Рішення № 64093558, 17.01.2017, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/709/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2017 року Зачепилівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Яценка Є.І.,

при секретарі - Гагаріній С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ „Приват Банк" звернулося до суду з позовом в якому вказано, що 19.01.2011 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, за яким Банк надав відповідачу кредит у розмірі 1 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ „Приват Банк" стверджує, що у зв"язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору та неналежного виконання зобов"язання, утворилася заборгованість по кредиту, яка станом на 31.08.2016 року складає 23 381,88 грн..

Позивач просить суд стягнути на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 19.01.2011 року у розмірі 23 381,88 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 грн..

Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення проти позову ПАТ КБ «Приват Банк» в якому вказано, що між сторонами не було укладено договору про надання кредиту чи банківських послуг, а анкета-заява, на яку посилається позивач, не є кредитним договором, а лише містить в собі умови та правила надання банківських послуг та тарифів Банку. Також позивачем не надано доказів відкриття карткового рахунку на ім»я відповідача та перерахування на нього коштів, стверджує, що коштів відповідач не отримувала, тому в задоволенні позову представник відповідача ОСОБА_2 просить відмовити в повному обсязі, розглянувши справу без його участі та участі відповідача. Крім того від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про застосування позовної давності. У вказаній заяві ОСОБА_2 зазначає, що заборгованість за спірним кредитним договором від 19.01.2011 року виникла з 20.01.2011 року, на час звернення позивача до суду, на його думку, строк позовної давності сплинув, тому він просить суд застосувати позовну давність та наслідки її спливу та відмовити позивачу у задоволення позовних вимог.

Представник позивача Сафір Ф.О. надав суду пояснення з приводу заперечення проти позову в якому вказано, що 19.01.2011 року відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приват Банк», таким чином приєдналася до запропонованого договору про надання банківських послуг, які були чинними на день підписання. Згідно вказаної Анкети-заяви «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua становлять між Клієнтом та Банком договір про надання банківських послуг. З приводу застосування позовної давності представник позивача повідомив, що останній платіж перед зверненням кредитора до суду відповідачем було здійснено 27.11.2013 року, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, тому, на його думку, строк позовної давності розпочався 28.11.2013 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 12.10.2016 року - в межах строку позовної давності. Також представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Суд, розглянувши заяви сторін про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи:

-розрахунок заборгованості за кредитним договором,

-заяву-анкету позичальника,

-копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг»,

-копію витягу з «Тарифів Банку»,

-копію паспорту відповідача,

-копію статуту ПАТ КБ „Приват Банк",

-копію довідки з ЄДРПОУ ПАТ КБ «Приват Банк»,

-копію банківської ліцензії ПАТ КБ «Приват Банк»,

-копію виписки по банківському рахунку відповідача,

-платіжне доручення про сплату судового збору,

приходить до висновку, що спірні правовідносини між сторонами повинні вирішуватись згідно наступних вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Зі змісту ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюються печаткою.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 19.01.2011 року відповідач ОСОБА_1 заповнила та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приват Банк». Даний факт підтверджується копією вищевказаної Анкети-заяви та не заперечується відповідачем.

Відповідно до підписаної відповідачем Анкети-заяви від 19.01.2011 року «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua становлять між Клієнтом та Банком Договір про надання банківських послуг. Підписавши вищевказану Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомлена та погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами та зобов»язується регулярно ознайомлюватися з їх змінами.

Таким чином суд вважає, що 19.01.2011 року між ПАТ КБ „Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, оскільки вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину при його укладенні. За даним договором ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Заперечення представника відповідача щодо не отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суд не може прийняти до уваги, так як вони спростовуються матеріалами справи, в тому числі випискою про рух коштів за картковим рахунком ОСОБА_1І, з якої вбачається, що відповідач протягом періоду з 20.01.2011 року по 27.11.2013 року постійно користувався кредитними коштами, знімаючи з карткового рахунку готівкові кошти, а також вносила кошти на картковий рахунок.

Відповідач умов кредитного договору належно не виконує, взяті на себе зобов»язання порушила, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в сумі 23 381,88 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

З приводу застосування до виниклих правовідносин позовної давності суд вважає безпідставним дане клопотання представника відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи згідно з ст.261 ЦК України.

Згідно ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача ОСОБА_1 останній платіж в погашення заборгованості за кредитом було здійснено 27.11.2013 року, отже перебіг строку позовної давності розпочався 28.11.2013 року та спливає 28.11.2016 року. Позовна заява ПАТ КБ «Приват Банк» надійшла до суду 27.10.2016 року, тобто в межах строку позовної давності.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору, тому в силу ст.. 88 ЦПК України їх також слід відшкодувати за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,88,209,212,214,215 ЦПК України, ст. ст. 256,257,261,264,611,612,625,634,1046-1050,1054,1055 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ „Приват Банк", м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, індекс 49094, (р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість по кредитному договору № б/н від 19.01.2011 року в сумі 23 381,88 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 грн., а всього стягнути 24 759,88 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п»ятдесят дев»ять грн. 88 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко