Ухвала суду № 64097076, 16.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 січня 2017 року

№ 876/9299/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Довга О.І. перевіривши апеляційну скаргу Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №803/306/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року задоволено повністю адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта».

Не погодившись із даною постановою, Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху з причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, та надано 30-денний строк для подання мотивованого клопотання про поновлення строку.

Копію даної ухвали Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області отримала 05 грудня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року відповідач 23 грудня 2016 року подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обгрунтування клопотання відповідач покликається на те, що пропуск строку на звернення до суду було зумовлене відсутністю коштів для сплати судового збору. Відтак, відповідач переконаний, що така обставина є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд вивчивши доводи поданого відповідачем клопотання, та ознайомившись з матеріали справи, дійшов висновку, що таке клопотання є необгрунтованим, а отже у його задоволенні слід відмовити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року задоволено повністю адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта». Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, 01 квітня 2016 року Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області подала до суду апеляційну скаргу, яку ухвалами судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року було залишено без руху, та від 20 травня 2016 року повернуто скаржнику з причини несплати ним судового збору.

18 листопада 2016 року Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області повторно подала апеляційну скаргу, сплативши судовий збір, однак пропустила строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Своєчасність фінансування органів державної влади та їх видатків є безпосереднім обов’язком держави. При цьому, суд не визнає відсутність коштів для сплати судового збору як поважну причину для поновлення строку на апеляційне оскарження,. Так, у рішенні Європейського суду з справ людини у справі «Пономарьов проти України» зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

У даній справі Ковельська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області просить не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Європейський суд з прав людини у згаданому абзацом вище рішенні також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Щодо практики Європейського суду з прав людини, на яку покликається відповідач, суд зазначає наступне. Згідно Преамбули метою прийняття та функціонування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є забезпечення їх загального та ефективного визнання і додержання. Згідно статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Конвенція є юридичним механізмом, який покликаний забезпечити захист прав людини від посягань з боку держави чи неналежного виконання нею своїх обов'язків. При цьому Конвенція не покликана забезпечувати захист інтересів держави.

Відповідно до статті 19 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

Покликання Ковельської об’єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на окремі фрагменти рішень Європейського суду у даному спорі суд вважає необгрунтованими, так як правові позиції цих рішень покликані захищати інтереси особи та забезпечити їй належний захист від протиправних дій чи бездіяльності з боку держави та державних органів уповноважених на виконання її функцій. Суд переконаний, що державний орган та держава вцілому не вправі використовувати юридичні механізми захисту прав визначені Конвенцією та правовими позиціями Європейського суду з прав людини для задоволення власних інтересів, оскільки це прямо суперечить меті та завданню самої Конвенції, та може призвести до зловживання домінуючим становищем, як суб'єкта владних повноважень, у адміністративних правовідносинах.

Таким чином суд констатує, що Ковельською об’єднаною державною інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області не наведено обґрунтованих причин, які б перешкоджали їй вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою. Відтак, Ковельська об’єднана державна інспекція Головного управління ДФС у Волинській області недоліки апеляційної скарги не усунула.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 189 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Ковельської об’єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ковельської об’єднаної державної інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №803/306/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду.

Суддя О.І.Довга