Постанова № 64096126, 10.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2017 року Чернігів Справа № 825/2330/16

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Мхитаряна В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1

до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 16.12.2016 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) до Семенівського районного відділу державної виконавчої служби (далі - Семенівського РВ ДВС) в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Семенівського РВ ДВС, яка полягає у відмові направити постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013 по виконавчих провадженнях відносно боржника ОСОБА_1, відкритих відповідно 29.01.2013 ВП № 36765621; 14.02.2013 ВП № 36809420; 18.03.2013 ВП № 37249003 до Адміністрації Державної прикордонної служби України;

- зобов'язати Семенівський РВ ДВС направити постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013 по виконавчих провадженнях відносно боржника ОСОБА_1, відкритих відповідно 29.01.2013 ВП № 36765621; 14.02.2013 ВП № 36809420; 18.03.2013 ВП № 37249003 до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Законом України «Про виконавче провадження» і Порядком взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження передбачено зняття особи, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі), який його видав.

З таких підстав позивач вважає, що відповідачем протиправно не направлено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013 по виконавчих провадженнях відносно нього до Адміністрації Державної прикордонної служби України, а тому вважає за необхідне поновити свої права шляхом зобов'язання відповідача направити такі постанови до вищезазначеного державного органу.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали через канцелярію суду заяву, в якій просили розглянути справу без їхньої участі.

Представник відповідача також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2016 у пп. Нові Яриловичі ОСОБА_1 було відмовлено у перетинанні державного кордону України та вручено рішення ДПС про відмову в перетинанні державного кордону України, згідно якого зазначено, що причиною такої відмови є ухвала Семенівського районного суду Чернігівської області від 12.12.2013 по цивільній справі № 744-1400-13ц (а.с.8).

Вказана ухвала суду була винесена на підставі подання відділу ДВС Семенівського райуправління юстиції від 28.03.2013, відповідно до якого зазначено, що на виконані у відділі ДВС Семенівського районного управління юстиції знаходяться три виконавчі провадження з виконання постанов Інспекторів ДПС ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1, на користь держави штрафів на суму 1132,00 грн.; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору в розмірі 113,20 грн. та витрат 80,40 грн. (а.с.9).

11 листопада 2016 року на звернення ОСОБА_1 було надано відповідь Семенівського РВ ДВС про те, що на виконанні у відділі не перебувають виконавчі документи щодо стягнень з ОСОБА_1 Виконавчі провадження № 36765621 від 29.01.2013, № 36809420 від 14.02.2013, № 37249003 від 18.03.2013 завершені 05.12.2013 у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачеві відповідно п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.10).

Судом встановлено, що відповідно до постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013, винесених начальником відділу ДВС Семенівського управління юстиції Деденко С.І., припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.10,11).

В той же час, як вбачається із рішення ДПС про відмову ОСОБА_1 у перетинанні державного кордону України від 07.11.2013, захід примусового виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України Семенівським РВ ДВС не скасовано, що є, як вважає позивач, порушенням чинного законодавства, про що позивач звернувся до Семенівського РВ ДВС листом від 14.11.2016.

На заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 Семенівським РВ ДВС було надано відповідь від 18.11.2016 № 20-39/1209/28/14.17 та повідомлено про те, що направлення вищезазначених постанов до Адміністрації Державної прикордонної служби України не є можливим, оскільки дана дія суперечить частині 4 розділу 3 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України, де викладено, що особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про:

- повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав (ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606-ХІV);

- закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 21.04.1999 № 606- ХІV).

Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність Семенівського РВ ДВС, яка полягає у відмові направити постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013 по виконавчих провадженнях відносно позивача відкритих 29.01.2013 ВП № 36765621; 14.02.2013 ВП № 36809420; 18.03.2013 ВП № 37249003 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, суд враховує, що відповідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання.

Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 4 Розділу 3 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 07.02.2014 № 288/5/102 (далі - Порядок), особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, знімається з контролю ГЦОСІ в разі винесення постанови про:

повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон);

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону;

скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Постанова затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і протягом трьох робочих днів надсилається державним виконавцем до ГЦОСІ.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави стверджувати, що особа, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, не може бути знята з контролю ГЦОСІ в разі винесення виконавчою службою постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а лише в разі винесення постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), на підставі частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-6, 8-9, 11-14 частини першої статті 49 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.

Судом встановлено, що стягувачем за виконавчими провадженнями відносно позивача від 29.01.2013 ВП № 36765621; від 14.02.2013 ВП № 36809420; від 18.03.2013 ВП № 37249003 є держава.

При цьому, у боржника (ОСОБА_1.) було відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а тому державний виконавець, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення, а копію постанов направив стягувачу.

З таких підстав, суд визнає, що відділ ДВС Семенівського управління юстиції діяв на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.

При цьому, суд наголошує, що критично оцінює посилання позивача на Узагальнення судової практики Верховним судом України від 01.02.2013 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, згідно якого зазначено, що у разі виконання боржником зобов'язань, покладених на нього рішенням, та у зв'язку із закінченням виконавчого провадження на підставі ч. 1 п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV державний виконавець виносить відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації ДПС для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Суд не приймає такий аргумент позивача з підстав того, що державним виконавцем були винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), а тому підстави для направлення копій таких постанов до Адміністрації ДПС для зняття ОСОБА_1 (боржника) з контролю у відповідача відсутні.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю бездіяльності відповідача щодо направлення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05.12.2013 по виконавчих провадженнях відносно позивача до Адміністрації ДПС, суд не вбачає підстав для зобов'язання Семенівського РВ ДВС для направлення таких постанов до зазначеного державного органу, а тому згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О.Скалозуб