Вирок № 6410413, 03.04.2009, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 1-28

Категорія 21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2009 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

при секретарі Абрамчук Н.В.,

з участю прокурора Дуднік М.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, невійськовозобов’язаного, раніше судимого 1 вересня 2006 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 289 КК, ст. 304 КК, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України – з випробуванням та встановленням іспитового строку 3 роки, покарання не відбув,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, непрацюючого, невійськовозобов’язаного, раніше судимого 21 липня 2003 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України - з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки; 11 листопада 2004 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 289 КК, ст. 70 КК, ст. 71 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 12 липня 2007 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 29 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 13 січня 2009 року, біля 19-ї години 30 хвилин, в с. Граддя Маневицького району Волинської області, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману під приводом щедрування, проникли в житловий будинок за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де вчинили напад на останніх, поєднаний із застосуванням фізичного та психічного насильства, небезпечного для життя та здоров’я вказаних осіб. Так, ОСОБА_4, з метою подолання опору ОСОБА_1, наніс йому один удар кулаком в обличчя, а коли той від отриманого удару впав на підлогу, почав наносити йому удари ногами по тулубу, при цьому наніс не менше 10 ударів. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, з метою подолання опору потерпілого, ОСОБА_4 наніс не менше 3-х ударів ніжками стільця в область правого плеча ОСОБА_1, після чого, накинувши ковдру на голову потерпілого, притиснув його до підлоги, позбавляючи можливості дихати, а коли останній все-таки зміг звільнитися, наніс йому один удар пустою скляною пляшкою по голові, супроводжуючи свої дії словесними вимогами про видачу грошових коштів. В ході вчинення розбійного нападу ОСОБА_5, діючи спільно з ОСОБА_4, не давав можливості ОСОБА_2, яка почала кричати та кликати на допомогу, вийти з будинку на вулицю, при цьому погрожував їй застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров’я, супроводжуючи свої дії словесними вимогами про видачу грошових коштів. При цьому, ОСОБА_4, побачивши, що ОСОБА_2 намагається вийти з будинку на вулицю, схопив її правою рукою за обличчя, затуляючи при цьому їй рот, щоб вона не кричала і не кликала на допомогу, після чого, схвативши останню ззаду за комір одягу, потягнув її у спальну кімнату, де, притиснувши потерпілу обличчям до дивану, погрожував застосуванням до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров’я. Під час вчинення розбійного нападу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заволоділи грошовими коштами ОСОБА_1 на загальну суму 750 гривень, ОСОБА_2 на загальну суму 12 гривень, чим завдали потерпілим матеріальні збитки на вищевказані суми.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 18 від 23.01.2009 року ОСОБА_1 в ході вчинення розбійного нападу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку; забійних ран потиличної ділянки голови; синців обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 49 від 18.02.2009 року ОСОБА_2 в ході вчинення розбійного нападу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю та показали, що 13 січня 2009 року вони разом домовились поїхати в с. Граддя Маневицького району, де мали намір заволодіти грошовими коштами у осіб похилого віку, в яких за приблизно місяць до цього батько ОСОБА_5 купував за грошові кошти в сумі 4700 грн. кабана. Приблизно о 19-й годині 30 хвилин вони підійшли до будинку, де в с. Граддя проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Переконавшись, що господарі вдома одні, а вхідні двері зачинені зсередини, вони постукали, сказавши, що прийшли до них щедрувати. ОСОБА_4 зайшов в будинок перший, маючи намір відразу виключити світло, щоб господарі не впізнали ОСОБА_5, але це йому не вдалося, так як він не зміг знайти вимикача. Тоді він почав вітати діда з бабою зі святами та співати щедрівку. Коли ОСОБА_1 виніс з іншої кімнати дві купюри номіналом по одній гривні, які дав ОСОБА_4, останній, скориставшись тим, що господар відвернувся, наніс йому один удар кулаком в обличчя, від якого той впав на підлогу. Тоді ОСОБА_4 відразу виключив світло в кімнаті, викрутивши електролампочку. Побачивши, що ОСОБА_1 поповз в іншу кімнату, ОСОБА_4 пішов за ним. ОСОБА_2 почала кричати та кликати на допомогу, хотіла вибігти на вулицю. ОСОБА_5 їй перешкодив це зробити, ставши біля дверей та не пускаючи її. Підійшовши до них, ОСОБА_4 закрив їй рукою рот, після чого завів ОСОБА_2 у спальну кімнату, де кинув обличчям на диван і наказав, щоб вона не вставала і мовчала. Оскільки ОСОБА_1 не захотів віддавати гроші, ОСОБА_4, знявши з ліжка ковдру, накинув її на нього, при цьому притискаючи через ковдру його до підлоги. Коли ОСОБА_1 все-таки вдалося звільнитися, ОСОБА_4 вдарив його пустою скляною пляшкою, яку знайшов в кімнаті, по голові. Від удару пляшка розбилась. Стверджує, що своїми діями хотів лише налякати потерпілого, який відмовлявся добровільно віддати їм гроші. Позбавити життя ОСОБА_1 або заподіяти йому більш тяжкі тілесні ушкодження наміру у нього не було. Потерпілий почав просити, щоб його не били, запевняючи, що віддасть гроші сам. На вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 віддав їм кошти на суму більше 700 грн., а ОСОБА_2 – кошти на суму 12 гривень. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили будинок потерпілих, зав’язавши вхідні двері з вулиці, щоб ті не змогли вийти самі з будинку. Коли виходили, ОСОБА_4 викрутив з електролічильника в будинку пробки, які викинув на поле неподалік будинку. Викрадені кошти вони поділили між собою і в подальшому використали на власні потреби, зокрема, на придбання спиртного, поїздки у різні бари та сауну. Підтвердили, що на час вчинення злочину перебували в стані алкогольного сп’яніння. У вчиненому розкаюються, просили їх суворо не карати.

ОСОБА_4 заперечив, що наносив потерпілому ОСОБА_1 удари ногами та стільцем в різні частини тіла. Не оспорює, що наносив удар потерпілому кулаком в обличчя, душив його ковдрою, а також вдарив скляною пляшкою по голові. Підтвердив, що ОСОБА_5 потерпілому ніяких ударів не наносив.

Крім повного визнання підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вини в інкримінованому їм злочині, їх винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства по даній кримінальній справі.

Так, потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що 13 січня 2009 року після 19-ї години до них додому зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які заволоділи коштами ОСОБА_2 в сумі 12 грн. та коштами ОСОБА_1 в сумі 750 гривень. ОСОБА_1 також додав, що ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого він впав на підлогу. Тоді ОСОБА_4 почав наносити йому удари ногами, в основному по спині та по ногах, при цьому наніс більше десяти ударів. ОСОБА_1, не піднімаючись на ноги, поповз у спальню кімнату, де хотів заховатися під ліжко. Але за ним пішов і ОСОБА_4, який почав наносити йому удари лапками дерев’яного стільця в область правого плеча та боку, при цьому наніс більше 3 ударів. Коли ОСОБА_1 сів біля груби, ОСОБА_4 накинув на нього ковдру та придушував через неї його руками до підлоги, при цьому його руки були на потилиці та шиї потерпілого. Він подумав, що так його можуть задушити, і почав викручуватися, намагаючись скинути ковдру. Коли це йому вдалося зробити, ОСОБА_4 вдарив його по голові пустою скляною пляшкою, яку, напевно, взяв в цій же кімнаті. На запитання ОСОБА_1, що тому треба і за що він його б’є, ОСОБА_4 сказав, щоб він віддав їм гроші. Тоді ОСОБА_1 на неодноразові вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 віддав їм всі кошти, які у нього були - 750 гривень. Підтвердив, що всі удари йому наносив лише ОСОБА_4, а другий нападник - ОСОБА_5 його взагалі не бив. З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Маневицькій ЦРЛ. На даний час ніяких претензій до підсудних у нього немає, у виборі покарання, на яке вони заслуговують, покладається на думку суду.

ОСОБА_2 також суду підтвердила, що на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 віддала їм 12 грн., які були у неї. Коли ОСОБА_4 почав бити ОСОБА_1, вона почала кричати та кликати на допомогу, намагалась вибігти на вулицю, але їй не дав це зробити ОСОБА_5 До неї відразу підійшов ОСОБА_4, який схопив її рукою за обличчя, при цьому закривши їй рот, від чого у неї на лівій щоці залишився синець. Після цього, схопивши ОСОБА_2 за комір, він потягнув її у спальню кімнату, де кинув обличчям на диван, і, придушивши до дивану, наказав мовчати і не вставати. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишили будинок, то ОСОБА_1 виявив, що в будинку немає світла, а вхідні двері зав’язані з вулиці. Їх відкрили сусіди, які також повідомили про напад в міліцію і викликали медичних працівників. На даний час ніяких претензій до підсудних у неї немає, у виборі покарання, на яке вони заслуговують, покладається на думку суду.

Об’єктивність показань підсудних та потерпілих підтверджується дослідженими судом матеріалами кримінальної справи, зокрема, протоколом огляду місця події від 13.01.2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 10-12), з якого встановлено, що в ході проведення даної слідчої дії було зафіксовано обстановку в будинку за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після вчинення злочину, зокрема, виявлено розкидані речі в спальній кімнаті, уламки скла від пляшки з-під горілки на підлозі; протоколом додаткового огляду місця події від 14.01.2009 року та фототаблицею до нього (а.с. 13-15), згідно якого під час проведення слідчої дії було оглянуто будинок та подвір’я біля нього за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в с. Граддя Маневицького району, зокрема, неподалік будинку виявлено та вилучено одну керамічну пробку до електролічильника; протоколом огляду предметів від 28.01.2009 року та фототаблицею до нього, постановою про приєднання до справи речових доказів від 29.01.2009 року (а.с. 113-115), якими підтверджується, що в ході проведення даних слідчих дій було оглянуто та приєднано до справи як речові докази предмети, вилучені під час проведення слідчих дій по даній справі; протоколами пред’явлення осіб для впізнання від 16.01.2009 року та фототаблицями до них (а.с. 98-105), з яких встановлено, що під час проведення даних слідчих дій ОСОБА_1 вказав на ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а ОСОБА_2 - вказала на ОСОБА_4 як на осіб, які 13.01.2009 року вчинили на них розбійний напад та заволоділи належними їм коштами; протоколами відтворення обстановки і обставин події від 20.01.2009 року та 22.01.2009 року з фототаблицями до них (а.с. 106-112), якими підтверджується, що в ході проведення даних слідчих дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 показали на місці та розповіли про обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також було виявлено та вилучено пакет з полімерного матеріалу чорного кольору, одну пару рукавиць з матерії білого кольору, скляну пляшку з-під горілки „Віват”; протоколом особистого обшуку від 20.01.2009 року (а.с. 68), згідно якого у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 105 гривень 15 копійок; висновком судово-медичної експертизи № 18 від 23.01.2009 року (а.с. 128-129), яким підтверджується, що ОСОБА_1 в ході вчинення розбійного нападу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку; забійних ран потиличної ділянки голови; синців обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; висновком судово-медичної експертизи № 49 від 18.02.2009 року (а.с. 135), з якого встановлено, що ОСОБА_2 в ході вчинення розбійного нападу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; протоколом усної заяви ОСОБА_1 про вчинений злочин (а.с. 9), згідно якого 13.01.2009 року, близько 19 години 45 хвилин, в будинок за місцем його проживання, в с. Граддя Маневицького району, під приводом щедрування зайшли двоє молодих осіб, які заподіяли йому тілесні ушкодження та заволоділи належними йому коштами приблизно в сумі 770 гривень; рапортом оперативного чергового Маневицького РВ УМВС (а.с. 8), з якого встановлено, що 13.01.2009 р. о 20-й год. 45 хвилин в Маневицький РВ УМВС по телефону від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про те, що двоє невідомих молодих осіб зайшли в будинок його сусіда ОСОБА_1, де заволоділи належними останньому коштами.

Згідно актів наркологічної експертизи № 71 та № 74 від 2.02.2009 року (а.с. 141, 147), які досліджувались судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 хронічним алкоголізмом не страждають і примусового протиалкогольного лікування не потребують.

Показання підсудного ОСОБА_4 в тій частині, що він не наносив потерпілому ОСОБА_1 під час вчинення розбійного нападу ударів ногами та стільцем, суд не бере до уваги, оскільки вважає, що вони дані з метою уникнути підсудним відповідальності за вчинене. Вказані його показання спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні, які підтвердили, що удари потерпілому ОСОБА_1 наносив лише ОСОБА_4, що не оспорював і сам ОСОБА_4 в судовому засіданні, так і дослідженим судом висновком судово-медичної експертизи № 18 від 23.01.2009 року, яка виключає отримання потерпілим виявлених на його тілі тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту, а також вказує, що для утворення вказаних тілесних ушкоджень потрібно не менше 2-3 травматичних контактів (ударів). Крім того, потерпілий ОСОБА_1 стверджував в судовому засіданні, що на своїх показаннях під час досудового слідства та судового розгляду в тій частині, що ОСОБА_4 наносив йому удари ногами та стільцем наполягає і повністю їх підтримує.

Суд також бере до уваги, що дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час вчинення розбійного нападу на потерпілих носили узгоджений характер. Вони обоє діяли згідно попередньої домовленості про вчинення злочину. Зокрема, ще до вчинення злочину вони домовились між собою, що саме ОСОБА_4 буде наносити потерпілим тілесні ушкодження, якщо останні не будуть погоджуватись добровільно віддати належні їм кошти. В подальшому, поки ОСОБА_4 з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_1 наносив останньому тілесні ушкодження, ОСОБА_5, стоячи біля вхідних дверей, не давав можливості потерпілим залишити будинок та покликати когось на допомогу. Як ОСОБА_4, так і ОСОБА_5 погрожували потерпілим застосуванням до них насильства, небезпечного для життя та здоров’я, що супроводжувалось вимогами про видачу їм належних потерпілим грошових коштів.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, зокрема, напали на ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які знаходились в будинку за місцем постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_7 та заволоділи належними їм коштами на загальну суму 762 гривні, застосувавши до потерпілих насильство, небезпечне для їх життя і здоров’я та погрожували їм застосування такого насильства.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили особливо тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особи підсудних, а саме: їх негативні характеристики за місцем проживання, що вони в минулому уже притягувалися до кримінальної відповідальності, є раніше судимими, ніде не працюють.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд відносить їх щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та особи винних, їх молодий вік, а також те, що ОСОБА_4 вчинив злочин під час відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, а ОСОБА_5 – під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд вважає, що призначення лише покарання у виді реального позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

Крім того, суд бере до уваги, що саме ОСОБА_5 запропонував вчинити розбійний напад з метою заволодіння належними потерпілим коштами, а також те, що після звільнення від відбування покарання у виді реального позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину умовно-достроково, він не став на шлях виправлення і знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами можливе лише при ізоляції їх від суспільства шляхом обрання покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вони притягуються до кримінальної відповідальності, з конфіскацією всього майна, що належить їм на праві приватної власності, з поміщенням їх до кримінально-виконавчої установи. Остаточне покарання підсудним визначити з урахуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначається покарання у виді реального позбавлення волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу їм слід залишити попередню – взяття під варту.

Згідно ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений до підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прокурором Маневицького району в інтересах Маневицької центральної районної лікарні, про відшкодування вартості лікування потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 1022 грн. 28 копійок, підлягає до повного задоволення. Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також матеріалами кримінальної справи доведено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Маневицької ЦРЛ з 15.01.2009 року по 22.01.2009 року. На лікування потерпілого ОСОБА_8 ЦРЛ були затрачені кошти на загальну суму 1022 грн. 28 копійок. А тому суд вважає, що вказана сума коштів, яка не оспорюється підсудними, підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як з винних осіб, в солідарному порядку на користь Маневицької центральної районної лікарні.

Речові докази – грошові кошти в сумі 105 грн. 15 копійок, керамічну пробку від електролічильника, кусок мідної проволоки (а.с. 113-115) слід передати потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2; скляну пляшку з-під горілки „Віват”, пакет з полімерного матеріалу чорного кольору, одну пару рукавиць з матерії білого кольору (а.с. 113-115) слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 1206 Цивільного кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, призначивши покарання – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 1 вересня 2006 року – 6 (шість) місяців позбавлення волі і остаточно визначити до відбування 8 (вісім) років позбавлення волі з поміщенням його на цей строк до кримінально-виконавчої установи, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, призначивши покарання – 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Маневицького районного суду Волинської області від 11 листопада 2004 року – 1 (один) рік позбавлення волі і остаточно визначити до відбування 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з поміщенням його на цей строк до кримінально-виконавчої установи, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – взяття під варту.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання - з 11 год. 40 хвилин 16 січня 2009 року, а ОСОБА_5 – з 17 год. 20 січня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в солідарному порядку на користь Маневицької центральної районної лікарні (р/р 35419003001073 в ГУДКУ у Волинській області, код ЗКПО 01983186, МФО 803014) 1022 (одну тисячу двадцять дві) гривень 28 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в доход держави відповідно з кожного по 243 (двісті сорок три) гривні 39 копійок судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

Речові докази – грошові кошти в сумі 105 (сто п’ять) гривень 15 копійок, керамічну пробку від електролічильника, кусок мідної проволоки - передати потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2; скляну пляшку з-під горілки „Віват”, пакет з полімерного матеріалу чорного кольору, одну пару рукавиць з матерії білого кольору - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими – протягом такого ж строку з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя районного суду О.В. Невар