Ухвала суду № 64101442, 11.01.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10859/16-ц

2-з/296/6/17

УХВАЛА

"11" січня 2017 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

судді Драча Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Івашко Т.А.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 року позивачем подано до суду заяву до ОСОБА_2 про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя.

11.01.2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 296/2944/16-ц про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 09.12.2011 року (виконавче провадження № 51491413) та просить заборонити вчиняти дії щодо передачі майна, придбаного ОСОБА_2 під час шлюбу у період з 17.11.2007 року по 02.11.2016 рік у власність іншим особам, крім ОСОБА_1

Згідно ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. ,,Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні прохання про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також слід зазначити, що майно боржника ОСОБА_2 було арештоване на підставі виконавчого листа виданого за результатами розгляду іншої цивільної справи № 296/2944/16-ц за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, тому вказаний вид забезпечення позову не може бути застосований при вирішенні даного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю. І. Драч