Ухвала суду № 64094968, 10.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

10 січня 2017 р. Справа № 802/2443/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Шкільної О.С.,

представникапозивача: Устинової І.П.,

представника відповідача: Ридзевського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом: приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод"

до: Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

про: скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов.

Разом з адміністративним позовом до суду заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов.

Так, позивач просить суд:

зупинити дію оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №52968679 від 25.11.2016 та про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 45545941 від 01.12.2014, тобто зупинити виконавче провадження № 52968679 від 26.11.2016, відкрите Липовецьким районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 45545941 від 01.12.2014 до ухвалення рішення в адміністративній справі;

зупинити дію оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 52972616 від 25.11.2016 та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 45545941 від 29.02.2016, тобто зупинити виконавче провадження № 5297616 від 26.11.2016, відкрите Липовецьким районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на виконання постанови стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 45545941 від 29.02.2016 до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Клопотання мотивоване тим, що невжиття заходів забезпечення даного позову може призвести до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки примусове виконання органами ДВС в межах оскаржуваних постанов потягне за собою заходи стосовно арешту рахунків, майна, що призведе до блокування роботи підприємства, стягнення значної в складних фінансових умовах суми 9683,32 грн. та у разі задоволення позовної заяви, - завдасть складнощів й зусиль відповідачу та позивачу стосовно повернення стягнутої суми на відновлення прав позивача.

Крім того, позивач вважає, що є очевидними ознаки протиправної оскаржуваних нами рішень, визначені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання підтримала, посилаючись на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача і для відновлення своїх прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Представник відповідача щодо заявленого клопотання заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив з такого.

Частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, що передбачає ч. 5 ст. 117 КАС України.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтоване клопотання сторони в тому рахунку з зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Таким чином, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Доводи ж позивача про те, що вимоги постанов та їх подальше примусове виконання, а саме стягнення відповідачем коштів згідно постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій ускладнить захист прав позивача без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та вимагатиме значних зусиль для їх відновлення ґрунтуються саме на припущеннях та не підтверджені доказами. Подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправних рішень, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності таких, протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Позивачем належним чином не обґрунтовано, в чому саме полягатиме очевидна небезпека для його прав та інтересів, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень ч. 1 ст. 117 КАС України.

Більше того, забезпечення адміністративного позову у той спосіб, в який просить позивач, фактично означатиме втручання у здійснення відповідачем своїх законодавчо визначених повноважень, що на думку суду, є недопустимим.

У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і відповідно до вимог статті 159 КАС України повинно бути законним і обґрунтованим.

З огляду на викладене суд приходить до переконання про відсутність достатніх правових підстав, які б вказували на необхідність застосування заходів забезпечення адміністративного позову ПрАТ "Турбівський каоліновий завод". Відтак, у задоволенні заявленого клопотання належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 165, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович