Ухвала суду № 64096707, 10.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2812/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

УПФ України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- стягнути з публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2 на користь управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, в загальному розмірі 1 113 857, 32 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 позовну заяву управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 10.10.2016.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2016 відмовлено управлінню Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 у справі № 810/2812/16 за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» про стягнення заборгованості повернуто заявникові.

18.11.2016 матеріали адміністративної справи № 810/2812/16 повернуто до Київського окружного адміністративного суду.

Станом на 21.11.2016 вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 про залишення позову без руху позивачем не виконані. У зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 позовну заяву управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з тим, що позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Колегія суддів звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (стягнути з публічного акціонерного товариства «Білоцерківський завод гумових технічних виробів» суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2 на користь управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, в загальному розмірі 1 113 857, 32 грн.), а тому даний спір має майновий характер. Оспорювана сума складає 1 113 857, 32 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить (1 113 857, 32 х 1,5 %) = 16 707, 86 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на 21.11.2016 будь-яких заяв, клопотань або телеграм від позивача щодо обставин виконання ухвали від 08.09.2016 про залишення позовної заяви без руху або продовження процесуального строку встановленого судом на усунення недоліків позовної заяви станом на час прийняття цієї ухвали до суду від позивача не надходило.

Доводи апелянта про те, що в управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, не беруться колегією суддів до уваги та спростовуються наступним.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів вважає, що питання наявності чи відсутності коштів для сплати судового збору не є поважною обставиною для державного органу в частині звільнення від сплати судового збору. Водночас, звільнення від сплати судового збору саме за даних обставин може створити нерівне відношення закону в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 13 Конституції України, згідно з якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України «Про судовий збір». Однак, позивач до кола осіб, на яких на той час поширювалися пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

До того ж, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні до повноважень якої належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України тощо.

Приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості сплати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг.

Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч встановленому порядку або доповнювати недоліки законодавчої процедури.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України (ухвала від 15.10.2015 у справі № К/800/43633/15) та Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява № 70297/01).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що враховуючи факт не надання до суду жодних доказів, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище, у тому числі, затвердженого кошторису, неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо, відсутні підстави для задоволення вимоги про звільнення позивача від сплати судового збору.

При цьому, п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, то така позовна заява підлягає поверненню.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з позивача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн., отже апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме 1 378 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, з управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 267 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 - без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 378 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.