Ухвала суду № 64094661, 17.01.2017, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Владичана А.І., Міцнея В.Ф.,

секретар Костюк Л.С.

за участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя внеску на фінансування будівництва нежитлового приміщення по проспекту АДРЕСА_1 згідно договору №3-2 від 28.05.2013 року з ТзОВ «Гіпербуд» в розмірі 176 533,25 грн. з витребуванням оригіналу або відповідної копії цього договору, визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частин цього внеску в розмірі 88 266,62 грн., а також стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації в розмірі 88 266,62 грн., припинивши право спільної сумісної власності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за ним права власності на 1/2 частин внеску на фінансування нежитлового приміщення залишено без розгляду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2016 року позов задоволений частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо внеску на фінансування будівництва нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 згідно договору №2-3 від 28.05.2013 року з ТзОВ «Гіпербуд» в розмірі 169418,75 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості внеску на фінансування нежитлового приміщення по

справа № 22ц-794/116/17р. Головуючий у 1 інстанції: Смотрицький В.Г.

категорія : 2 Доповідач: Лисак І.Н.

АДРЕСА_1 згідно договору №2-3 від 28.05.2013 року з ТзОВ «Гіпербуд» в розмірі 84709,37 грн. Право спільної сумісної власності припинено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволені іншої частини вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Підставою для цього вважає порушення судом норм процесуального права, а саме при наявності судового рішення про поділ майна подружжя між цими самими сторонами та припинення права спільної сумісної власності на майно, що набрало законної сили, підстав для ухвалення нового рішення за цим позовом не було.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 спростовує доводи апеляційної скарги щодо наявності судового рішення про той самий предмет спору, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, присутніх у справі осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується ст.303 ЦПК України та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.

На підставі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції вірно встановив наступні обставини, які сторонами визнаються та не спростовуються:

-укладення 28.05.2013 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Гіпербуд» попереднього договору №3-2, предметом якого було спів фінансування об'єкту будівництва житлового торгово-офісного комплексу по АДРЕСА_1, за умовами якого ОСОБА_1 вносить єдиним платежем або частками згідно графіку вартість об'єкту інвестування за ціною 163 370,00 грн. із розрахунку 7 326,00 грн. за 1м2, а ТзОВ «Гіпербуд» передає у власність ОСОБА_1 протягом 3-х місяців після введення об'єкту будівництва в експлуатацію об'єкт інвестування, а саме нежитлове приміщення №2 проектною площею 22,3м2 на третьому поверсі будинку;

-здійснення ОСОБА_5 на виконання умов цього договору оплат 22.07.2013 року в сумі 163 370 грн., 23.07.2013 року в сумі 6 048 грн. та 21.03.2014 року в сумі 7 114,50 грн.;

-визнання судом внеску ОСОБА_1 від 21.03.2014 року в сумі 7 114,50 грн. її особистою власністю, оскільки був здійснений після припинення в січні 2014 року шлюбних відносин.

В силу п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.12.2015 року, частково зміненого рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10.02.2016 року, ухваленого за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, предметом спору між тими й самими сторонами був поділ спільного майна подружжя, відмінного від предмету спору в цій справі.

Оскільки право спільної сумісної власності на спірне майно у вигляді спів фінансування об'єкту будівництва рішенням суду не припинялося, спір щодо нього судом не вирішувався, а апелянтом не зазначено норми закону, який забороняє звернення до суду та вирішення спору щодо такого майна, апеляційна скарга є безпідставною.

Про те, за умовами вказаного договору, який є двостороннім та консенсуальним, права та обов'язки виникають у кожної сторони і припиняються його розірванням або повним виконанням. Спорудження об'єкту та ведення його в експлуатацію передбачалося до 30.09.2013 року, отже його виконання припиняє право ОСОБА_1 на частку в об'єкті будівництва та породжує право власності на об'єкт інвестування, тобто відбувається трансформація права з права на пай у право власності на об'єкт нерухомого майна, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Сторонами та їх представниками визнається та не заперечується обставина продовження дії договору фінансування, оскільки об'єкт інвестування на час розгляду справи в експлуатацію не зданий, право власності на нього за ОСОБА_1 не набувалось.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням ст.213 ЦПК України, а апеляційна скарга не містить обґрунтованих спростувань висновкам суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2016 року підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий

Судді: