Постанова № 64088616, 16.01.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12071/16-а

Провадження № 2-а/750/100/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Жук М.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

09 грудня 2016 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести обчислення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 12.05.2015 року, виходячи з розміру пенсії 50% від суми щомісячного заробітку.

В обґрунтування позову зазначив, що звертався до відповідача з заявою про підтвердження права на призначення пенсії за вислугу років у разі його звільнення зі служби в органах УДСНС України на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки станом на 12.05.2015 року має вислугу 20 календарних років 00 місяців 01 день.

Ухвалою судді від 29.12.2016 року відкрито скорочене провадження в даній справі, а відповідачу запропоновано надати через канцелярію суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

У надісланих суду запереченнях проти позову відповідач зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки відповідно до порядку обчислення вислуги років для призначення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» право на пенсію визначається виключно календарною вислугою років. Оскільки календарна вислуга позивача становить менше 23 років, то підстави для призначення пенсії відсутні.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

У серпні 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про підтвердження права на призначення пенсії за вислугу років у разі його звільнення зі служби в органах УДСНС України на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки станом на 12.05.2015 року має вислугу 20 календарних років 00 місяців 01 день.

Листом Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області № 5250/03 від 14.11.2016 року, в порядку Закону України "Про звернення громадян" позивачу роз'яснено умови та порядок призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с. 25).

Згідно частини 1 статті 2 Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (далі за текстом Закон № 2262-XII) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

В частині 1 статті 48 Закону № 2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Згідно п. 1 Порядку № 3-1 від 30.01.2007 року заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи. Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Для позивача, як працівника УДСНС України, уповноваженим структурним підрозділом щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів, є Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем порушено порядок звернення з відповідною заявою. Суб'єктивне право у позивача на пенсію за вислугу років згідно ст. 12 Закону № 2262-ХІІ відсутнє, оскільки він не звільнений з органів УДСНС України, а тому вимоги про визнання права на пенсію за вислугу років є передчасними.

В частині 1 статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами частини 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Позивачем заявлено вимогу, згідно якої він просить зобов'язати відповідача підтвердити його право на призначення пенсії за вислугу років у разі його звільнення зі служби в органах УДСНС України на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», тобто позовна вимога заявлена на майбутнє, коли позивач буде звільнений з органів УДСНС України.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії в майбутньому є безпідставною та не грунтується на нормах чинного законодавства. Захисту підлягає виключно порушене право. Надане позивачу відповідачем роз'яснення в порядку Закону України "Про звернення громадян" не створює для нього жодних правових наслідків. Крім того, органи Пенсійного фонду не мають самостійних повноважень щодо визначення вислуги років та грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу у майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 3, 11, 69, 158-163, 183-2 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя