Рішення № 64102, 26.07.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2006 р. Справа № 15/160

За позовом Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до відповідача Комунальне підприємство “Радивилівкомуненергія”

про стягнення боргу та штрафних санкцій за переданий газ в сумі 40.551,76 грн.

Суддя Коломис В.В.

Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.

За участю представників: від позивача –Клименко Р.В. (дов. в справі);

від відповідача– Омельчук І.О. (дов. в справі).

Стаття 22 ГПК України роз’яснена.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” просить суд стягнути з відповідача –Комунального підприємства “Радивилівкомуненергія” 40.551,76 грн., в тому числі 28.337,95 грн. основного боргу, 5.310,33 грн. пені, 1.983,66 грн. штрафу, 3.780,22 грн. інфляційних нарахувань та 1.139,60 грн. відсотків річних.

Відповідач у поданому суду відзиві посилається на те, що підприємство внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005 р. № 2711-ІV “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування енергетичного комплексу”.

Відтак, на його думку, нарахування позивачем штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та відсотків річних суперечить вищезазначеному Закону, метою якого, в свою чергу, є поліпшення фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу.

При цьому, безпосередньо в судовому засіданні відповідач надав суду докази сплати основного боргу, а саме 28.337,95 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

31 грудня 2003 року між сторонами по справі був укладений договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій за № 06/03-3717-ТЕ-28 (далі –Договір), на виконання умов якого позивачем протягом січня-грудня 2004 року було передано відповідачу 1.519,914 тис.м3 природного газу на загальну суму 319.181,95 грн.

Зазначене, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу (а.с. 28-40).

Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами, шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та протранспортованих обсягів газу. При цьому, остаточний розрахунок газу та послуг з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за звітним місяцем.

Натомість, відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань та умов Договору, розрахунки провів несвоєчасно і неналежним чином.

Так, на момент звернення позивача до суду за захистом порушеного права відповідачем було сплачено 290.844,00 грн.

При цьому, як з’ясовано судом при розгляді справи і про що свідчать долучені відповідачем докази, останнім на виконання Договору про організацію взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. № 705, укладеним в тому числі і з позивачем, платіжним дорученням № 492 від 25.07.2006 р. на розрахунковий рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 188.632,05 грн. Враховуючи, що відповідно до п. 2.6 вищезазначеного Договору вказана сума включає і заборгованість по Договору № 31.12.2003 р. № 06/03-3717-ТЕ-28 в сумі 28.337,95 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню в зв’язку з проведенням відповідачем розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання з боку відповідача, починаючи з січня 2005 року, має місце, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3.780,22 грн. інфляційних втрат та 1.139,60 грн. відсотків річних, згідно поданого позивачем розрахунку, обгрунтовані і підлягають до задоволення.

Крім того, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 549, 551, 611 п. 3 ЦК України, п. 4 ст. 231 ГК України передбачена майнова відповідальність, відтак позовні вимоги в частині стягнення 5.310,33 грн. пені та 1.983,66 грн. штрафу згідно поданого позивачем розрахунку обгрунтовані і підставні.

Натомість, суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, повне проведення останнім розрахунків на момент розгляду справи, не тільки майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене п. 3 ст. 83 ГПК України, і на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, як сторони, що порушила зобов’язання, до десяти відсотків і присудити до стягнення 729,40 грн. пені.

Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв’язку із зверненням до суду за захистом порушеного права, на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1.1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,–

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача – Комунального підприємства “Радивилівкомуненергія” (35500 м. Радивилів Рівненської області, вул. Івана Франка, 2, р/р 260073011815 в Ощадбанку м. Рівне, МФО 333368, код ЄДРПОУ 30491560),–на користь позивача –Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827),–5649 грн. 22 коп. неустойки, інфляційних втрат та відсотків річних, 399 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 118 грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 28.337,95 грн. основного боргу –провадження у справі припинити.

Суддя Коломис В. В.

Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано суддею «28»липня 2006 року.