Ухвала суду № 64101203, 16.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15849/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/182/17 Категорія: 20 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Осіпука В.В., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

відповідача - ОСОБА_1,

його представника - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 28.11.2016 року заяву позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову в даній справі задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1001012707101.

Ухвалу звернено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Задовольняючи заяву позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.

Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права та обставинам справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 цього Кодексу передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі існує спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 23.09.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Позивачем, як це визначено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та надано відповідні докази, а тому, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову є безпідставними і порушують його права як власника квартири, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки обраний позивачем і застосований судом вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує право власності чи законні інтереси відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з дотриманням вимог процесуального права, які регулюють вирішене нею питання.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 28 листопада 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: