інформації в журналі ЄО.

Даними, що містяться в заяві ОСОБА_9 від 25.10.2013, яка адресована на ім'я начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_59

Матеріали кримінального провадження не містять інших матеріалів правоохоронних та контролюючих органів, на підставі яких здійснювалось внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як про це зазначено вище.

Таким чином, судом встановлено, що заявником у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_9, яка у судовому засіданні підтвердила, що вона з заявою зверталась саме до Служби безпеки України, аргументуючи таке звернення високою кваліфікацією співробітників СБУ

Між тим, вказана заява разом з додатками в 1 томі на 51 аркуша та платіжними картками в кількості 22 штуки супровідним листом № 21/2 266 кс від 25.10.2013 (без вхідного штампу) скерована прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_60 на ім'я начальника відділу СУ ГУМВС України в м.Києві - ОСОБА_61.

Ані сама заява, ані інші матеріали не містять даних, які б підтверджували механізм та спосіб надходження її та платіжних карток у кількості 22 штук з провадження однієї установи СБУ м.Києва до безпосередньо прокурора прокуратури м.Києва.

Стороною обвинувачення , не надано належних доказів підтвердження джерела походження 22 карток, які надійшли за версією прокурора разом з заявою.

Хоча заява від імені ОСОБА_9 надрукована, в ній є допис про долучення до заяви карток в кількості 22 шт. та копії особової справи ОСОБА_6

При цьому огляд таких карток після їх надходження разом з заявою про вчинення злочину не проводився, їх ідентифікація у визначений кримінальним процесуальним законом, шляхом вилучення, або простого огляду не проводилась.

Окремо, слід звернути увагу на те, що зміст даних, внесених до ЄРДР суттєво відрізняється від даних заяви ОСОБА_9 щодо дати та особливо конкретного часу вчинення злочину, розміру коштів, у заволодінні якими обвинувачується ОСОБА_6

Ці дані співпадають з відомостями, які були отримані під час проведення огляду місця події від 25.10.2013 (а.с.182-187 т.2), що у сукупності свідчить про те, що внесення даних в ЄРДР було вчинене після проведення ряду слідчих дій, зокрема після огляду місця події від.25.10.2013.

Повідомлення про початок досудового розслідування, яким слідчий звітує перед заступником начальника управління прокуратури міста Києва- начальника відділу старшого радника юстиції ОСОБА_62 датоване 15.10.2013, тобто за 10 днів до внесення даних до ЄРДР.

Суттєві розбіжності в досліджених судом процесуальних документах свідчать про порушення вимог ст.214 КПК України та підтверджують версію обвинуваченого щодо провокації з боку правоохоронних органів з метою незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності з тим, щоб спонукати до добровільного звільнення з займаної посади.

Долучені до заяви ОСОБА_9 копії банківських карток судом визнаються недопустимим доказом, оскільки не відповідають вимогам ст.99 КПК України, є лише копією, не засвідченою у належний спосіб, їх оригінали не надані для огляду (а.с.53-60 т.2).

З цих же підстав судом визнаються недопустимими докази - матеріали с особової справи ОСОБА_6 (а.с.62, 64-96), так як усі документи надані в ксерокопіях, не засвідчені в належний спосіб, їх оригінали не надані для огляду, у відповідності до вимог ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Головними доказами сторони обвинувачення, які на думку прокурора прямо вказують на вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_6 є протоколи слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій та протоколи огляду місця події, а саме: .

- Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 25.10.2013 (а.с.169-170 т.2) винесена прокурором у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_60 яка містить дані про те, що провадження № 420 131 100 000 00924 від 25.10.2013 про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України розпочате прокуратурою міста Києва повідомленням ГВБКОЗ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області на адресу якого надійшла заява ОСОБА_9 щодо заволодіння призначеними для виплати заробітної плати коштами на загальну суму понад 500 000 грн. директором Київського молодіжного центру праці ОСОБА_6

Прокурором надано дозвіл на проведення щодо ОСОБА_6 контролю за вчиненням злочину у строк з 25.10.2013 по 26.10.2013, контроль за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту провести з використанням ідентифікованих грошових коштів та квитанцій. Проведення даної негласної слідчої дії (розшукової) доручити ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області.

На виконання зазначеної постанови було проведено наступну слідчу дію, яка зафіксована у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 25.10.2013 ( т.2 а.с.128-168).

Вказаний протокол складений старшим оперуповноваженим з ОВС спецпідрозділу по БКОЗ Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_63, містить дані про те, що у присутності понятих ОСОБА_64 та ОСОБА_49 було проведено огляд грошових коштів купюрами номіналом 50 гривень у кількості 51 шт, номіналом 100 грн. у кількості 65 штук, номіналом 200 грн. у кількості 36 штук - загальна сума яких склала 16250 гривень. В протоколі зазначені купюри та їх серійні номери. Вказано про те, що зроблено копіювання купюр на 38 аркушах, на яких поставлені підписи понятих. Грошові кошти у присутності понятих передані ОСОБА_9, шляхом поміщення до її власної сумки. Їй також роз'яснено правила поводження з грошовими коштами, положення ст.60 КПК України.

Незважаючи на те, що протокол містить дані про присутність ОСОБА_9, про вчинення дій за її участі, втім підпис ОСОБА_9 в протоколі відсутній, а підписи понятих, виконані на кожному з 38 аркушах додатків до протоколу та в самому протоколі візуально суттєво відрізняються один від одного.

В судовому засіданні ОСОБА_9 стверджувала, що усі слідчі дій з її участю проводились в день, який передував дню її зустрічі з ОСОБА_6, тобто 24.10.2013. Саме в цей день вона зняла готівкові кошти за допомогою пластикових карток, відкритих на ім'я фіктивних працівників, у її присутності було проведено огляд грошових коштів, які їй було вручено.

Дані, які містяться в чеках про зняття готівки з банкоматів вказують на те, що такі дії проводились 24.10.2013 року.

Не містить даний протокол відомостей про джерело походження ідентифікованих коштів. Така інформаціє є лише в заяві ОСОБА_9 про їх долучення до заяви -повідомлення про злочин.

У порушення вимог ст.104 КПК України такий протокол не містить обов'язкових для нього реквізитів - час проведення слідчої дії, прізвища всіх осіб, які присутні при проведенні процесуальної дії, не містить підпису ОСОБА_9, яка заявлена як учасник даної слідчої дії.

В порушення вимог с.105 КПК України додатки до протоколу на 38 аркушах щодо виготовлення копій купюр не засвідчені підписами слідчого та ОСОБА_9, містять підписи осіб, які заявлені понятими та візуально спостерігається, що їх підписи суттєво відрізняються від тих, що виконані на самому протоколі огляду та вручення грошових коштів.

Стороною обвинувачення не спростовані ці обставини, поняті для допиту у судовому засіданні не викликались та безпосередньо з цього приводу не допитувались.

Отже, сукупність вищевикладених обставин надає підстави суду для визнання вказаного протоколу огляду та вручення грошових коштів у відповідності до вимог ст.86 КПК недопустимим доказом, як такий, що отриманий з порушенням порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Похідні від нього докази: постанова про визнання речовими доказами від 30.10.2010 (а.с.198-199), квитанція № 000259 про передачу 16250 грн. на зберігання коштів до УФ ЗБО ГУМВС України в м.Києві також слід вважати недопустимим доказом як такі, що отримані з джерел у спосіб, що суперечить КПК.

Наступним головним доказом сторони обвинувачення є протоколом огляду місця події від 25.10.2013 (а.с. 182-187 т.2), який проведено за участю відео оператора та понятих та який містить дані про деталі огляду об'єктом якого є приміщення кафе «Євразія» за адресою м.Київ, вул. Дмитрівська, 2а, а саме стіл та місце відпочинку ОСОБА_6

Аналізуючи зазначений доказ у взаємозв'язку з іншими доказами сторони обвинувачення, суд визнає його недопустимим, оскільки він отриманий у супереч встановленого КПК порядку.

Зміст цього протоколу містить дані про виявлення та вилучення під час проведення огляду місця події: на столі за яким знаходиться ОСОБА_6 паперову папку з логотипом «Інпромбанк» у якій знаходиться аркуш паперу в згорнутому стані. У вказаному аркуші виявлено: 1) грошові кошти: 65 купюр номіналом 100 грн., 51 купюра номіналом - 50 грн., 36 купюр номіналом 200 грн., а всього на суму 16250 грн., 2) чеки з установ ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2013 - у кількості 8 штук та ПАТ «Укрсиббанк» від 24.10.2013 - у кількості 2 шт., 3) гаманець з коштами у сумі 650 гривень різними купюрами. Зазначено про те, що грошові кошти, чеки та інші предмети виявлені під час огляду вилучені та будуть зберігатися в СУ ГУМВС України в м.Києві.

Далі при проведенні огляду місця події біля місця відпочинку ОСОБА_6 на вішалці виявлено пальто ОСОБА_6 в лівій боковій кишені виявлено та вилучено платіжні пластикові картки банківських установ ПАТ КБ «Приватбанк» у кількості - 4 шт. та «Урсиббанк»т у кількості - 33 шт. , які вилучені та упаковані в пакет № 3. Зазначено, що огляд здійснювався з застосовуванням цифрової відеокамери та про долучення до протоколу міні ДВД касети.

Вказаний протокол містить зауваження від ОСОБА_6 щодо виявлення в пальто пластикових карток, які там опинились під час огляду. Папка, яка знаходилась на столі залишена дівчиною.

Посилаючись на виявлення у ОСОБА_6 коштів, банківських карток та чеків, сторона обвинувачення вважає доведеним факт заволодіння грошовими коштами Київського молодіжного центру праці.

Втім, судом був визнаний недопустимими протокол огляду та вручення грошових коштів від 25.10.2013, а відтак похідні від нього докази з цих підстав підлягають визнанню недопустимими, як отримані у супереч вимог кримінального процесуального закону.

Слід звернути увагу, що протокол огляду та вручення грошових коштів від 25.10.2013 ( т.2 а.с.128-168) не містить інформації про те, що гроші, які в наступному були вилучені під час огляду місяця події в кафе «Євразія» за столом де перебував ОСОБА_6 були поміщені до аркушу паперу та до папки, в якій потім під час проведення огляду вони були виявлені та вилучені.

В протоколі лише зазначено, що гроші поміщені до сумки ОСОБА_9

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 був затриманий одразу після того, як ОСОБА_9 покинула місце зустрічі. Саме вона залишила папку в якій знаходились гроші у сумі 16250 грн. та банківські чеки в оригіналі.

Щодо виявлення чеків: детально, слід зупинитись на з'явленні в папці оригіналів чеків. Так, до заяви ОСОБА_9 було долучено копії квитанцій, копії банківських карток та самі картки у кількості 22 шт., про що міститься допис.

В наступному у супровідному листі на адресу СУ ГУМВС України в м.Києві прокурором скеровувалась заява про вчинення злочину з додатками 22 банківські карти.

Втім, у процесуальний спосіб вилучення цих карток та чеків з метою їх ідентифікації та закріплення джерела походження доказів не проводилось, у невідомий спосіб ці оригінали чеків з'явились в папці поряд з грошовими коштами.

Є сумнівним виявлення чеків у папці, що була залишена ОСОБА_9, оскільки попередньо огляд цих чеків слідчим не проводився у встановлений законом спосіб, ці чеки не вручались ОСОБА_9, механізм їх поміщення до папки стороною обвинувачення не наведений, у процесуальний спосіб не підтверджений.

При тому, що ОСОБА_9 в суді пояснила, що дії по зняттю готівки проводились під контролем працівників СБУ, яким вона передала гроші, чеки та картки. А в наступному за її участю було проведено ряд слідчих дій під час яких оглядались речові докази.

Відсутні дані про вилучення у ОСОБА_9 чеків та банківських карток з яких вона знімала готівку, вилучення коштів, а відтак механізм їх наступного попадання до ОСОБА_6 викликає обґрунтовані сумніви.

Стороною обвинувачення відповідного протоколу про вручення ОСОБА_9 банківських чеків не долучено та як наслідок не доведено законності джерела походження доказів та отримання їх у процесуальний спосіб.

Як свідчать дані заяви про вчинення злочину до неї були долучені копії чеків про зняття коштів у сумі 16250 грн.

Таким чином, вилучена в ході огляду місця події оригінали чеків не можуть бути доказом винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, оскільки джерело її походження є не відоме, тоді як за правилами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В супереч постанови прокурора від 25.10.2013 про проведення контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту з використанням ідентифікованих грошових коштів та квитанцій, попередній огляд і ідентифікація квитанцій (чеків) не здійснюється, хоча в наступному такі чеки в поза процесульний шлях з'являються у папці, яку залишила на столі ОСОБА_9 після зустрічі з ОСОБА_6

Відносно виявлених під час проведення огляду у ОСОБА_6 банківських карток.

Так, ОСОБА_6 наголошував на тому, що чужих банківських карток він ніколи не мав у своєму розпорядженні, вважаючи, що під час проведення огляду ці картки були поміщені до його пальто, яке не перебувало у полі його зору, поза його волею.

В ході досудового розслідування на підтвердження цих обставин стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання про проведення дактилоскопічної експертизи. З цього приводу було прийняте судове рішення - ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, яка формально виконана слідчим ОСОБА_69. Ним була призначена дактилоскопічна експертиза, яка не була проведена у зв'язку ненаданням до експертної установи об'єктів огляду - банківських карток. Про що свідчать дані, які містяться у повідомлення про неможливість надання висновку судової дактилоскопічної експертизи від 13.03.2014 № 14448/13-33.

Таким чином, стороною обвинувачення залишилась не спростовані доводи обвинуваченого відносно того, що він ніколи не мав в своєму розпорядженні банківських карток, на які нараховувались грошові кошти та не отримував заробітної плати за цими картками.

А відтак прокурор не скористався своїм правом та не довів обвинувачення що в розпорядженні ОСОБА_6 перебували банківські картки працівників Центру.

Окрім того, судом встановлено, що протоколом огляду місця подій від 25.10.2013 зафіксовано вилучення, поряд з іншими, двох банківських карток, аналогічних з тими, номера яких зазначено в чеках про зняття готівки з банкоматів від 24.10.2013, копії цих чеків долучались до заяви ОСОБА_9

Таким чином, принаймні, за двома операціями, знімаючи кошти 24.10.2013 у сумі по 1350 грн., ОСОБА_9 повинна була мати в своєму розпорядженні банківську картку, дані про яку відображено у чеках: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Однак, картки з аналогічними номерами, поряд з іншими картками, були виявлені під час огляду місця події 25.10.2013 в кишені пальто ОСОБА_6, яке висіло поряд, при тому, що факт передачі цих карток від ОСОБА_9 ОСОБА_6 не зафіксований.

Вказане у сукупності підтверджує версію сторони ОСОБА_6 відносно фальсифікації доказів його винуватості, так як саме ці картки не могли опинитись в розпорядженні ОСОБА_6, оскільки напередодні використовувались ОСОБА_9 за допомогою яких вона знімала грошові кошти.

Отже є обґрунтованими доводи обвинуваченого щодо поміщення карток до його кишені поза його волею у незаконний спосіб.

Сама по собі дія огляду особистих речей, зокрема одягу обвинуваченого в рамках проведення огляду місця події може здійснюватися лише поверхнево. Проникнення до кишені є обшуком особи, який повинен здійснюватись у відповідності до вимог ст. 208, 223 і 236 КПК, що регламентують процедуру особистого обшуку.

Втім при затриманні ОСОБА_6 під час його особистого обшуку не були виявлені банківські картки, що підтверджується даними, зазначеними у протоколі затримання від 25.10.2013 (а.с..224-227 т.2).

Отже, судом встановлено, що при проведені даної процесуальної дії були суттєво порушені вимоги ст.234 та 236 КПК.

Підсумовуючи, суд вважає за необхідне визнати недопустимим доказом протокол огляду місця події від 25.10.2013 в цілому, як отриманого з порушенням закону, оскільки його складові суперечить вимогам ст.84, 86, 234, 236 КПК України.

У наслідок визнання судом недопустимими вказаних вище доказів, похідні від них докази на підставі ст.84,86 КПК теж визнаються недопустими, як отримані з джерел у спосіб, не передбачений КПК, а саме:

- Протокол огляду від 28.10.2013 (а.с. 190- 193 т.2) під час яких оглянуто вилучені на місці події грошові кошти у сумі 16250 грн. різним номіналом, 8 чеків Приватбанку щодо зняття грошових коштів з терміналів банківської установи від 24.10.2013 на загальну суму 10050 гривень; 2 чеки КБ «Укрсиббанк» щодо зняття грошових коштів з терміналів банківської установи від 24.10.2013 на загальну суму 700 гривень та інших речей, що були вилучені, однак не мають значення для даного кримінального провадження (фактично вказані чеки містять дані про зняття готівки на суму по 1350 гривень кожен);

- постанова від 30.10.2013 якою грошові кошти, що були вилучені 25.10.2013 під час проведення огляду місця події - визнані речовими доказами та передані на зберігання до УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві (а.с. 198-199 т.2);

- постанова від 31.10.2013 (а.с.195-197 т.2 ) якою чеки КБ «Приватбанку» щодо зняття грошових коштів з терміналів ПАТ КБ «Приватбанк» у кількості 8 шт. на загальну суму 10050 гривень та 2 чеки про зняття грошових коштів з терміналів «Укрсиббанку» від 24.10.2013 на суму 350 грн. кожний, платіжні пластикові картки у кількості 42 шт. ПАТ КБ «Укрсиббанк» та 4 шт. КБ «Приватбанк», загальною кількістю 46 шт.

При цьому суд звертає увагу на те, що під час проведення огляду місця подій у ОСОБА_6 було вилучено лише 37 карток.

Таким чином, джерело походження інших карток у кількості 9 шт. взагалі не встановлено.

Досліджуючи оригінали чеків, джерело походження яких обвинуваченням не доведено, суд встановив, що загальна сума отримана за цими чеками складає 12750 гривень та не співпадає з сумою коштів, долученими ОСОБА_9 до заяви, яка складає 12650 гривень.

Очевидною є розбіжність між сумою знятих грошових коштів та оглянутих та вручених ОСОБА_9

У супереч вимогам ст.91,92,93 КПК стороною обвинувачення не було проведено та не закріплено у процесуальний спосіб фіксації такої дії, як зняття коштів ОСОБА_9 з банкоматів за картками фіктивних працівників, про це не складено у відповідності до вимог КПК протоколи, не отримано даних з банків - скріншотів проведення операції зняття готівки, при тому, що є загальновідомим факт здійснення відео фіксації такого процесу установами банку, які б у відповідності до вимог ст.93 КПК у сукупності підтвердили джерело походження коштів, їх приналежність Київському молодіжному центру праці, тотожність з тими коштами, які дійсно були отримані у банкоматах, встановлено особу, яка вчиняла такі дії та якою була ОСОБА_9.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини, які вказують на зацікавленість ОСОБА_9, що дискредитує її показання, як свідка, суд вважає, що сам факт передачі коштів у такий спосіб, як поміщення до папки, при відсутності іншої сукупності належних та допустимих доказів не доводять вини ОСОБА_6 у заволодінні коштами Київського міського центру зайнятості.

Також судом визнаються недопустими наступні докази - протоколи негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно частини 3 ст. 246 КПК України рішення про проведення негласних слідчих розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_6 надано:

- протоколом за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 25.10.2013 (а.с.118-124 т.2) складеного оперуповноваженим в ОВС спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України у м.Києві та Київській області ОСОБА_63 за результатами проведення 25.10.2013 Департаментом оперативно-технічних заходів СБ України на підставі ухвали заступника голови апеляційного суду м.Києва № 01-12307 цт від 24.10.2013 негласного слідчого (розшукового) заходу - аудіо-відеоконтролю стосовно ОСОБА_6 який містить дані про те, що матеріали негласного слідчого розшукового заходу знаходяться а оптичному магнітному диску (DVD R № 2153) при відтворенні даних якого містить розмову між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 з початком контролю 14 год.52 хв.30 сек.. закінченням 15 год.21 хв.50 с.

постанова про визнання речовими доказами від 02.04.2014 з даних якої вбачається, що визнано речовими доказами наступні документи та речі: протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 25.10.2013, складеного старшим уповноваженим в ОВС по БКОЗ ГУ СБ України в м.Києві та Київській області ОСОБА_63 на 7 арк., протокол за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчинення злочину від 26.10.2013, складеного старшим уповноваженим в ОВС по БКОЗ ГУ СБ України в м.Києві та Київській області ОСОБА_63 на 7 арк., носії інформації - оптичний магнітний диск «DVD R Verbatim» на якому містять написи виконані від руки - «2153…17.09.2013…не таємно 22.11.2013… акт ЕК 8818 від 22.11.2013 РСВ ГУСБУ у м.Києві та К/обл.» (а.с.113-115), місцем їх зберігання визначено - при матеріалах кримінального провадження.

- протокол огляду від 02.04.2014 (а.с.116-117 т.2) проведеного старшим слідчим СУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_57, дані якого містять інформацію про проведення огляду носія інформації - оптичного магнітний диск «DVD R Verbatim» на якому містяться написи виконані від руки - «2153…17.09.2013…не таємно 22.11.2013… акт ЕК 8818 від 22.11.2013 РСВ ГУСБУ у м.Києві та К/обл.». Оглядом змісту носія встановлено, що на ньому міститься медіа файл з назвою « 131025_1452_chl/avi» ємкістю 445 359 кб, тривалістю відеозапису 29 хвилин.20 сек.

Переглядом відеозапису встановлено, що запис здійснювався 25.10.2013 у період з 14 год 52 хв.30 сек до 15 год.21 хв. 50 сек. На відеозаписі зафіксовано зміст розмови чоловіка та жінки, яка відбувається в приміщенні громадського закладу. Зміст розмови ідентичний та повністю відповідає тому, що викладений в протоколі за результатами проведення негласного слідчого (розшукового заходу), складеного старшим оперуповноваженими в ОВС по БКОЗ ГУ СБ України у м.Київі та Київській області ОСОБА_63

Огляду протоколу за результатами проведення негласного слідчого (розшукового ) заходу від 25.10.2013 складеного старшим оперуповноваженими в ОВС по БКОЗ ГУ СБ України у м.Київі та Київській області ОСОБА_63 на 7 аркушах. В якому зафіксовано результати проведення 25.10.2013 негласного слідчого (розшукового) заходу - аудіо-відеоконтролю ОСОБА_6, який проводився на підставі ухвали заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_65 від 24.10.2013 за № 01-12307 цт.

Оглядом протоколу за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчинення злочину від 26.10.2013, складений старшим оперуповноваженими в ОВС по БКОЗ ГУ СБ України у м.Київі та Київській області ОСОБА_63 на 7 арк. У якому зафіксовано результати проведення 25.10.2013 негласної слідчої дії -контролю за вчинення злочину, яка проводилась на підставі постанови прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_60 від 25.10.2013 за № 21/1-2415.

-протоколом за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 26.10.2013 (а.с.125-127 т.2), складеним тим же оперуповноваженим про викладення ходу виконання постанови прокурора ОСОБА_74. № 21/1-2415т від 25.10.2013, який містить дані про викладення ходу виконання постанови. В якій зазначено про те, що 25.10.2013 із використанням ідентифікованих засобів було оглянуто грошові кошти в сумі 16250 грн. різним номіналом, які у присутності понятих скопійовані, про що складено протокол.

25.10.2013 близько 14 год.50 хв. розпочато контроль за вчиненням злочину із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів у сумі 16250 грн., які за наказом ОСОБА_6 ОСОБА_9 зняла з банкоматів із зарплатних карток фіктивних працівників та повинна йому ж передати 25.10.2013, що створить уяву про вчинення реального злочину з метою викриття протиправних намірів та дій ОСОБА_6

Приблизно о 14 год.53 хв. в приміщенні ресторану «Євразія» за столиком з правого боку зали на першому поверсі відбулась зустріч ОСОБА_9 та ОСОБА_6 під час якої вони обговорювали різні теми, в тому числі й про заволодіння грошовими коштами фіктивних працівників. В подальшому ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_9 кошти у сумі 16250 грн., він взяв кошти разом з квитанціями з банкоматів та поклав біля себе. Вказаний факт отримання ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 16250 грн. від ОСОБА_9 зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів шляхом здійснення аудіо та відеозапису зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_9

При цьому зазначені негласні слідчі дії, як свідчать дані згаданих протоколів, проводилися на підставі ухвали заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_65 від 24.10.2013 № 01-12307 цт.

Тобто, стосовно ОСОБА_6 проводилися негласні слідчі дії на підставі ухвали від 24.10.2013, тоді як відомості до ЄРДР внесено 25.10.2013 року, що є істотним порушенням вимог процесуального закону, зокрема ст.214 КПК України, згідно з якою, не допускається здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення.

Аналізуючи дані, що містяться у наданих прокурором як доказів обвинувачення протоколах від 25.10.2013, від 26.10.2013 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_6 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі даних вищевказаних протоколів, негласні слідчі дії, проводилися на підставі ухвали заступника голови Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_65 від 24.10.2013 року № № 01-12307 цт., а також за безпосередньої участі свідка ОСОБА_9

Втім, свідок ОСОБА_9 не повідомляла суду про обставини вручення їй засобів контролю, а прокурором не долучено до матеріалів кримінального провадження процесуальні документи, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_9 засобів аудіо-, відеоконтролю, а так само не надано відомості щодо підстав залучення саме ОСОБА_9 до участі в проведенні таких негласних слідчих дій.

Більше того, як зазначено вище, негласні слідчі дії аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_6 проведено на підставі ухвали слідчого судді від 24.10.2013 року №01-12307цт.

Втім стороною обвинувачення всупереч положенням ст. 92 КПК України, якою регламентовано обов'язок доказування, не доведено допустимість даних, що містяться у вказаних протоколах, як доказів обвинувачення ОСОБА_6, тоді як сторона захисту піддавала сумніву наявність такої ухвали слідчого судді або винесення її в рамках даного кримінального провадження.

На це ж неодноразово звертав увагу суд, з'ясовуючи чи буде прокурор користуватись своїми правами та надавати доказ на підтвердження існування ухвали заступника голови Апеляційного суду м.Києва та законності джерела походження протоколів негласних слідчих дій.

Таким чином суд констатує, що без законних на те підстав були порушені конституційні права ОСОБА_6 - втручання у приватне спілкування.

Таким чином, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд визнає дані, що містяться у протоколах за результатами проведення негласних слідчих дій від 25.10.2013, від 26.10.2013 - не допустимими доказами, оскільки вони отримані у супереч встановленого порядку передбаченому Кримінальним процесуальний кодексом України.

При цьому, в розпорядження суду не надано доказів, які б спростовували твердження сторони захисту про те, що негласні слідчі дії стосовно ОСОБА_6 проводились в межах іншого кримінального провадження, а тому результати таких негласних слідчих дій не можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.

Так, відповідно до ст.257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Також, не зважаючи на неодноразові звернення до прокурора з приводу підтвердження законності проведення негласних слідчих (розшукових) дій, надання даних про реквізити, фактичне існування ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва та в рамках якого ж саме кримінального провадження надавався дозвіл на проведення таких заходів, останній, не скористався своїми процесуальними правами, розпорядився ними на власний розсуд та категорично відмовився надавати суду такі дані.

А відтак, оскільки не надано даних на підтвердження існування ухвали слідчого судді в рамках даного кримінального провадження, на виконання положень ст. 257 КПК України, а тому відомості, що містяться у протоколі від 25.10.2013 (а.с.118-124) за результатами проведення негласного розшукового заходу, в силу ст. 87 КПК України суд визнає недопустими доказами, з огляду на те, що вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договори, згода на обов'язковість, яких надана Верховною радою України.

Похідні від нього докази - протокол огляду від 02.04.2013, постанова від 02.04.2016 про визнання речовими доказами, дані, що були отримані в судовому засіданні під час відтворення оптичного магнітний диск «DVD R Verbatim» на якому містяться написи виконані від руки - «2153…17.09.2013…не таємно 22.11.2013… акт ЕК 8818 від 22.11.2013 РСВ ГУСБУ у м.Києві та К/обл.», протоколі від 26.10.2013 за результатами виконання постанови про проведення контролю за вчинення злочину - визнаються судом не допустимими, як такі, що отримані у супереч вимогам ст.87 КПК.

Інші докази сторони обвинувачення: протоколом огляду місця події від 25.10.2013 з додатками ( т.2 а.с.207-211) під час проведення якого було оглянуто приміщення - службовий кабінет директора КП «Київський молодіжний центр праці» за адресою м. Київ, вул..Б.Хмельницького, 51 -Б та вилучені документи, зокрема договір на банківське обслуговування,відкритий на ім'я ОСОБА_6, шкіряний портфель, ключі та інші речі, які не носять доказового значення по справі.

Не містить прямих доказів та не підтверджується сукупністю з іншими доказами у їх взаємозв'язку, дані, що містяться у акті позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Київського молодіжного центру праці за період з 01.01.2012 по 01.01.2014 № 09-30/298 від 14.02.2014 з додатками (т. 3 а.с. 13-232) яка проводилась Державною фінансовою інспекцією в м.Києві.

Вказаний акт містить дані про те, що ревізією дотримання законодавства при нарахування та виплаті посадових окладів, надбавок працівникам Центру (ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_66, ОСОБА_28, ОСОБА_12, ОСОБА_11 проведеною за період з 01.01.2012 по 01.01.2014 порушень не встановлено.

Акт містить дані, отримані зі слів ОСОБА_12, ОСОБА_28, ОСОБА_19 щодо того, що вони трудових угод з Київським молодіжним центром праці не укладали, заробітну плату, нараховану на банківські картки за цими угодами не отримували.

Ці ж самі обставини були підтверджені свідками у судовому засіданні.

Інші працівники Центру: ОСОБА_15, ОСОБА_42, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_22,ОСОБА_14, ОСОБА_67, ОСОБА_29, ОСОБА_26, ОСОБА_75, ОСОБА_30, ОСОБА_24, ОСОБА_25 для надання інформації не з'явились. Враховуючи вищевикладене, наявність підтверджуючих документів щодо нарахування та виплати заробітної плати (основної заробітної плати та за трудовими угодами), відсутністю висновків почеркознавчої експертизи - визначити розмір збитків при нарахуванні заробітної плати працівникам Центру в ході ревізії - неможливо.

Додатки, що додані до акту ревізії (а.с.24- 232 т.3, а.с.1-24 т.4) судом досліджені, проте вони не підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню, інші стосуються взаємовідносин між ФОП ОСОБА_8 та Київським молодіжним центром праці з приводу придбання та оренди майна та інших видів господарської діяльності, які знаходяться поза межами висунутого обвинувачення.

