Рішення № 64090516, 13.01.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10967/16-ц

Провадження № 2/201/315/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря Ляхової І.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем зареєстровано шлюб 06 червня 2015 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Сторони спільних дітей не мають. В останні роки подружнє життя між сторонами не склалося, між ними втрачені почуття любові та взаємної поваги. З червня 2016 року сторони проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача та є недоцільним.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав в позові викладених, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову не заперечував, просив залишити дошлюбне прізвище відповідача «Арзуманова».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 06 червня 2015 року. Шлюб зареєстровано Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 292 (а.с. 5).

Сторони спільних дітей не мають.

На теперішній час шлюбні відносини між сторонами припинились. між ними втрачені почуття любові та взаємної поваги. З червня 2016 року сторони проживають окремо.

Згідно положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.

У відповідності зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Позивач у поданій до суду позовній заяві зазначає, що сімя сторін остаточно розпалася через непорозуміння. Подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та інтересам і є недоцільним.

Представник відповідача, обумовлені вище факти не спростовує, що дає підстави суду вважати за недоцільне, з урахуванням інтересів сторін, надавати останнім строк для примирення та намагатися зберегти їх сімейні відносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заявлені позовні вимоги відповідають дійсній волі чоловіка, проти задоволення яких відповідач не заперечує.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 06 червня 2015 року Кіровським районним у місті Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 292 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_3 змінити на дошлюбне «Арзуманова».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 551,21 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 січня 2017 року. Рішення у повному обсязі cкладено 17 січня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С. Наумова