Ухвала суду № 64102580, 16.01.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9098/16-ц

Провадження № 2/369/494/17

У Х В А Л А

іменем україни

16 січня 2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Завойській В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення сільської ради, визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1520 га,яка розташована в с. Лісники по вул. Ватутіна та належить їй на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №009854, виданого Лісниківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області від 27 липня 2003 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 878 та Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 березня 2003 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори за реєстраційним № 3-1127.

Рішенням ХХV сесії сільської ради VІ скликання Лісниківської сілськьої ради Києво-Святошинського району Київської області № 183/3 від 05 червня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Лісники по вул. Ватутіна» ОСОБА_3 було відведено у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, яка накладається на земельну ділянку, яка належить їй, ОСОБА_1.

29 липня 2016 року ОСОБА_3 шляхом укладенням договору купівлі-продажу відчужив спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073 ОСОБА_2.

Позивачу нещодавно стало відомо, що ОСОБА_2 вже вчиняє активні дії з метою відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, а саме розміщує оголошення про продаж вказаної земельної ділянки у мережі Інтернет. Також позивачу відомо, що ОСОБА_2 засобами телефонного та електронного зв'язку пропонує для продажу вказану земельну ділянку безпосередньо третім особам.

У випадку, якщо ОСОБА_2 відчужить вказану земельну ділянку на користь інших осіб, то такі особи набудуть статусу добросовісних набувачів вказаної земельної ділянки, що в подальшому унеможливить поновлення прав позивача ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку.

Враховуючи викладене, представник позивача просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники пров. Ватутіна, та заборонити ОСОБА_2 і будь-яким третім особам проводити будь-які будівельні роботи на вищевказаній земельній ділянці.

У судовому засіданні представник позивача заяву підтримав та просив заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно розяснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення сільської ради, визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки, в якому просила скасувати рішення ХХV сесії сільської ради VІ скликання Лісниківської сільськьої ради Києво-Святошинського району Київської області № 183/3 від 05 червня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Лісники по вул. Ватутіна»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 29 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2; витребувати у ОСОБА_2, як добросовісного набувача на користь ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1520 га, яка розташована в с. Лісники по вул. Ватутіна.

Свою заяву про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Враховуючи, що земельна ділянка, на яку позивач просить накласти арешт, є предметом даного спору, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

Щодо вимоги представника позивача про заборону ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, яка розташована за адресою: в с. Лісники по вул. Ватутіна, слід зазначити, то в цій частині заявлених вимог заяви суд відмовляє у її задоволенні, оскільки суду не надано доказів, що на вказаній земельній ділянці на даний час ведеться незаконне будівництво.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484501:01:001:5073, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в с. Лісники по вул. Ватутіна, яка належить на праві власності ОСОБА_2.

В решті заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали або отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук