Постанова № 64096577, 12.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" січня 2017 р. справа 804/4434/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки та зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.07.2016 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки площею 8,3га у власність із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, яка викладена в листі К-3944/0-2579/6-16 від 04.07.2016 та зобов'язати надати такий дозвіл (ас4).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 в задоволенні позову відмовлено (ас139).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує, що позивачка є членом ФГ «Букурія» та згідно протоколу зборів №4/04-16 від 04.04.2016 їй надано згоду на безоплатну приватизацію земельної ділянки в розмірі земельного паю із земель, раніше наданих господарству в користування. Для безоплатної приватизації надала всі необхідні документи (ас145).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно статуту ФГ «Букурія», ОСОБА_1 є членом господарства (ас18).

Згідно протоколу зборів засновників ФГ «Букурія» №4/04-16 від 04.04.2016, задоволені звернення членів фермерського господарства, зокрема і ОСОБА_1, та надана згода на безоплатну приватизацію земельних ділянок в розмірі земельного паю із земель, раніше наданих господарству (ас28,29).

Позивачка 07.04.2016 подала клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Гуляйпільської сільської ради. До клопотання додані державний акт на право постійного користування землею засновника ФГ «Букурія» ОСОБА_2; свідоцтва про державну реєстрацію та статут ФГ «Букурія»; державні акти не право власності на земельні ділянки членів ФГ «Букурія» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2; акт Гуляйпільської сільської ради про використання ФГ «Букурія» земельної ділянки для ведення фермерського господарства; графічні матеріали; довідка Гуляйпільської сільської ради про середню частку паю; довідка Відділу Держгеокадастру в Криничанському районі про наявність земель (ас8-27).

Листом К-2522/0-1073/6-16 від 07.04.2016 позивачці рекомендовано звернутись повторно оскільки не додані графічні матеріали відносно орієнтовного місця розташування земельної ділянки, згода землекористувача на вилучення земельної ділянки, протокол зборів фермерського господарства, довідка про середню частку паю на території сільської ради, інформацію про не невикористане право на безоплатну приватизацію (ас30).

ОСОБА_8 02.06.2016 повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та надала додаткові документи.

Листом К-3944/0-2579/6-16 від 04.07.2016 позивачі знову рекомендовано звернутись повторно оскільки відсутні згода землекористувача на вилучення земельної ділянки та документи про досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (ас31).

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. В клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває в користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (в разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання в місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Приводом відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції не врахував, що законом визначений вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки. Колегія суддів вважає необґрунтованою вимогу відповідача надати згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1, була надана в постійне користування громадянину ОСОБА_2 для селянського фермерського господарства на території Гуляйпільської сільської ради в розмірі 100га згідно державного акту на право постійного користування землею від 24.06.1996 (ас10).

В період з 1996 року по 2016 рік із земель, наданих ОСОБА_2, виділені у власність членам ФГ «Букурія» земельні ділянки площею 5,4515га, 8,7228га, 8,7228га, 8,7954га, 9,5705га, 8,7369га (ас12-17). Таким чином, із земель, наданих ОСОБА_2 у постійне користування, фактично залишилось і використовується приблизно 50га.

ОСОБА_2 помер 12.12.2005 (ас88).

Як зазначає відповідач, після смерті ОСОБА_2, ФГ «Букурія» земельну ділянку не переоформило, а відтак не мало права надавати згоду на безоплатну приватизацію земельних ділянок членам фермерського господарства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції на час надання земельної ділянки і на час створення селянського фермерського господарства «Букурія», селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатись її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації в раді народних депутатів, що передала у власність чи надала в користування земельну ділянку.

Відповідно до вказаної норми, лише після відведення земельної ділянки в натурі і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку із своїм найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступало у відносини з підприємствами, установами, організаціями, визнавалось державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська рада заносила до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану в користування земельну ділянку.

Подібні положення щодо спеціального порядку створення фермерського господарства також знайшли своє відображення і в Законі України «Про фермерське господарство», частиною 1 статті 8 якого передбачено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Проаналізувавши перелічені норми, колегія суддів приходить до висновку, що хоча державний акт на право постійного користування землею від 24.06.1996 і видавався на ім'я голови селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, проте фактично передана в користування створеному ним ФГ «Букурія».

Таким чином, ОСОБА_2 до дня своєї смерті правомірно володів ФГ «Букурія» та земельною ділянкою.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входить також право користування землею.

Крім цього, положення Земельного Кодексу України про зобов'язання до 01.01.2008 переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України №5рп/2005 від 22.09.2005.

З огляду на викладене, є помилковою позиція відповідача стосовно відсутності законних підстав для використання земельної ділянки, наданої ОСОБА_2, Фермерським господарством «Букурія», та відсутності права надавати згоду на виділення земельної ділянки для передачі у власність членам господарства.

Відносно вимоги Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області надати документи, що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, окружний суд не дав належної оцінки, що згідно статуту ФГ «Букурія», ОСОБА_1 є членом фермерського господарства та згідно наказу №4/07-15 від 07.12.2015 працює на посаді комірника (ас92).

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України №1067 від 31.03.2016 виключені положення статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» про обов'язковість документів що посвідчують досвід роботи в сільському господарстві при отриманні земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

За таких обставин, відмова Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області у надані ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправною.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову та апеляційної скарги позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1186гр (ас3,153) та оплачені послуги адвоката в розмірі 500гр (ас36-38), - всього 1686гр.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2016 та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області у надані ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3га у власність для ведення фермерського господарства із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, яка викладена в листі К-3944/0-2579/6-16 від 04.07.2016.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру України в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,3га у власність для ведення фермерського господарства із земель раніше наданих фермерському господарству «Букурія», розташованої на території Гуляйпільської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1686гр.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12.01.2017.

В повному обсязі постанова складена 13.01.2017.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова