Ухвала суду № 64096394, 12.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 рокусправа № 808/3445/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі № 808/3445/16 за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року позов заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області до Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. З врахуванням викладеного, оскільки відповідач за вказаним позовом є органом місцевого самоврядування, цей спір не підсудний Запорізькому окружному адміністративному суду та повинен розглядатися місцевим загальним судом, як адміністративним, з урахуванням правил територіальної підсудності.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 14 від 18.09.2015 «Про Довідку щодо вивчення та узагальнення практики застосування положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про прокуратуру» визначено, що у разі, коли прокурор є позивачем у справі, то такі справи відповідно до частини другої статті 18 КАС України підсудні окружним адміністративним судам, оскільки позивачем у справі є посадова особа органу державної влади.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України судочинство визначається виключно законом. За своїм змістом судочинство включає в себе, зокрема, підсудність, тобто встановлення повноважень судів системи судів загальної юрисдикції та процесуальних строків, строків звернення, оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява цьому адміністративному суду.

Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1. ч.1 ст. 3 КАС України).

Правила предметної підсудності адміністративних справ, які поряд з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи визначені ст. 18 КАС України.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Частиною 2 цієї ж статті визначено підсудність окружних адміністративних судів, відповідно до якої окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведений перелік адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам, як адміністративним судам, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із вказаним позовом до суду, зазначав про те, що він виступає саме в статусі позивача, а не в особі інших органів.

Відповідно до приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент звернення до суду з цим позовом) передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Наведене кореспондується із приписами ч. 2 ст. 60 КАС України, відповідно до якої з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідачем по справі є Гнаровська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, яка є органом місцевого самоврядування.

При цьому, позивачем у цій справі є заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області, який є посадовою особою органу державної влади.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Враховуючи те, що заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області звертається до суду з цим позовом як посадова особа органу державної влади, що передбачено ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо предметної підсудні цієї справи окружному адміністративному суду, незалежно від статусу відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на те, що в силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 КАС України, суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за поданим прокурором в інтересах держави адміністративним позовом обов'язково повинен перевіряти повноваження прокурора на звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про непідсудність цієї справи окружному адміністративному суду є помилковим.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 199, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі №808/3445/16 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Повний текст ухвали виготовлено 13 січня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко