Ухвала суду № 64099055, 11.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11.01.2017

Справа № 910/636/17

Суддя Пригунова А.Б., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення заборгованості 7 421 338,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство, на підставі якого подається позов. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Тож з наведеного вбачається, що вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Дослідивши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку, що заявником не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не надано суду доказів, щодо підтвердження викладених в позовній заяві обставин, а саме: у своєму позові від 06.01.2016р. заявник посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 16.03.2016 р. у справі №910/1777/16, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства “Київпастранс” (м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи” (м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 6; ідентифікаційний код 33894928) 62900000 (шістдесят два мільйони дев’ятсот тисяч) грн. заборгованості, 50320000 (п’ятдесят мільйонів триста двадцять тисяч) грн. 72 коп. втрат від інфляції, 6240024 (шість мільйонів двісті сорок тисяч двадцять чотири) грн. 66 коп. 3 % річних, а також 198810 (сто дев’яносто вісім тисяч вісімсот десять) грн. 23 коп. судового збору.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські автобусні заводи” датована 06.01.2016 р., направлення поштового відправлення на адресу відповідача було здійснено 01.12.2016р., а рішення, на яке позивач посилається у своєму позові, як обґрунтування позовних вимог датоване 16.03.2016р., тобто пізніше ніж даний позов був складений.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов’язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

При цьому, суд відзначає, що перелік документів, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги має бути поданий одночасно з позовом, оскільки за приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору обмежений двома місяцями.

Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту позовної заяви та обсягу доданих до неї документів.

Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2012 р. недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.