Надані стороною обвинувачення такі докази, як: акти здачі-приймання робіт, трудові угоди, платіжні доручення, відомості про нарахування коштів, відомості про розподіл заробітної плати (а.с.58-250 т.4, а.с.1-64 т.5), постанова про визнання речовими доказами від 08.01.2014 (а.с.65-74 т.5), протокол огляду від 08.01.2014 (а.с.75-84) під час якого були оглянуті акти здачі-приймання робіт, трудові угоди, додаткові угоди платіжні доручення та відомості про нарахування коштів, про розподіл заробітної плати, а всього 202 найменування, без підтвердження сукупністю інших належних та допустимих доказів самі по собі не містять даних, які б підтверджували існування обставин, на які посилається сторона обвинувачення щодо заволодіння коштами Київського молодіжного центру праці шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_6

Стороною обвинувачення не було призначено та не проведено відповідних експертиз на підтвердження справжності підпису ОСОБА_6 та інших осіб у письмових документах: трудових угодах, укладених з найманими працівниками, актах виконаних робіт, не проведено та не призначено відповідних експертиз на підтвердження чи спростування доводів відносно того чи дійсно не були виконані заявлені у трудових угодах роботи, дані про які містяться в обвинувальному акті, та законність здійснення виплат і перерахунків на банківські картки.

А тому існування таких документів самі по собі без сукупності з іншими належними та допустими доказами, не підтверджують вини ОСОБА_6 у висунутому йому обвинуваченні.

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що представлені стороною обвинувачення належні та допустимі докази, за виключенням тих, що були визнані судом недопустимими, як кожен по собі, так і у сукупності з іншими доказами не доводять винуватість ОСОБА_6 в умисному заволодінні повторно службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем коштами у великому розмірі, що відноситься до об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Сам зміст обвинувачення зводиться до того, що ОСОБА_6 інкримінується заволодіння коштами шляхом розпорядження платіжними пластиковими картками, відкритими на ім'я фіктивних працівників. Втім такі обставини в належний спосіб не були доведені у судовому засіданні.

Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, виходячи з загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведення вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження процесуальних прав та обов'язків, якими вони наділені, оцінивши отримані докази у сукупності, суд вважає, що під час судового розгляду не здобуто та не надано безсумнівних доказів вини ОСОБА_6 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

У зв'язку з цим обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Доводи сторони захисту з приводу застосування до нього недозволених методів слідства у вигляді побиття є слушними та підтверджуються листом начальника ізолятора тимчасового тримання (.а.с. 2 т.7) дані якого містять інформацію про те, що у ОСОБА_6 25.10.2013 під час поміщення до ІТТ було виявлено синець і такі дані потребують перевірки у відповідності до вимог закону.

Доводи захисту щодо фальсифікації постанови про зупинення досудового слідства суд вважає на даний час передчасними, оскільки досудове слідство по заяві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 420 141 000 000 01110 від 17.09.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.189 КК України продовжується є незакінченими. З цих підстав вчинення слідчих дій поза межами строків досудового слідства не вбачається.

Застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 14 (чотирнадцять) мінімальних заробітних плат, що становить 16058 грн. 00 коп., підлягає скасуванню.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та виправдати його у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 у вигляді застави в розмірі 14 мінімальних заробітних плат, що становить 16058 гривень 00 копійок - скасувати.

Заставу в сумі 16058 гривень 00 копійок, внесену на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: одержувач - УДКС у Голосіївському районі м. Києва ГУ ДКСУ у м. Києві, ЄДРПОУ 02896756, банк одержувач - УДУ у м. Києві, р/р37316001004844, МФО 820019 - повернути заставодавцю ОСОБА_6.

Речові докази: протокол за результатами проведення негласного слідчого (розшукового) заходу від 25.10.2013, від 26.10.2013, носій інформації -оптичний диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон «Нокіа», платіжна картка «Приватбанку», паспорти на імя ОСОБА_6, гаманець, ключі посвідчення, брелоки, гроші у сумі 650 грн. передані під розписку ОСОБА_6 -залишити йому ж за належністю.

Чеки ПАТ КБ «Приватбанк» та КБ «Укрсиббанк», платіжні пластикові картки 4 шт. - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Грошові кошти в сумі 16250 грн., що у відповідності до квитанції № 00259 зберігаються в УФЗБО ГУ МВС України в м.Києві повернути власнику - Київському молодіжному центру праці.

Копії протоколу огляду місця події від 25.10.2013, акти здачі приймання робіт, трудові угоди, додаткові угоди, відомості, платіжні доручення, а всього 202 найменування у відповідності до постанови про визнання речовими доказами від 08.01.2014, що передані на зберігання до Київського молодіжного центру праці - залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя