Ухвала суду № 64089149, 10.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про визнання протиправними дії приватного нотаріуса та скасування запису щодо реєстрації прав власності,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект» та приватного нотаріуса КМНО Суперфіна Б.М. про визнання протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Суперфіна Б.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на користь ТОВ «Кей-Колект», індексний номер 23206574 від 28.07.2015. Просив скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 10579578 про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на квартиру, житловою площею 40,7 кв.м., загальною площею 59,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, внести в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.10.2016 позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати суд першої інстанції прийняти позовну заяву до розгляду. Посилається на порушення судом норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а тому позов пред'явлено за місцем його знаходження.

Справа № 755/14851/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/1623/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає розгляду за місцем реєстрації або знаходження відповідачів.

З таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Відповідно до ч. 1ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної її частини.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Пунктом 42 передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК).

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що позовні заяви, що виникають із приводу нерухомого майна, подаються за місцем знаходження останнього.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем фактично оскаржується правомірність набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, яке на думку позивача належить йому, а не фактичні адміністративно-управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, а саме скасування та внесення в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.

Суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків про непідсудність даної справи.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що вищезгадана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Керуючись статтями 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2016 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк