Ухвала суду № 64098619, 11.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 січня 2017 року м. Київ К/800/36528/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРО» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРО» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов задоволено частково.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІОРО» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. В період з червня по грудень 2015 року відповідачем вжито всі необхідні заходи щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасно надано інформацію про наявні вакантні робочі місця територіальному органу центру зайнятості, своєчасно надано звіт до відділення Фонду. Разом з тим судами встановлено, що відповідачем не виконано у повному обсязі свого обов’язку щодо створення вакансій для осіб з обмеженими можливостями, а саме: 6 вакансій у січні 2015 року, 5 вакансій у лютому 2015 року, 2 вакансії у березні 2015 року, 2 вакансії у квітні 2015 року, 1 вакансія у травні 2015 року, а тому до відповідача підлягають застосуванню штрафні санкції та пеня за невиконання нормативу створення вказаних робочих місць.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, у тому числі з порушеного позивачем питання.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРО» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІОРО» про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Й. Рецебуринський