Ухвала суду № 64096309, 17.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 січня 2017 року місто Київ №826/19085/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1до третя особа Національного банку України, Державна податкова інспекція у Приморському районі місті Одеси головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"прозобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Національного банку України, Державна податкова інспекція у Приморському районі місті Одеси головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити дії,

Проте, у зв'язку із поданням ОСОБА_1 позовної заяви без додержання вимог, визначених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу від 08.12.2016 №826/19085/16 про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив Позивачу достатній строк для усунення таких недоліків, а саме: шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали оригіналу документа про сплату судового збору із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету.

Так, 13.01.2017 від представника позивача через відділ документального обігу та контролю суду на виконання вимог ухвали суду від 08.12.2016 №826/19085/16 надійшла заява, в якій просив звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Однак, суд вважає за належне звернути увагу на те, що згідно із частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-ХІІ споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Водночас, у відповідності до п.22 та п. 23 частини першої статті 1 Закону №1023 споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Більше того, за висновками Конституційного суду України, викладеними у рішенні від 10.11.2011 №15-рп/2011 (справа №1-26/2011) за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень п.22 та п.23 ст.1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку із положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), положення Закону, які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою, а тому в аспекті конституційного звернення положення п.22 та п.23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що у спірних правовідносинах позивач не є споживачем, а тому в даному випадку дія частини третьої статті 22 Закону №1023 та норми Цивільного процесуального кодексу України на нього не розповсюджується, що, у свою чергу, не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із вимогами до Національного банку України надати відповідь на інформацію чи зобов'язання вчинити інші дії, які не віднесені до реалізації прав споживачів саме під час укладання та виконання споживчих кредитів.

Окрім того, суд також критично ставиться до посилань позивача на практику застосування судами норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, оскільки позивач за захистом своїх прав (свобод або інтересів) звернувся саме до адміністративного суду, який розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, а не Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, згідно із пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Згідно із вищенаведеним, враховуючи необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 вимог щодо підстав для звільнення його від сплати судового збору та невиконання останнім вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2016 №826/19085/16 щодо усунення недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху, позовна заява підлягає поверненню Позивачу.

Керуючись статтями 106, 108, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву ОСОБА_1.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Довести до відома позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.