Рішення № 64100110, 10.01.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р.Справа № 922/3899/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство", м.Ізюм Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дергачі Харківської області про стягнення 132555,00 гривень за участю представників:

позивача - Мальцевої Г.Ю. (дов.№б/н від 07.11.2016 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (відповідача) 132555,00 гривень попередньої оплати, також просить покласти судовий збір на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2016 р.

05.12.2016 р. відповідач надав через канцелярію суду клопотання (вх.№41577) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою.

06.12.2016 р. представник позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№41715) довідку про рахунки.

Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 р. було відкладено розгляд справи на 10.01.2017 р.

10.01.2017 р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№306), яке судом було досліджено та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2017 р. проти відкладення розгляду справи заперечував, позов підтримував, просив суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання 10.01.2017 р. не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, неподання ними витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів та інше.

Відповідач не довів необхідність відкладення розгляду справи та неможливість вирішення спору на наявними матеріалами. Крім того, розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача, але, відповідач не надав до суду відзив та витребувані документи, та не зазначив про їх надання в наступному засіданні. Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, у зв'язку з чим, відмовляє у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року №75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18 грудня 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, постачальником, та ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", покупцем, укладено договір поставки № 109 (далі - Договір), відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався поставити ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" рибні відходи в кількості 100 000 кг по ціні 0,90 грн. без ПДВ за 1 кг у разі поставки товару транспортом Покупця та по ціні 1,10 грн. без ПДВ за 1 кг у разі поставки товару транспортом Постачальника, а також рибу бичок в кількості 50 000 кг по ціні 1,87 грн. без ПДВ за 1 кг у разі поставки товару транспортом Покупця та по ціні 2,07 грн. без ПДВ за 1 кг у разі поставки товару транспортом Постачальника (далі - Товар).

У пункті 2.1 Договору сторони визначили загальну вартість Товару в розмірі 300000,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору Товар повинен бути поставлено Покупцю по його заявці транспортом Покупця або Постачальника по домовленості сторін.

У відповідності до п.3.1 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем по факту поставки, проте не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання Товару.

ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" здійснено попередню оплату у розмірі 50% вартості Товару за Договором № 109 від 18.12.2012 р. в безготівковому порядку на рахунок ФОП ОСОБА_1 всього на суму 150 000,00 грн., а саме: 24.12.2012 р. платіж на суму 50000,00 грн., 18.03.2013 р. на суму 50000,00 грн. та 25.03.2013 р. на суму 50000,00 грн.

Проте, належним чином зобов'язання щодо поставки товару з боку ФОП ОСОБА_1 не були виконані у повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 по Договору здійснив поставку Товару лише на суму 17445,00 грн.:

- 07.06.2013 р. рибних відходів 2100 кг по ціні 1,10 гри. без ПДВ за 1 кг., всього на суму 2310,00 грн.;

- 21.08.2013 р. рибного жиру 5045 кг по ціні 3,00 грн. без ПДВ за 1 кг., всього

15135,00 грн.

Таким чином, попередня оплата за Договором у сумі 132555,00 грн. (150000,00-17445,00) залишилась у ФОП ОСОБА_1, що підтверджено в тому числі актом звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 01.11.2013 р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 заборгував підприємству 132555,00 грн.

31 грудня 2014 року строк дії Договору закінчився, а ФОП ОСОБА_1 зобов'язання щодо поставки Товару ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" в об'ємах, обумовлених Договором, так і не виконав у повному обсязі.

12 вересня 2016 року за вихідним № 128 ТОВ "'Ізюмське звірогосподарство" направило відповідачу вимогу щодо повернення суми попередньої оплати по Договору в розмірі 132555,00 грн. Проте, ФОП ОСОБА_1 на теперішній час не виконав даної вимоги, суму попередньої оплати за Договором не повернув.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 с. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 132555,00 грн., нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.11, 530, 625, 692-693 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; адреса: 62300, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" (код ЄДРПОУ 22663149; адреса: 64300, Харківська область, м.Ізюм. вул.Степова, будинок 28) 132555,00 гривень попередньої оплати та 1988,33 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2017 р.

Суддя К.В. Аріт