Постанова № 64096785, 12.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/19124/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А. М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про проведення перерахунку пенсії державного службовця та просив зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% від розміру заробітної плати з дати вступу в силу Закону України «Про державну службу» №889-VIII та постанови КМУ №292.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В засідання з'явилися апелянт, представник апелянта, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві їй призначено з 23.12.2009 року пенсію на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» та з урахуванням вимог ст. 33 вказаного закону, у розмірі 80% із заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань й інших сум виплат (доходу), отримуваних нею, як застрахованою особою, та на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, й становить 6 237 грн. 14 коп.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва з вимогами перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», виходячи із нових складових заротібної плати працюючого державного службовця відповідно до посади, рангу та стажу роботи на державній службі згідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та вказаної постанови у розмірі 80% від суми заробітної плати.

Листом № 5058/14/П-449/1 від 13.06.2016 було відмовлено у перерахунку пенсії.

Відмова мотивована тим, що з 01.05.2016 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення деяких категорій осіб, у тому числі державних службовців.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Посилання УПФУ на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII є протиправним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

Також судова колегія приймає доводи апеляційної скарги, що у даному випадку слід застосувати норми закону, які діяли на момент призначення пенсії. Тобто, дія нового Закону України «Про державну службу» року поширюється виключно на тих осіб, пенсія яким призначена після набрання законної сили цим законом.

Така правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.07.2016 року К/800/10756/16.

Згідно ст.22 Конституції України права, свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положеннями частини першої статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

За Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу (частина перша ст. 40).

Відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу», (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Також, відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 р. № 426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку відповідно до рішень його Правління) або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається в такому порядку: іншим пенсіонерам - на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

При цьому: посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії;

премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію.

З аналізу вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Крім того, колегія суддів наголошує, що при здійсненні перерахунку пенсії УПФУ слід застосовувати норму, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, на підставі поданої довідки, є протиправними.

За таких обставин, апеляційна інстанція вбачає підстави для скасування постанови суду та ухвалення нової про часткове задоволення позову.

Крім того, оскільки апеляційну скаргу задоволено, на користь апелянта слід стягнути судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

За подачу адміністративного позову до суду першої інстанції було сплачено 551,21 грн. (квитанція від 02.08.2016 року); за подачу апеляційної скарги - 606,32 грн. (квитанція від 28.11.2016 року). Таким чином, на користь апелянта слід стягнути судові витрати в розмірі 1157,53 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 10.11.2016 - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Лівобережного об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Зобов'язати Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2016 року відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII та Постанови УМУ від 06.04.2016 №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» у розмірі 80 % від заробітної плати, виходячи із складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу на державній службі.

Стягнути з Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 40379527, вул. Каштанова, 6, м. Київ, 02225) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1) судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 1157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.01.2017 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.