Ухвала суду № 64089798, 10.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

10 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф.,

Гриціва М.І., -

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України постановою від 15 березня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у вищезгаданій справі скасував, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовив.

Не погодившись із такою постановою суду касаційної інстанції, ОСОБА_3 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до частини першої статті 238 КАС заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Відповідно до частини п'ятої статті 238 КАС у разі пропущення строку, встановленого частинами першою-четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження.

Згідно з відбитком поштового штемпеля заява ОСОБА_3 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року здана на пошту 20 грудня 2016 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС. При цьому рішення, на які здійснюється посилання на підтвердження підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, постановленні раніше, аніж рішення, про перегляд якого подано заяву.

У поданій заяві міститься клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подання заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року, зазначені причини пропуску у якому є поважними, тому подане клопотання підлягає задоволенню.

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2008 року, 22 лютого 2012 року, 12 лютого 2013 року, 10 квітня та 7 травня 2014 року (№№ К-33533/06, К-3453/10, К/9991/66201/12, К/800/17184/13, К/800/21752/13 відповідно), які, на думку ОСОБА_3, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статті 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух», Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Правила).

Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні одних і тих самих норм права у спорах цієї категорії та у постанові від 22 жовтня 2013 року (№ 21-104а13) дійшов такого правового висновку.

Усі транспортні засоби (далі - ТЗ) що ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством.

Здійснюючи державну реєстрацію ТЗ, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

При цьому наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ.

У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до пункту 8 Правил скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей транспортний засіб, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.

Якщо ТЗ знімається з обліку і при цьому виявляється, що він був зареєстрований в підрозділі ДАІ за фіктивними чи підробленими документами, зокрема документами про сплату мита, працівники підрозділу ДАІ відповідно до пункту 41 Правил знімають незаконно зареєстрований ТЗ з обліку з внесенням відмітки про це до свідоцтва про реєстрацію та вилученням номерних знаків і передають усі матеріали до відповідних органів внутрішніх справ для подальшого проведення розслідування, а ксерокопії підроблених митних документів з відповідним поясненням надсилаються до митного органу, у зоні діяльності якого постійно або тимчасово проживає особа, за якою було зареєстровано ТЗ.

Таким чином, дії органів ДАІ щодо відмови в реєстрації ТЗ, увезених із-за кордону для постійного користування, чи скасуванні такої реєстрації у разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов'язок сплатити зазначені платежі, є правомірними.

Цьому правовому висновку рішення у справі, що розглядається, відповідає.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності допуску цієї справи до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_3 до управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. ПрокопенкоСудді: О.Ф. Волков М.І. Гриців