Вирок № 64090881, 16.01.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7188/15-к

Провадження № 1-кп/204/71/17

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді: Юшкова М.М.

при секретарі: Слєпченко Н.С.

за участю: прокурора Красікова М.О.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12015040030000961 від 16 жовтня 2015 року, відносно -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, який має на утриманні двох дітей, офіційно не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015 близько 11.40 год. водій ОСОБА_3, керуючи власним технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Робочій з боку вул. Каверіна у напрямку вул. Уральської в Красногвардійському районі міста Дніпропетровська зі швидкістю не менше 67.2-70.2 км/год.

Під час руху ОСОБА_3, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзджу частину справа наліво відносно його руху, і яку він об'єктивно спроможний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу не прийняв і в районі буд. №67 на вул.Робочій скоїв на неї наїзд.

В результаті дорожньо-транспсртної пригоди потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №4933е від 26.10.15, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми кінцівок закритого чрезвертлюжного перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків та синців у правій підколінній ямці, в поперековій області з переходом вниз на сідниці та на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем «Daewoo Lanos», згідно висновку судово-автотехнічної експертизи 70/27-755 від 26.10.15, не виконав вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

-п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково. Показав, що 15.10.2015 близько 12-00 год. їхав з приблизною швидкістю 67-70 км/год на автомобілі по вул. Робочій в бік вул.Уральської у центральній смузі для руху. В кінці правої крайньої смуги стояв пішохід, якого він побачив на відстані 40-50 метрів, він скерував автомобіль у ліву смугу, у цей час пішохід знаходився вже у середній смузі для руху, після чого почав біг з середньої смуги в напрямі лівої смуги, та трапився наїзд на пішохода. Він зупинив автомобіль та вийшов з нього. Підійшли люди. Одна з жінок викликала швидку, він викликав поліцію. Швидка приїхала приблизно через 15 хвилин. Зазначив, що частково згоден з тим, що порушив п.12.3 ПДР України, оскільки повернув голову коли змінював смугу та втратив пішохода з поля зору, при цьому показав, що мав можливість уникнути наїзду на нього, але прийняв неправильне рішення, пов'язане зі зміною смуги для руху, якщо б він прийняв рішення зупинити авто, то встигнув би загальмувати. Зазначив, що вважає пішохода також винним у настанні ДТП, оскільки жінка переходила дорогу у недозволеному місці. Висловлював сумніви щодо діагнозу, який був поставлений потерпілій внаслідок наїзду та щодо місця її лікування. Позиція обвинуваченого щодо цивільного позову змінювалась - спочатку ОСОБА_3, цивільний позов визнавав частково, а саме, в частині стягнення матеріальної шкоди визнав суму, яка відповідає витраченим коштам на ліки, на які вказував лікар ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні, моральну шкоду визнав у сумі 5000 грн., в подальшому проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що у добровільному порядку шкоду потерпілій не відшкодовував. Просив не позбавляти його права керувати автомобілем, оскільки він є важливим для нього у побуті - він возить дітей та дружину, яка має захворювання, яке він не бажає підтверджувати довідками. У судових дебатах за відсутністю потерпілої просив в неї вибачення.

Захисник ОСОБА_1 додатково зауважив, що цивільний позов не підлягає задоволенню, має бути залишений без руху у зв'язку з невідповідністю чинному законодавству чи суд має відмовити у його задоволенні, оскільки відповідальність ОСОБА_3 була належним чином застрахована, а також що частина ліків купувалась до їх призначення за медичною документацією, деякі ліки взагалі не пов'язані із травмою та її наслідками, та певні ліки купувались у різних місцях приблизно в один час. Просив також врахувати, що потерпіла ОСОБА_4 грубо порушила ПДР України, оскілки переходила дорогу у непередбаченому для цього місці, тому є також винною у настанні ДТП.

Потерпіла ОСОБА_4 у судові засідання не з'являлась у зв'язку із незадовільним станом здоров'я внаслідок отриманих травм, її інтереси в процесі представляв адвокат ОСОБА_2, який підтвердив всі фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, наполягав на покаранні у вигляді арешту та просив задовольнити цивільний позов потерпілої у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_3 шкоду не відшкодував навіть частково, перед потерпілою не вибачався.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка лікар ОСОБА_5 показав, що він є ортопедом-травматологом відділення дорожньої клінічної лікарні станції «Дніпропетровськ». Потерпілу ОСОБА_4 лікує близько року. При цьому, його кілька разів викликали додому, де він після огляду хворої надав рекомендації. Зазначив, що потерпіла є літньою жінкою, переміщується по кімнаті, в якій він здійснював її огляд, лише за допомогою рідних. Припустив, що у майбутньому потерпіла можливо матиме змогу пересуватися, але лише за допомогою ходунків. Мала травму, пов'язану із переломом верхньої третини стегна, яка погла утворитися в наслідок ДТП. Така травма у літніх людей не зростається, наявне порушення функції опори. Зазначив, що її точний діагноз зазначений в амбулаторній карті. На питання, які з медичних препаратів, зазначених в долучених до цивільного позову чеках, відносяться до препаратів для лікування травми ОСОБА_4, зазначив, що з препаратів, зазначених в чеках (а.с.75-85), для лікування травм та їх наслідків, застосовуються такі препарати та допоміжні засоби, як: «новопасіт», «нейроном», «вазар», «но-шпа», «панкреотин», «левомицетін», «онурамед», «пивні дріжджі», «лазарін», «берлепріл», «спазмалгон», вода «поляна квасова», «кітанол», шприци, косметичне масло, «диклофенак», «меновазін», «спазмалгон», «кеттолонг», шприци, «кальцій Д3», вата, «септил», «сератта», «мелоксикам», памперси, камфорний спирт, «нейро-норм», «мелбек», «Фаниган», «Нимид», «настоянка валеріани», «настоянка пустирника», «нормолакт», «кейвер», «камфорний спирт», «гастро-норм», «панкреатин», «аміака разчин», «діамантовий зелений розчин», «мелбек», «раптен», масло косметичне, «септефрил», лейкопластир, ємкість для забору сечі, вологі серветки, креммасло, корвалмент, серветки стерильні, «меновазан мазь», «овесол», «хандроксамід», «белластезин», рукавички дерматологічні, «йоду розчин», «етил 96%», «магнікор», «сульфоргин», «хондроітин», «омез», масло обліпихове , кислота борна, «софрадекс краплі». Крім того, показав, що перевозка на дослідження ОСОБА_4 не рекомендована, оскільки в неї може піти тромб. Зазначив, що для того, щоб людина після таких травм змогла ходити, їй потрібна операція, проте враховуючи вік потерпілої є ризик того, що вона не житиме.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показала, що 15.10.2015 вона з невісткою вийшла з магазина «ВАРУС». Побачили, що на дорозі лежить бубуся, яка стогнала, в наслідок чого вона опинилася на дорозі вони не бачили, тілесних ушкоджень також не бачили. Бабуся просила поправити її ногу, чоловік поруч сказав її не чіпати, оскільки міг бути перелом, а людина була стара. Біля неї лежав мобільний телефон, до неї підійшов водій, який, на її переконання, був тверезим, він викликав швидку та поліцію. Швидка прибула приблизно через 10 хвилин. Приїхав онук та донька постраждалої. Пішохідний перехід знаходився приблизно на відстані 20 метрів вище по дорозі. Вище лежачої жінки на дорозі стояв автомобіль «ДЕУ», при цьому зазначила, що звуку гальмування вона не чула.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінуємого йому кримінальному правопорушенні підтверджується також наступними доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

-витягом з кримінального провадження №12015040030000961, в якому зазначено про надходження 15.10.2015 заяви від потерпілої ОСОБА_4, правова кваліфікація - ч.1 ст.286 КК України із зазначенням фактичних обставин наїзду автомобіля «ДЕУ» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїжджу частину дороги справа наліво за напрямом руху автомобіля, внаслідок чого останній були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми кінцівок - закритого чрезвертлюжного перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків та синців у правій підколінній ямці, в поперековій області з переходом вниз на сідниці та на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (арк. 1 кримінального провадження);

- рапортом від 15.10.2015 слідчого ОСОБА_11 відповідно до якого слідчий доповів, що 15.10.2015 о 11-40 год в м.Дніпропетровську по вул.Робочій з боку вул.Каверіна в напрямку вул.Уральської рухався автомобіль «ДЕУ» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїжджу частину дороги справа наліво за напрямком руху автомобілю, в наслідок чого ОСОБА_4 отримала закритий перелом стегна та була госпіталізована (арк. 2 кримінального провадження);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 15.10.2015, в яких зафіксована обстановка на місці ДТП, яка сталася неподалік від буд. № 67 по вул. Робочій у м. Дніпропетровську. При цьому встановлений напрямок руху автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, - з боку вул. Каверіна в напрямку вул. Уральської. Також зазначено місце наїзду автомобілем на пішохода ОСОБА_4 зі слів водія ОСОБА_3; напрямок руху пішохода ОСОБА_4 - справа наліво по ходу руху автомобіля; наявність слідів гальмування передніх коліс автомобіля довжиною 23 метри та 19,3 метрів; деформація капота автомобіля по центру. Крім того, під час огляду встановлено, що покриття дороги - асфальтоване, сухе, чисте, нерівностей та пошкоджень дорожнього покриття не виявлено. На будівлі магазину «Варус», розташованого по вул. Робочій, 67, у м. Дніпропетровську, виявлена камера відеоспостереження. Об'єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч не виявлено (арк. 3-11 кримінального провадження);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4727 від 15.10.2015, згідно якого станом на 15-40 годин 15.10.2015 у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено (арк. 12 кримінального провадження);

- витягом з кримінального провадження №12015040030000961, в якому зазначено про надходження 15.10.2015 заяви від потерпілої ОСОБА_4, правова кваліфікація - ч.1 ст.286 КК України із зазначенням фактичних обставин наїзду автомобіля «ДЕУ» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїжджу частину дороги справа наліво за напрямом руху автомобіля, внаслідок чого останній були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому стегна (арк. 21 кримінального провадження);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.10.2015 та доданими до нього фототаблицею та компакт-диском з відеозаписом, згідно яких у приміщенні магазину «Варус», розташованого по вул. Робочій, буд. 67, у м. Дніпропетровську, був вилучений відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.10. 2015 за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_4, зафіксований камерою відеоспостереження; оглянутий відеофайл скопійований на компакт диск «VS» CD-R 52х 700 MB (арк. 30-49 кримінального провадження);

- фототаблицею з покадровим роздрукуванням подій із камери у приміщенні магазину «Варус», розташованого по вул. Робочій, буд. 67, у м. Дніпропетровську, на якій зображену жінку, яка переходить дорогу, наїзд на неї автомобіля та його подальша зупинка (арк. 33-47 кримінального провадження);

- відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.10.2015 за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_4, зафіксованим камерою відеоспостереження, який був переглянутий в судовому засіданні, на якому зафіксована ділянка дороги, видно жінку, яка переходить проїжджу частину дороги та наїзд на неї автомобіля «ДЕУ» світлого кольору передньою частиною, після якого жінка впала на проїжджу частину (арк. 49 кримінального провадження);

- висновком судово-автотехнічної експертизи № 70/27-755 від 26.10.2015, згідно якого швидкість руху автомобіля «Daewoo Lanos» згідно із довжини сліду гальмування шини лівого переднього колеса, зафіксованого на проїзній частині дороги після ДТП, перед гальмуванням була не менше ніж 67.2…70.2 км/год. Розрахована швидкість руху автомобіля «Daewoo Lanos», яка дорівнює 67.2…70.2 км/год., є мінімальною, оскільки при розрахунках не враховуються витрати кінетичної енергії на деформацію деталей транспортного засобу, витрачених при наїзді на пішохода, а частина слідів гальмування шин коліс автомобіля «Daewoo Lanos» могла не залишитися на проїзній частині. Для розрахунку було прийнято, що швидкість руху автомобіля «Daewoo Lanos» перед гальмуванням становила 67.2…70.2 км/год. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п. п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, а невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням розглядуваної дорожньо-транспортної пригоди (арк. 58-61 кримінального провадження);

- висновком судово-медичної експертизи № 4933е від 26.10.2015, згідно якого на основі судово-медичної експертизи ОСОБА_4, враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленим перед експертизою питанням, експерт прийшов до висновку, що за даними наданої медичної документації та при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми кінцівок - закритого чрезвертлюжного перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків та синців у правій підколінній ямці, в поперековій області з переходом вниз на сідниці та на задній поверхні лівого ліктьового суглобу. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою у лікувальний заклад, тобто і в термін, на який вказує ОСОБА_4 та слідчий у постанові - 15.10.2015. За своїм характером виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більш, як 21 день), на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми кінцівок спричинені від дії тупих твердих предметів, якими могли бути і виступаючі частини рухомого транспортного засобу з послідуючим падінням ОСОБА_4 на дорожнє покриття за умов дорожньо-транспортної пригоди (арк. 64-66 кримінального провадження).

Судом відкидається позиція обвинуваченого щодо вини ОСОБА_4 у настанні ДТП, оскільки з дослідженого висновку судово-автотехнічної експертизи № 70/27-755 від 26.10.2015, у даній дорожній обстановці саме дії водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, а невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням розглядуваної дорожньо-транспортної пригоди (арк. 58-61 кримінального провадження)

Таким чином, суд вважає доведеним, що своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, всі обставини справи.

Так обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості.

ОСОБА_3 не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, проте, з його пояснень, працює ріелтором, згідно характеристики, виданої за місцем мешкання, характеризується задовільно (скарг та нарікань з боку сусідів немає).

У відповідності до ст.66 КК України у якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховуєчасткове визнання обвинуваченим своєї вини. При цьому, посилання обвинуваченого та його захисника на щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину з показань обвинуваченого судом не встановлено. Той факт, що ОСОБА_3 вибачився перед потерпілої під час судових дебатів, також судом не враховується у якості обставини, яка пом'якшує покарання, оскільки потерпіла за станом здоров'я жодного разу не приймала участі у судових засіданнях, обвинувачений мав можливість та достатньо часу щоб особисто вибачитися перед нею, проте він цього не зробив.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.286 КК України у вигляді обмеженням волі. При цьому, призначення найм'якшого виду покарання у вигляді штрафу, суд вважає недоцільним, призначити виправні роботи суд не має права у зв'язку з відсутністю офіційного місця роботи у обвинуваченого, а призначення покарання у вигляді арешту позбавляє суд можливості вирішити питання щодо можливості виправлення особи без відбування покарання та фактично ізолює особу від суспільства, тому саме визначене судом покарання доцільно застосувати до обвинуваченого та саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, встановленій судом обставині, що пом'якшує покарання останнього.

Разом з тим, суд враховує дані про особу обвинуваченого, той факт, що він частково визнав вину, раніше не судимий, вчинив злочин з необережності, неофіційно працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, має дружину та двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7, 2005 року народження, ОСОБА_8, 2009 року народження, та дійшов до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування основного покарання, та на підставі ст. 75 КК України обвинуваченого від призначеного основного покарання звільняє, якщо на протязі випробувального строку, ухваленого судом, він не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, покладені на нього судом у відповідності до ст.76 КК України.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткового покарання до обвинуваченого у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 має посвідчення водія, видане 26.11.2010, неофіційна робота ОСОБА_3, про яку він повідомив у судовому засіданні, напряму не пов'язана із застосуванням автомобіля саме для заробітку грошей, а застосування автомобілю у побуті для перевозки дітей та дружини, на що посилався ОСОБА_3, не є необхідністю, а пов'язане лише зі зручністю. Разом з тим, саме необережні дії обвинуваченого, пов'язані із порушенням ПДР України під час керування автомобілем, привели до наїзду на потерпілу та отримання нею тілесних ушкоджень, тому суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання та позбавити його права керувати транспортними засобами.

Висновок суду щодо призначеного покарання узгоджуються із правовими позиціями Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), згідно до яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значними, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілої до обвинуваченого, суд приходить до наступного.

Оцінюючи доводи захисника про існування у позові недоліків, у зв'язку з якими суд має залишити позов без руху, та посилання на те, що позов був поданий вже після початку судового розгляду, суд приходить до такого висновку.

У кримінальному провадженні 14.12.2015 (про що свідчить штамп про одерження, а.с.23) потерпілою було подано цивільний позов про стягнення зі ОСОБА_3 шкоди, який потім уточнювався. При цьому, відповідно до ухвали про призначення обвинувального акту до судового розгляду суддею Григоренко Д.Ю. (а.с.21), зазначено, що обвинувальний акт призначений до розгляду на 28.12.2015. Таким чином, цивільний позов поданий потерпілою до судового розгляду, як передбачено законом. При цьому, суддею Григоренком Д.Ю. під час розгляду провадження позов був долучений до матеріалів справи, без руху не залишався, та був частково задоволений при ухваленні вироку. На будь-яке порушення, пов'язане із прийняттям суддею цивільного позову, суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок та призначаючи новий розгляд, уваги не звертав. Тому при новому розгляді суд першої інстанції позбавлений права залишити позов без руху та він підлягає розгляду.

В цивільному позові потерпіла ОСОБА_4 просить стягнути зі ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 16926,83 грн. та моральну шкоду 150000 грн., завданих злочином. При цьому, матеріальна шкода полягає у витратах на лікування, зазначених в чеках (а.с.75-85) - 10226,83 грн. та коштів, сплачених ОСОБА_9, яка здійснює за потерпілою догляд та оказує їй допомогу, оскільки потерпіла переважно лежить, позбавлена можливості рухатись та обслуговувати себе самостійно, у сумі 6700 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання, якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пунктів 5 та 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що на момент скоєння ДТП, автомобіль належав ОСОБА_3, він ним керував в момент наїзду на потерпілу. Тому суд приходить до висновку, що шкода, завдана потерпілій ОСОБА_4, повинна бути відшкодована саме ОСОБА_3

Так в результаті дорожньо-транспортної пригоди діями ОСОБА_3, які не відповідали правилам дорожнього руху України, потерпілій ОСОБА_4 завдано ушкоджень середнього ступеню тяжкості, тобто завдана шкода здоров'ю та завдана моральна шкода, що виразилась у моральних стражданнях, пов'язаними з подією ДТП, понесеними травмами, фізичному болю, переживаннями, зміною звичного укладу життя, що пов'язано з відсутністю можливості рухатися, перебуванням вдома, необхідністю сторонньої допомоги, ігноруванням ОСОБА_3 її прохань відшкодувати шкоду.

В наслідок ДТП потерпіла перебувала у лікарні, у 2015-2016 роках періодично оглядалась лікарем вдома, за наслідками травм перебуває на обліку у Дніпропетровській клінічній лікарні на залізничному транспорті Філія «Центр охорони здоров'я» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується медичною документацією, зокрема, довідкою (а.с.23, арк.26-28 кримінального провадження). У зв'язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_4, останньою були витрачені грошові кошти на її реабілітацію.

Вирішуючи питання про розмір витрат на лікування, суд приймає до уваги копію медичної документації, якою призначались ліки (зокрема, а.с.26-32), а також поясненнями лікаря ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що він є ортопедом-травматологом відділення дорожньої клінічної лікарні станції «Дніпропетровськ», потерпілу ОСОБА_4 лікує близько року, зазначив, які з долучених до матеріалів справи чеків (а.с.75-85) медикаментам, могли бути використані для лікування завданої внаслідок ДТП травми ОСОБА_4 та її наслідків. Виходячи з медичної документації та пояснень лікаря ОСОБА_5, з зазначених у товарних чеках препаратів (а.с.75-85), такі препарати, як «віноксін», «трікардін», «новопасіт», «нейроном», «вазар», «но-шпа», «панкреотин», «левомицетін», «пивні дріжджі», «лазарін», «берлепріл», «спазмалгон», вода «поляна квасова», «кетанов», косметичне масло, «диклофенак», «меновазін», «спазмалгон», «кетолонг», шприци, «кальцій Д3», вата, «септил», «сератта», «мелоксикам», памперси, камфорний спирт, «ново-пассит», «нейро-норм», «мелбек», «Фаниган», «Нимид», «настоянка валеріани», «настоянка пустирника», «нормолакт», «кейвер», «камфорний спирт», , «гастро-норм», «панкреатин», «аміака разчин», «діамантовий зелений розчин», «мелбек», «раптен», масло косметичне, «септефрил», лейкопластир, ємкість для забору сечі, вологі серветки, креммасло, корвалмент, серветки стерильні, «меновазан мазь», «овесол», «хандроксамід», «белластезин», рукавички дерматологічні, «йоду розчин», «етил 96%», «магнікор», «сульфоргин», «хондроітин», «омез», масло обліпихове , кислота борна, «софрадекс краплі», плівка рентгенна, тому вартість цих препаратів, які зазначені в чеках (а.с.75-85), а саме, 6352,98 грн., підлягає стягненню. Необхідність купівлі інших ліків, як і необхідність використання для лікування травми та її наслідків в наслідок ДТП ОСОБА_4, потерпілої та її адвокатом не доведена, а посилання у медичних документах на існування у ОСОБА_4 порушень, пов'язаних зі зростом цукру та серцем, які, за твердженням адвоката, загострились внаслідок отриманої травми, нічим не підтверджена та не обґрунтована, тому в задоволенні вимоги щодо стягнення решти коштів, витрачених на ліки, зазначені в чеках, задоволенню не підлягають.

Оцінюючи пояснення захисника з приводу того, що частина ліків купувалась до їх призначення за медичною документацією та певні ліки купувались у різних місцях приблизно в один чассуд зауважує, що потерпіла в час придбання ліків не могла самостійно рухатись, тому ліки купувались іншими людьми, про що пояснював представник потерпілої, тому ліки могли купуватися різними людьми у різних місцях приблизно в один час, а ліки, які за твердженням захисника були придбані до їх призначення, не спростовують їх застосування для лікування тілесних ушкоджень потерпілою, тому судом такі пояснення захисника відкидаються.

Крім того, суд враховує пояснення представника потерпілої стосовно того, що ОСОБА_9, яка здійснює за потерпілою догляд та оказує їй допомогу, оскільки потерпіла переважно лежить, позбавлена можливості рухатись та обслуговувати себе самостійно, були сплачені грошові кошти у сумі 6700 грн., оскільки лікар ОСОБА_5 показав, що потерпіла ОСОБА_4 під час оглядів не рухалась, її перевозка не рекомендована, оскільки в неї може піти тромб, що для того, щоб людина після таких травм змогла ходити, їй потрібна операція, проте враховуючи вік потерпілої є ризик того, що вона не житиме, є логічним, що потерпіла не може самостійно себе обслуговувати та доглядати та потребує на сторонню допомогу, тому в цій частині показання представника потерпілої з думкою лікаря узгоджуються, а суми коштів, сплачених ОСОБА_9 за догляд ОСОБА_4, зазначені в розписках про отримання коштів (а.с.86-93), у розмірі 6700 грн., підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, становить 13052,98 грн.

Враховуючи понесені потерпілою ОСОБА_4 фізичні та моральні страждання, їх глибину, те, що потерпіла проходить тривале лікування, переживає фізичний біль, моральні страждання, пов'язані з подією ДТП, понесеними травмами, фізичному болю, переживаннями, зміною звичного укладу життя, що пов'язано з відсутністю можливості рухатися, перебування вдома, необхідність сторонньої допомоги, ігноруванням ОСОБА_3 її прохань відшкодувати шкоду, у зв'язку з чим потерпіла не може повернутися до звичного укладу життя, а також враховуючи той факт, що у відповідності до постанови від 29.10.2015, пішохід ОСОБА_4 перетинала проїзджу частину, не виконавши вимоги п.4.7 ПДР України, так як ліворуч від неї у зоні видимості знаходився пішохідний перехід та перехрестя (при цьому, даний факт учасниками процесу не спростовувався), факт того, що ОСОБА_10 офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме, в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 30000 грн. зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

Суд відкидає пояснення захисника обвинуваченого стосовно того, що відповідальність ОСОБА_3 була застрахована (що дійсно підтверджується копією полісу, арк.19 кримінального провадження) та заподіяна шкода підлягає стягненню зі страхової компанії, оскільки така позиція захисника суперечить правовому висновку Верховного Суду України у справі про відшкодування шкоди від 21.01.2016, відповідно до якого Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, при частковому задоволенні позову потерпілої, позиція суду повністю узгоджується з позицію ВСУ з цього питання.

Згідно довідки НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, витрати на проведення судової автотехнічної експертизи складають 491,04 грн. та підлягають стягненню зі ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 22.10.2015 - компакт-дик «VS» CD-R 700mb 80 min №124RС26D8083663C2, на якому міститься відеозапис ДТП, яка мала місце 15.10.2015 на вул.Робочій в районі буд.67 за участю водія ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 16.10.2015 - автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 13052,98 (тринадцять тисяч п'ятдесят дві) грн. 98 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

Згідно довідки НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, витрати на проведення судової автотехнічної експертизи складають 491,04 грн. та підлягають стягненню зі ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 22.10.2015 - компакт-дик «VS» CD-R 700mb 80 min №124RС26D8083663C2, на якому міститься відеозапис ДТП, яка мала місце 15.10.2015 на вул.Робочій в районі буд.67 за участю водія ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 16.10.2015 - автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, вважати повернутим за належністю.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирати.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором, потерпілим до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: М.М. Юшков