Постанова № 64094988, 10.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 січня 2017 р. Справа № 802/2109/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 16292,53 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, направлений на вищевказану поштову адресу, повернутий суду поштовим відділенням без виконання з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Встановлено, що Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог абз. ''д'' пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України внаслідок заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 12994,60 грн. за 2013 рік.

Результати перевірки відображені в акті №1683/17/НОМЕР_1 від 25.06.2015 року (а.с. 10-12), на підставі якого 04.08.2015 року Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0050531701 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, за основним платежем на суму 12994,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3248,65 грн. (а.с. 9). Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань відповідачу нараховано пеню в сумі 49,28 грн.

Отже, станом на даний час за відповідачем рахується непогашений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 16292,53 грн., який вважається узгодженим.

Надаючи оцінку правомірності звернення податкового органу з вимогами про стягнення спірної заборгованості, суд керується наступними мотивами.

В силу положень ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

В силу вимог положень п. 49.18.4 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом ІV цього Кодексу.

Згідно з пп. ''в'' п. 176.1 ст. 176 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 ПК України).

Пунктом 179.7 ст. 179 ПК України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з абз. ''д'' пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 16292,53 грн.

Грошове зобов'язання на вказану суму у визначеному законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 7), відповідачу ОСОБА_1 направлялась податкова вимога Вінницької ОДПІ №16341-17 від 26.09.2016 року, після чого сума податкового боргу не була погашена.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність у податкового органу права на стягнення податкового боргу за цим позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 до місцевого бюджету податкового боргу в сумі 16292,53 грн.

В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, 21001) до місцевого бюджету податковий борг в сумі 16292 (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні 53 (п'ятдесят три) копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна