Рішення № 64099805, 10.01.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 915/1378/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01/3 від 04.01.2017 року,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Баштанського міжрайонного управління водного господарства,

56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Соборна, 127 (ідентифікаційний код 05474412),

до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАН-П,

54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, 3-н (ідентифікаційний код 39933616),

про стягнення грошових коштів у сумі 8 295,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Баштанське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАН-П про стягнення грошових коштів у сумі 8 295,64 грн., з яких:

- 7 773,98 грн. основний борг за договором про надання послуг від 05.09.2016 року,

- 521,66 грн. пеня.

Ухвалою суду від 19.12.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.01.2017 року.

10.01.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2017 року позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 10.01.2017 року не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвала суду від 19.12.2016 року, направлена на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 25-27).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю АНТАН-П зареєстровано за адресою: 54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, 3-н, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05.09.2016 року між Баштанським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АНТАН-П (замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг (Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець переймає на себе зобовязання надати послуги по виконанню земляних робіт екскаватора. (а.с. 9)

Відповідно до п. 2.4 Договору замовник контролює і приймає роботу щодня і оплачує за фактично виконаний обєм. Оплата вартості послуг здійснюється за ціною, визначеною виконавцем згідно поданого рахунку (рахунку-фактури) та/або акту виконаних робіт, без врахування ПММ. Перегін техніки більше трьох км. оплачується замовником виходячи із погодинної вартості роботи техніки.

Відповідно до п. 2.5 Договору замовник здійснює попередню оплату за виконані роботи у розмірі 50 % від заявленого обсягу робіт.

Відповідно до п. 2.6 Договору для забезпечення безперервної роботи виконавця, замовник зобовязаний не допускати заборгованості перед виконавцем за фактично виконану роботу за Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору обєм виконаних робіт оформляється товаротранспортною накладною або актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 Договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору виконавець надав замовнику послуги з виконання земляних робіт на загальну суму 7 773,98 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 000355 від 05-09.09.2016 року та № 000357 від 12,13,19.09.2016 року (а.с. 13, 14).

Доказів здійснення відповідачем оплати наданих послуг суду не надано.

Доказів здійснення відповідачем попередньої оплати відповідно до п. 2.5 Договору суду також не надано.

Оскільки Договором не встановлено строк виконання грошового зобовязання, 07.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 11/639 (а.с. 10) щодо оплати заборгованості в сумі 7 773,98 грн. у строк до 28.10.2016 року.

Вказана претензія повернута поштовою установою позивачу з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 20).

Відповідно до абз. 1 п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 2 п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно штампу Укрпошти (а.с. 20) повідомлення про неможливість вручення претензії оформлено 09.11.2016 року, отже днем предявлення вимоги є 09.11.2016 року.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач мав виконати зобовязання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 16.11.2016 року включно.

Доказів здійснення відповідачем оплати заборгованості суду не надано.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в сумі 7 773,98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 521,66 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 Договору за недотримання строків сплати, зазначених в п. 2.4 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 6), судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 20.09.2016 року по 14.12.2016 року по кожному окремому зобовязанню в загальній сумі 521,66 грн.

Як зазначено вище, відповідач мав виконати зобовязання щодо сплати основної заборгованості за договором про надання послуг від 05.09.2016 року в сумі 7 773,98 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 16.11.2016 року включно.

Враховуючи викладене, судом за допомогою програми Законодавство здійснено перерахунок пені за період з 17.11.2016 року по 14.12.2016 року та встановлено, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 166,52 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у звязку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 319,02 грн.

Суд звертає увагу сторін, що у відповідності до абз. 4 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом України Про судовий збір) ставкою.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАН-П (54007, м. Миколаїв, вул. Казарського, 3-н, ідентифікаційний код 39933616, р/р 26006053218375 в НФ Приватбанк) на користь Баштанського міжрайонного управління водного господарства (56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Соборна, 127, ідентифікаційний код 05474412, р/р 31253275207250 в ДКСУ м. Київ, код МФО 820172):

-7 773,98 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят три грн. 98 коп.) основного боргу за договором про надання послуг від 05.09.2016 року,

- 166,52 грн. (сто шістдесят шість грн. 52 коп.) пені,

- 1 319,02 грн. (одна тисяча триста девятнадцять грн. 02 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 16.01.2017 року.

СуддяВ.О. Корицька