Ухвала суду № 64092714, 11.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/80/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В.

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого: Франко В.А.

Суддів: Потапенка В.І.,Черненко В.В.

За участі секретаря Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УркСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УркСиббанк» на заочне рішення Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

11 січня 2016 року Публічне Акціонерне Товариство «УркСиббанк» (далі- банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №283371/06/В-МК (новий номер 10804733000) від 19 грудня 2005 року станом на 17 грудня 2015 року у валюті кредиту у загальному розмірі 20429,41 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 8171,07 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом 12258,34 доларів США. Також просив стягнути з відповідача на користь банку пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за відсотками за користування кредитом станом на 17 грудня 2015 pоку у загальному розмірі 226 275 грн. 91 коп., з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 97 530 грн. 21 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 128 745 грн. 70 коп.

В обґрунтування позову банк зазначив, що 19 грудня 2005 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №283371/06В-МК (новий номер 10804733000) (далі- кредитний договір) згідно з яким, банк надав позичальнику кредит (грошову суму), шляхом видачі готівкових коштів через касу банку, в іноземній валюті, в сумі 35000,00 доларів США 00 центів, що становило 176 750 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18 грудня 2012 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору (п.п. 1.2.2. Кредитного договору). Цільове призначення кредиту - на розвиток бізнесу.

Позивач виконав узяті на себе зобов'язання у повному обсязі. Відповідач всупереч умов кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе зобов'язання.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань по поверненню кредитної заборгованості, 26 червня 2015 року відповідачу було направлено письмову вимогу №6748 від 23.06.2015 року про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, однак станом на день звернення до суду відповідач свої зобов'язання не виконав.

Заочним рішенням Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 283371/06/В-МК (№ 10804733000) від 19 грудня 2005 року в сумі- 8171,07 доларів США, що еквівалентно 217 595 грн.60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку судовий збір в сумі 3263 грн. 41 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в своїй апеляційній скарзі Банк ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, зокрема, з посиланням на відповідні норми права, що банк просив задовольнити позов у повному обсязі у валюті, що передбачено кредитним договором, без еквіваленту у гривні, а тому рішення суду підлягає зміні з виключенням в резолютивній частині вказівки на гривневий еквівалент. Зазначається також, що згідно з умов кредитного договору, передбачено, що банк має право змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі порушення кредитної дисципліни.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що В 2008 році ОСОБА_2 надсилались декілька повідомлень щодо зміни банком процентної ставки у сторону збільшення. Тому скаржник вважає безпідставним висновок суду про неотримання згоди на збільшення відсоткової ставки.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином згідно зворотних повідомлень, які містяться в матеріалах справи. ОСОБА_2 повідомлений через Знам»янську міську раду відповідно до ч.3 ст..76 ЦПК України.

Банк свого представника для участі у розгляді справи не направив.

Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Статтею1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (який перейменовано у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №283371/06/В-МК, згідно з яким, банк надав позичальнику кредит (грошову суму), шляхом видачі готівкових коштів через касу банку, в іноземній валюті, в сумі 35000,00 доларів США 00 центів, що становило 176 750 грн. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою 13% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 18 грудня 2012 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору (п.п. 1.2.2. Кредитного договору). Цільове призначення кредиту - на розвиток бізнесу.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором строки.

Пунктом 5.3 кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокового погашення кредиту та процентів у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору. Також банк має право в односторонньому порядку змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку визначеному в розділі 11 цього договору.(т.1 а.с.7-14)

Судом першої інстанції також встановлено, що 27 червня 2007 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду до кредитного договору №10804733000 від 19 грудня 2005 року, якою сторони прийшли до згоди про внесення змін до цього договору. Сторонами підтверджено наявність заборгованості позичальника по основній сумі кредиту в розмірі 28585,14 дол. США, та позичальнику надано транш у сумі 1085,20 доларів США у рамках раніше встановленого ліміту кредитування, який дорівнює 35000 доларів США.(т.1а.с.15-17)

Суд першої інстанції встановив, що на час укладення договору банк мав банківську ліцензію за № 75, дозвіл № 75-2 від 09 листопада 2002 року та додаток до дозволу № 75-2 від 19 листопада 2002 року на здійснення валютних операцій.(т1 а.с.37-43).

Встановлено, що Банком взяті на себе зобов'язання виконані в повному обсязі. При цьому, з виписки за кредитним договором та довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем взяті на себе зобов'язання виконувалися не належним чином, у зв'язку з чим станом на 17 грудня 2015 року, він має загальний залишок заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту в сумі 20429,41 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом 8 171,07 дол. США; заборгованість за відсотками за користування кредитом; 12 258,34 дол. США. Крім того, відповідачу за період з 17 грудня 2014 року по 17 грудня 2015 року нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, а саме за кредитом та за відсотками за користування кредитом у загальному розмірі 226275 грн. 91 коп., з яких: пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 97530 грн. 21 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 128745 грн. 70 коп. (т.1 а.с.18-33).

Матеріали справи містять письмову вимогу банку №6748 від 23 червня 2015 року про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, яка направлялась ОСОБА_2 однак вбачається, що лист було повернуто за закінченням терміну зберігання.(а.с.т.1 а.с.34-36).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту є законними та обґрунтованими, оскільки відповідач не виконав взятих на себе договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі, у зв'язку з чим такі кошти підлягають стягненню з останнього у примусовому порядку.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками слід відмовити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.1.3.1 кредитного договору, за використання кредитних коштів у межах установленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 13% річних.

Відповідно до п.9.2 договору кредиту у випадку зміни кредитної політики згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, Банку, а також зміною ситуації на грошовому ринку, у договорі за узгодженням з позичальником у десятиденний строк з моменту введення нових положень вносяться відповідні зміни про що Банк надсилає Позичальнику відповідне повідомлення. Відповідно до п.9.4 зміни в договорі оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди яка є невід'ємною частиною договору.

Суд першої інстанції зазначив, що з наданого банком розрахунку, вбачається, що протягом дії договору процентна ставка - 13%, яка передбачена умовами кредитного договору підвищувалася. При цьому, доказів укладення додаткової угоди про зміну умов кредитного договору в частині збільшення процентної ставки позивачем не надано.

Також суд першої інстанції послався на рішення цього ж суду від 30 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, і в силу ч.4 ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення при вирішенні даного спору, та яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2005 року №283371/06/В-МК у сумі 174072 грн. 60 коп. було відмовлено, встановлено факт необгрунтованості нарахування відсотків за кредитом шляхом підвищення процентної ставки з 13% до18%, згодом до 20% та 40%. Наразі до суду надано аналогічний розрахунок за той самий період.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками в сумі 128745 грн. 70 коп. не підлягає стягненню ще й тому, що судом встановлено, що нарахування боргу за відсотками не відповідає умовам договору. До того ж, як і пеня за несвоєчасне погашення заборгованості вона нараховувалася поза межами дії договору.

Таким чином суд дійшов до висновку, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за відсотками є неналежним доказом. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості за відсотками позивачем не представлено.

Як вбачається з вище вказаного рішення Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2014 року яке набрало законної сили, і в силу ч.4 ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення при вирішенні даного спору, банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 174072,60 грн.

Банк в позові зазначав, що відповідач станом на 17.03.2014 року має заборгованість перед позивачем , що складає 18131,24 долар США, що в еквіваленті станом на 17.03.2014 року становить 174072,60 грн., з яких : заборгованість за кредитом 8171,07 доларів США (еквівалент 78447,99 грн); заборгованість по процентам за користування кредитом-7900,36 доларів США (еквівалент 75848,99 грн), пеня -2059,81 доларів США (еквівалент 19775,62 грн). (т.2 а.с.84-85).

Як вище вже зазначалось, рішенням суду від 30 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, і в силу ч.4 ст.61 ЦПК України і має преюдиційне значення при вирішенні даного спору, у задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2005 року №283371/06/В-МК коп. було відмовлено, а саме : в заборгованості за кредитом 8171,07 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом-7900,36 доларів США, пені 2059,81 доларів США (еквівалент 19775,62 грн).

Проте суд першої інстанції при розгляді даної справи , відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені послався на вище зазначене рішення суду, яке має преюдеційне значення, однак стягнув заборгованість по тілу кредита розмірі 8171,07 доларів США і в цій частині рішення не оскаржується.

Відповідно до ст..303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ат вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що відповідачу направлялись повідомлення від 19 лютого, 13 червня,,11 червня, 23.липня року та 26 липня 2008 року, згідно з якими попереджено про запровадження нової системи нарахувань процентної ставки за користування кредитними коштами, та збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами є безпідставними . Матеріали справи містять дані листи , долучені до апеляційної скарги та копії конвертів з відмітками Укрпошти про повернення цих листів за закінченням терміну зберігання. (т.2 а.с.112-119).

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. В межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено. Посилання в резолютивній частині рішення на еквівалент у гривні не впливає на висновки суду. Дане питання може бути вирішено при відкритті виконавчого провадження.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів дійшла висновку, про залишення рішення суду першої інстанції без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УркСиббанк» -відхилити.

Заочне рішення Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя : Франко В.А.

Судді: Потапенко В.І.

Черненко В.В.