Рішення № 64089006, 10.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 732/1128/16-ц Провадження № 22-ц/795/64/2017 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Березовський О. Д. Доповідач - Бечко Є. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Євстафіїва О.К., Лакізи Г.П.,при секретарі:Шевченко М.О., Нечасному О.Л.,за участю:представника позивача ОСОБА_6 відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, її представника ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року у справі за позовом Городнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про виселення,

третя особа - орган опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

В серпні 2016 року Городнянська міська рада Чернігівської області звернулась в суд з позовом до ОСОБА_8 та просить виселити відповідача та її членів сім'ї, а саме сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, із самоправно ними зайнятого житла за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги позивач мотивував тим, що спірний житловий будинок та господарчі споруди належать позивачу. При огляді даного домоволодіння виявлено, що відповідач разом зі своєю сім'єю самоправно зайняли будівлю і проживають, тому на підставі ст.116 ЖК України просив виселити дану сім'ю.

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року задоволено позовні вимоги Городнянської міської ради до ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про виселення із самоправно зайнятого житла. Виселено ОСОБА_8, ОСОБА_7, неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітню ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, із самоправно зайнятого ними жилого приміщення - будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на користь Городнянської міської ради по 689 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_8 звернулась до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що позовну заяву було подано секретарем ради, в той час як повноваження секретаря не дають йому права представництва міської ради, тобто позов подано некомпетентною особою, шляхом перевищення службових повноважень.

Також апелянт вважає, що судом було неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про огляд речових доказів, а саме будинку АДРЕСА_2 площею 26 кв.м., куди пропонували переїхати відповідачу з дітьми органи влади, не врахувавши, що згідно акту обстеження від 2014 року дане житло з пічним опаленням, вода відсутня та дані житлові умови не відповідають жодним санітарно-гігієнічним та побутовим умовам.

Крім того, апелянт вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, адже про те, що вона з дітьми проживає в даному будинку представники Городнянської міської ради дізналися 25 вересня 2012 року, дані факти підтвердили свідки в судовому засіданні.

Апелянт зазначає також, що вона вселилась до спірного будинку за згодою її власника ОСОБА_12, з якою в неї були дружні, родинні стосунки, що було підтверджено показами свідків. Фактично вона вселилась і проживала в даному будинку з липня 2012 року.

ОСОБА_8 зазначила, що вселилася в даний будинок ще за життя та усної згоди спадкоємиці за законом ОСОБА_13, з якою також товаришувала з дитячих років, вони були як рідні сестри, відповідач забезпечувала ОСОБА_13 необхідними продуктами, ліками, сплачувала всі необхідні платежі в т.ч. комунальні, зробила поточний ремонт будинку, вони спільно обробляли присадибну ділянку та вели домашнє господарство. Також апелянт за власні кошти здійснила поховання ОСОБА_13

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність рішення суду, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги Городнянської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_8 та члени її сім'ї не мають правових підстав займати спірний будинок. Натомість, відповідач та її діти мають зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2, а отже мають право користування іншим житловим приміщенням. Неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як діти відповідача ОСОБА_8, відповідно до положень ст.ст. 65, 156 ЖК УРСР також мають право на вселення та користування житловим приміщенням своєї матері без згоди інших осіб. Отже виселення відповідача та її неповнолітніх дітей не позбавляє їх права на житло.

Обґрунтовуючи відмову у застосуванні наслідків спливу позовної давності, які відповідач просив рахувати з 25 вересня 2012 року, оскільки позивач знав та міг дізнатись про постійне місце проживання відповідача з дітьми в спірному будинку, суд першої інстанції зазначив, що право на звернення Городнянської міської ради до суду з відповідним позовом виникло лише після набрання рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 13 березня 2014 року законної сили та отримання позивачем у комунальну власність спірного будинку.

З таким висновком не погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Суд першої інстанції встановив, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 13 березня 2014 року задоволено позов Городнянської міської ради та визнано спадщину на житловий будинок та господарчі споруди, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року - відумерлою і передано у комунальну власність Городнянської міської ради Чернігівської області. Рішення суду набрало законної сили 24 березня 2014 року (а.с.10).

21 травня 2014 року реєстраційною службою Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області за Городнянською міською радою Чернігівської області було зареєстровано право власності на даний житловий будинок з господарчими спорудами, форма власності - комунальна, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21 травня 2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 травня 2014 року (а.с.8-9).

Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлений 28 квітня 2014 року Городнянським РГ БТІ на замовлення Городнянської міської ради Чернігівської області (а.с.6-7).

Згідно акту обстеження від 16 серпня 2016 року комісія Городнянської міської ради Чернігівської області в присутності двох свідків в ході перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 встановила, що останні, а також ОСОБА_11 проживають, але не зареєстровані в АДРЕСА_1 у будинку, який вони зайняли самовільно і будинок цей належить до комунальної власності міської ради за рішенням суду (а.с.11).

З довідки Городнянської міської ради від 17 серпня 2016 року №03-22/417 встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13 ).

Звертаючись до суду з даним позовом, Городнянська РДА посилалась на ст.116 ЖК України, яка передбачає, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Тобто, позивачем мало бути доведено, що ОСОБА_8 та її родина зайняли даний будинок самоправно, без належних підстав та поза волею власника житла зайняла житлове приміщення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 проживала з дітьми у будинку АДРЕСА_1 з дозволу ОСОБА_12 від 10 березня 2012 року (а.с.46), що передбачено ч.2 ст.156 ЖК України.

Поясненнями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у суді першої інстанції підтверджено, що ОСОБА_8 разом з родиною заселилась в спірне домоволодіння ще за життя ОСОБА_12, вона доглядала за ОСОБА_13, сплачувала за комунальні послуги, здійснила поточний ремонт будинку. Крім того, ОСОБА_13, яка була спадкоємцем після смерті ОСОБА_12, віддала ОСОБА_8 документи на будинок. ОСОБА_8 займалась похованням ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

При поданні позовної заяви Городнянською міською радою Чернігівської області обрано невірний спосіб захисту, адже не вбачається, що ОСОБА_8 разом з родиною заселились в спірний будинок самоправно.

Суд першої інстанції дослідивши ці обставини, безпідставно не взяв їх до уваги та прийшов до помилкового висновку про задоволення позову. Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки в даному випадку не йде мова про самоправне заселення до житлового будинку.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та спростовуються представленими по справі доказами.

Зважаючи на вищевикладене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Одночасно судова колегія в силу ст.88 ЦПК України вважає, що з Городнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_8 слід стягнути сплачений нею при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 1515 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309 ч.1,п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2016 року - скасувати.

В задоволенні позову Городнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про виселення - відмовити.

Стягнути з Городнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_8 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. у відшкодування витрат на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: