Ухвала суду № 64098607, 12.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2017 р. м. Київ К/800/30366/16

К/800/18920/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Калашнікової О.В., Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання Вишняк О. М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_4,

представника ОСОБА_5 ОСОБА_6,

прокурора Гудименко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами ОСОБА_7 ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговий порт" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, треті особи - Одеська міська рада, громадська організація "Причал №193 "Ярмарочна", за участі прокуратури Одеської області, про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (надалі - ДП "ОМТП", позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (надалі - інспекція ДАБК в Одеській області), треті особи - Одеська міська рада, громадська організація "Причал №193 "Ярмарочна", за участю прокуратури Одеської області про визнання протиправною та скасування декларації від 19 грудня 2012 року ОД №20212509952 про готовність об'єкта до експлуатації та зобов'язання скасувати реєстрацію декларації від 19 грудня 2012 року ОД №20212509952.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ДП "ОМТП" є правонаступником прав та обов'язків ДП "Одеський судноремонтний завод "Україна" на підставі наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 2 жовтня 2006 року №971.

У зв'язку з реорганізацією ДП "ОМТП" прийняло на свій баланс основні фонди, у тому числі об'єкти нерухомого майна спортивно-човнової станції, розташованої у м. Одесі, по вул. Чорноморського козацтва, 100. Разом з тим, 19 грудня 2012 року інспекцією ДАБК в Одеській області на підставі замовлення ГО "Причал №193 "Ярмарочна" протиправно зареєстровано спірну декларацію, оскільки вона містить недостовірні дані, що є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, позов задоволений частково. Скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 грудня 2012 року ОД №20212509952. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищезазначені судові рішення, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційних скарг, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Міністра транспорту та зв'язку України №971 від 2 жовтня 2006 року проведено реорганізацію ДП "Одеський судноремонтний завод "Україна" шляхом приєднання до ДП "Одеський морський торговельний порт". Вказаним наказом зобов'язано СРЗ передати до статутного фонду ДП "ОМТП" усе майно відповідно до передавального акту. На підставі акту прийому-передачі від 1 квітня 2007 року до статутного фонду ДП "ОМТП" передано усе майно СРЗ, у тому числі і майно причалу №193, а саме: майстерня бази відпочинку інв.№10339, дворовий туалет інв.№10340, будівля одноповерхова бокси інв.№10341, будівля 2-х поверхова побутова інв.№10342, будівля 2-х поверхова (вахтова) інв.№10343, дорога бетонна шир.7м. інв.№20749, дорога асфальтова шир.7м. інв.№20750.

Судами встановлено, що факт належності вказаного майна ДП "ОМТП" підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів станом на 1 квітня 2007 року, витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна від 4 березня 2014 року, згідно якого ДП "ОМТП" належить майно: майстерня бази відпочинку, дворовий туалет, будівля одноповерхова бокси, будівля 2-х поверхова побутова, будівля 2-х поверхова (вахтова), дорога бетонна шир.7м., дорога асфальтова шир.7м.

На замовлення ГО "Причал №193 "Ярмарочна" інспекцією ДАБК в Одеській області 19 грудня 2012 року за №ОД 20212509952 здійснено реєстрацію декларації про готовність об'єктів до експлуатації в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 100, будівель, будівництво яких розпочалось у 2008 році, а закінчено будівництво у 2009 році.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19 грудня 2012 року здійснено на підставі недостовірних документів, зокрема в декларацію включені приміщення, які збудовані ще у 70-х роках і які належать ДП «ОМТП», чим порушуються їх права.

Суд касаційної інстанції вважає передчасним такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюються положеннями Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок).

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент реєстрації оскаржуваної декларації) (надалі - Закон), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 39 вищенаведеного Закону, прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно із п.17 Порядку (в редакції, що діяла на момент реєстрації декларації) реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Згідно із п. 18 Порядку замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (п. 20 Порядку).

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації (п. 21 Порядку).

Пунктом 19 Порядку передбачено, що замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 29 Порядку, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Як встановлено судами, реєстрація декларації від 19 грудня 2012 року відбулась без належної перевірки інспекцією достовірних даних, викладених в ній, а також на підставі технічного паспорту виготовленого 19 жовтня 2012 року ОСОБА_14, якого вироком Приморського районного суду м.Одеси від 25 червня 2014 року притягнуто до кримінальної відповідальності за внесення недостовірних даних у технічний паспорт по об'єктам Причалу №139, щодо наявності та місця розташування будівель і споруд.

Як встановлено судами, будівлі і споруди визначені в акті прийому передачі майна від СРЗ до ДП "ОМТП" були збудовані ще у 70-х роках. В той же час, представник причалу не спростував відсутність будівель позначених під літ. "О", "П", "Р", "С", "Т", "У", "Ф".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року у справі №916/882/13 визнано недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2012 року, видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, яким посвідчено право власності ГО "Причал №193 "Ярмарочна" на нежитлові будівлі спортивно-човнової станції Причал №193, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які в цілому складаються з будівель: літ. "А", літ. "Б", літ. "В", літ. "Д", літ. "Е", літ. "Ж", літ. "З", літ. "К", літ. "Л", літ. "М", літ. "Н", літ. "О", літ. "П", літ. "Р", літ. "С", літ. "Т", літ. "У", літ. "Ф", літ. "Г", літ. "Х", загальною площею 3293,3кв.м., основною площею 1824,3кв.м., відображених у технічному паспорті від 19 жовтня 2012 року.

Аналізуючи вищенаведені норм з урахуванням викладених обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що судами не надано повної оцінки спірним правовідносинам.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судам, серед іншого, необхідно дослідити коли фактично було здійснено забудову вказаних у декларації будівель та споруд, які належать ДП "ОМТП", а саме: літ. "О", "П", "Р", "С", "Т", "У", "Ф" та чи взагалі вони існують на місцевості.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін щодо повноти та достовірності даних зазначених у декларації, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_7 ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: