Постанова № 64101205, 16.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2545/16-п Провадження №33/773/74/17 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія:ст.ст.471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі судді Гапончука В.В., розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника митниці на постанову Любомльського районного суду від 08 грудня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає по АДРЕСА_1, непрацюючої (перебуває у декретній відпустці), РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2, виданий Турійським РВ УМВС України у Волинській області 25.10.2002 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень, провадження у справі за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 07.09.2016 року приблизно о 10 год. 06 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Альфа-Ромео», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі, без ознак приховування, окрім товару в межах допустимої норми по вартості (мікрохвильової печі та головки для електробритви), інший товар, а саме: телевізор марки «LG 42LF652V» вагою 14,5 кг, вартістю 13112,94 грн., та монітор марки «LG 34UC97C» вагою 12,3 кг., вартістю 19955,10 грн., які перевищили встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по їх вартості, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона, при тих же обставинах, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який, згідно ст.374 МК України, підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху "зелений коридор", як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст.472 МК України заступник начальника митниці в апеляційній скарзі вказує на те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винною у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України та накласти стягнення в межах санкцій даних статей.

Перевіривши доводи скарги дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.471 МК України є вірною.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі при прийнятті рішення.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

В протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_1, не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суддя, розглядаючи справу, звернув на це увагу, як і на вимоги ч.6 ст.366 МК України, згідно якої, обравши проходження через «зелений коридор», особа звільняється від подання письмової митної декларації, і в своїй постанові при викладенні суті вчиненого правопорушення обґрунтовано про це зазначив.

В ході судового розгляду, що підтвердилось і в суді апеляційної інстанції, у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 працівники митниці не надали можливості заповнити декларацію.

Враховуючи те, що ОСОБА_1. була позбавлена можливості заповнити митну декларацію, суддя першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в діях останньої відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції, доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, митними органами надано не було.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.

ОСОБА_1 допустила порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У відповідності до ст.294 ч.7 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу заступника начальника митниці залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 08 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В.В. Гапончук

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 16.01.2017р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай