Рішення № 64103937, 13.01.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/53/2017

130/2233/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягувати на його користь з ОСОБА_3 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до закінчення ним навчання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач являється батьком позивача. На теперішній час позивач з 01.06.2016 року навчається у у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м.Вінниця) денної форми навчання, на платній основі. Після досягнення 18-річного віку позивача під час його навчання в учбовому закладі відповідач не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку. Відповідач має постійне місце роботи, є працездатним, тому має можливість утримувати сина під час його навчання в учбовому закладі. Мати позивача самостійно не може забезпечити оплати всіх витрат, пов'язаних з навчанням сина у навчальному закладі, оскільки сама являється інвалідом 3 групи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на утримання позивача аліменти в розмірі 1200 грн. щомісяця до закінчення ним навчання, оскільки відповідач вже офіційно не працює. Пояснив, що позивач ОСОБА_2 навчається на контрактній формі навчання. Витрачає кошти на проживання у гуртожитку, проїзд. Всі фінансові витрати по його утриманню лягли на плечі матері позивача. Відповідач позивачу добровільно не допомагає.

Відповідач ОСОБА_3 в наданій до суду 13.01.2017 року заяві зазначив, що позовні вимоги не визнає. Просив суд стягувати з нього аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісяця, до закінчення ним навчання, оскільки на теперішній час не працює. Розгляд справи просив провести у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково враховуючи таке.

Згідно до вимог ст.182 СК України - при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника та одержувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,дочки, сина; інші обставини, які мають істотне значення; ч.1 ст.199 СК України - якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; ст.200 СК України - суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_3 записаний і являється батьком позивача по справі ОСОБА_2(а.с.9).

Відповідно до договору №16/321 від 12.08.2016 року позивач ОСОБА_2 навчається у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, термін навчання з 01.09.2016 року по 29 червня 2017 року, вартість навчання складає 6155 грн. за весь період навчання (а.с.34).

Відповідно до договору №16/414 від 31.08.2016 року позивач проживає у гуртожитку, вартість проживання складає 2500 грн. за весь період навчання (а.с.33).

Згідно довідки №4874/02-3-25 від 31.10.2016 року мати позивача ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи довічно та отримує пенсію у сумі 1130 грн.(а.с.35).

Відповідно довідки №10/35-723 від 15.12.2016 року мати позивача ОСОБА_5 в Вінницькій філії ПАТ «Укртелеком», її заробітна за січень - грудень 2015 року становить 45986,30 грн.(а.с.46), за січень - листопад 2016 року становить 55330,31 грн.(а.с.47).

Отже, при визначенні розміру аліментів судом враховано, що позивач ОСОБА_2 не працює, навчається на денному відділенні у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м.Вінниця). Стан здоров'я відповідача ОСОБА_3 задовільний, він є працездатним, інших непрацездатних утриманців та неповнолітніх дітей у нього немає.

Суд не приймає заперечення відповідача в частині того, що він не може сплачувати аліменти вказані позивачем у позовній заяві, однак розмір який згоден платити відповідач, а саме в розмірі 500 грн. щомісяця, до закінчення ним навчання, не буде достатнім для забезпечення необхідних умов життя ОСОБА_2 і буде суперечити його інтересам, виходячи із встановлених обставин справи. Даний розмір є необґрунтованим та недостатнім. Обставин, які б доводили необхідність звільнення його від обов'язків утримувати сина, судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний та може надавати на утримання позивача аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно до закінчення ним навчання. Дана сума є обґрунтованою, достатньою, законною та такою, що відповідає потребам позивача на даний час.

Отже, суд не приймає вимоги позивача, так як вони спростовуються встановленими судом обставинами.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача та їх частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.15,10,60,61,213-215 ЦПК України, ст.ст.182,199,200 СК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ід.н.НОМЕР_2), жителя АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). зареєстрованого в АДРЕСА_2, аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) грн. щомісяця, починаючи з 28 вересня 2016 року, до закінчення ним навчання у Вищому професійному училищі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м.Вінниця), тобто до 29 червня 2017 року, а також на користь держави суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна ) грн.20 коп. (Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, МФО 802015, номер рахунку: 31211206700006, код ЄДРПОУ суду 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001, Призначення платежу: судовий збір, Пункт 1.1).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, а особою відсутньою в судовому засіданні в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя