Ухвала суду № 64084600, 13.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8092/14-ц 13.01.2017

Провадження №22-ц/784/9/17

Номер провадження 22-ц/784/9/17

Головуючий у 1 інстанції Батченко О.В.

Категорія 34 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

13 січня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.

Суддів Темнікової В.І., Козаченка В.І.

Із секретарем судового засідання Шагай А.О.

За участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання ОСОБА_4 про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди повторної судової автотехнічної та товарознавчої експертиз,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року позивач звернувся із вказаним позовом до відповідача, який обґрунтовував тим, що 01 вересня 2013 року приблизно о 12 год. 25 хв. він рухався на автомобілі Renault-Fluence державний номерний знак НОМЕР_3 в м. Миколаєві по вул. Нікольська в напрямку від вул. Пушкінської до вул. Велика Морська. Вказані вулиці розташовані в Центральному районі м. Миколаєва. На розі вулиць Нікольська та Артилерійська автомобіль позивача зіткнувся з автомобілем марки Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_4, що належить відповідачу ОСОБА_4 під керуванням останнього. Причиною аварії було порушення водієм ОСОБА_4 п. 8.7.3. Правил дорожнього руху, і, як наслідок, виїзд на перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору. Внаслідок ДТП автомобілю позивача спричинені значні пошкодження кузова з руйнуванням складових частин. Згідно висновку № 1659 експертного товарознавчого дослідження від 30 вересня 2013 року сума матеріальної шкоди, заподіяна позивачеві внаслідок ДТП, складає 110615,54 грн. Відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постановою Суворівського районного суду м. Херсона від 17 лютого 2014 року адміністративна справа відносно ОСОБА_4 закрита з підстав, передбачених ст. 38 КУпАП - у зв'язку з закінченням строку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Страховою компанією «ТАС», де застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, прийнято рішення про сплату позивачу 50000 грн. страхового відшкодування. Просив стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 60615,54 грн. та на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. (а.с. 1-3).

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2015 року позов задоволено частково. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування майнової шкоди 48492,43 грн., на відшкодування моральної шкоди 800 грн., та 584,93 грн. понесеного судового збору. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 143,60 грн. судового збору

(а.с. 95-98).

З рішенням суду не погодився відповідач та приніс апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач заявив клопотання про призначення по справі повторної судової автотехнічної експертизи та товарознавчої експертизи, посилаючись на таке.

За клопотанням відповідача ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21.03.2016 року по справі була призначена судова автотехнічна експертиза для встановлення механізму ДТП та відповідності дій кожного з учасників ДТП Правилам дорожнього руху. На вирішення експертизи були поставлені наступна питання: Чи відповідають з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_1 обставинам скоєння ДТП?

Чи відповідають з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_4 обставинам скоєння ДТП?

Як повинен був діяти кожен з водіїв у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

Чи мав кожен з водіїв технічну можливість запобігти зіткненню автомобілів з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

Чи відповідали дії кожного водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?

Чи були з технічної точки зору дії кожного водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?

09 листопада 2016 року судовим експертом МВ ОНДІСЕ Головко В.П. складено висновок експерта № 287 (а.с. 213-218), який на думку відповідача викликає сумніви в його правильності, оскільки експерт не повідомив суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питання, що передбачено ч.7 ст. 53 ЦПК України, крім того експертом не враховані обставини, зазначені в ухвалі суду про призначення експертизи (а.с. 262-267).

З доводами клопотання про проведення повторної судової автотехнічної експертизи погодитись не можна, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до положень ч.2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Таким чином, повторна експертиза призначається, коли є сумніви щодо правильності висновку експерта пов'язані з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи. Такі сумніви можуть виникати у суду в результаті оцінки сукупності доказів - при порівнянні висновків експерта з іншими отриманими доказами у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ч. 2 ст. 10 ЦПК України).

Змагальність цивільного процесу включає в себе й право на повторну експертизу за обставин, коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" судам роз'яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Отже, висновок експерта не має переваг перед іншими засобами доказування, він також підлягає дослідженню й перевірці, а фактичні дані, що містяться в ньому, оцінюються судом за загальними правилами.

Оцінивши висновки, зроблені експертом, суд може покласти їх в основу свого рішення, в іншому випадку суд повинен мотивувати у своєму рішенні, чому саме він не погоджується із висновком експерта.

У п. 17 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Права та обов'язки судового експерта передбачені ст.ст. 12, 13 Закону України «Про судову експертизу», крім того зазначені норми мають посилання на те, що інші права та обов'язки можуть передбачатися відповідним процесуальним законодавством.

Частиною 7 ст. 53 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями

Пунктом 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 8 жовтня 1998 року N 53/5 та зареєстрованої 3 листопада 1998 року за N 705/3145 (з подальшими змінами) (далі - Інструкція), яким передбачені права експерта, зокрема, передбачено, що експерт має право у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції експерт зобов'язаний повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

З матеріалів справи вбачається, що отримавши ухвалу суду від 21.03.2016 року про призначення експертизи, експерт скористався правами, передбаченими, вищенаведеними нормативними актами, та 15 квітня 2016 року заявив клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку (а.с. 177).

В судовому засідання апеляційного суду від 20.05.2016 року за участю судового експерта додаткові дані були отримані та надані експерту (а.с. 198-202).

Як свідчить мотивувальна частина висновку експерта № 287 експерт не мав можливості відповісти на перше та друге питання, зазначені в ухвалі суду про призначення експертизи (Чи відповідають з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_1 обставинам скоєння ДТП? Чи відповідають з технічної точки зору пояснення водія ОСОБА_4 обставинам скоєння ДТП?), з тих підстав, що в наданих експерту матеріалах не відображено ніякої інформації щодо фази роботи світлофорного об'єкта в момент дорожньо-транспортної пригоди ні на проїжджій частині, ні на транспортних засобах, фіксація ДТП на відеозйомку відсутня.

На інші питання, зазначені в ухвалі суду про призначення експертизи, експерт дав відповідь, а отже підстав для повідомлення суду про неможливість проведення експертизи за заданими питаннями у експерта не було.

Доводи клопотання про відсутність конкретних висновків експерта за кожним питанням не відповідають дійсності, оскільки висновок експерта має відповіді на кожне питання з третього по шосте.

Аргументи клопотання стосовно того, що висновок експерта викликає сумніви в його правильності, оскільки експерт не врахував ту обставину, що водій ОСОБА_1 мав обмежений огляд автомобілів, які можуть завершувати рух на перехресті, тому що справа від нього в другому ряді стояв автомобіль КАМАЗ, не можуть бути прийнято до уваги, оскільки свідчать про суб'єктивне сприйняття ситуації відповідачем. Крім того позивач ОСОБА_1 заперечує той факт, що він мав обмежений огляд перехрестя.

Посилання в клопотанні на те, що експерт не обґрунтував, чому він не застосовує при складанні висновку вимоги норм п. 16.5 ПДР, не може свідчити про необґрунтованість висновку або викликати сумніви в його правильності, оскільки в справі відсутні дані про те, що хтось з учасників ДТП розпочав рух на дозволений сигнал світлофора, а завершував рух через перехрестя його вже на заборонений сигнал світлофора.

Висновок судового експерта за результатами проведення судової експертизи N 287 є повністю мотивованим, базується на наявних у справі письмових доказах і не суперечить їм, а тому може бути прийнятий судом.

Щодо клопотання про призначення товарознавчої експертизи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем в суді першої інстанції при розгляді справи було заявлено клопотання про проведення товарознавчої експертизи. Апеляційна скарга відповідача не має доводів того, що в призначенні зазначеної експертизи було неправомірно відмовлено.

Оригінал висновку спеціаліста № 1659 від 30.09.2013 року (неповна копія якого мається у справі) був наданий апеляційному суду.

Керуючись ст. 143, 150, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про призначення повторної судової автотехнічної та товарознавчої експертиз відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Головуючий Судді